"06" серпня 2025 р.
Справа № 642/3619/25
н/п 2-а/642/44/25
06 серпня 2025 року
м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Петрової Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Падалка Д.В.
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Ключник Олександр Миколайович
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови,-
Стислий виклад позиції сторін.
20 червня 2025 року до Холодногірського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, в якій просить суд визнати протиправними дії уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП шляхом накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.; скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних стягувань суб?єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача - ОСОБА_1 , понесені судові витрати у вигляді судового збору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) АДРЕСА_1 ОСОБА_2 від 09.06.2025 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виявлено факт порушення, ним, 09.06.2025 року, в особливий період, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника військовозобов'язаного, резервіста, або у ТЦК та СП протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ (в період з 18.05.2024-16.07.2024) не уточнив свої облікові дані-адресу місця проживання та номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначає, що із вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не складав протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, на розгляд адміністративної справи позивач не викликався, не був належним чином повідомлений про розгляд справи, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які документи, які до неї долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 зазначає, що зареєстрований за адресом: АДРЕСА_2 , де і проживав разом із своєю родиною, яка складається з:дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Після початку повномасштабної військової агресії України з боку російської федерації у лютому 2022 року, в наслідок систематичних ракетно-бомбових ударів окупаційних військ російської федерації по місту Харкову, ОСОБА_1 разом зі своєю родиною переїхав до селища Щасливе, Бориспільского району Київської області, де мешкав в найманому житлі за адресом: АДРЕСА_3 .
Позивач є багатодітним батьком, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 22.08.2019 року Комітетом у справа сім'ї, молоді і спорту по Київському району Департаменту у справах сім'ї, молоді і спорту Харківської міської ради. Строк дії посвідчення до 07.02.2028 року.Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має право на відстрочку від мобілізації, як чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
У відповідності до приписів Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 13 березня 2024 року ОСОБА_1 став на військовий облік за місцем свого фактичного мешкання до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вказане підтверджується розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» Міністерства оборони України.
В подальшому, протягом другої половини 2024 року - першого кварталу 2025 року, позивач неодноразово перетинав державний кордон України на власному автомобілі через пункт пропуску Устилуг - Зосін, що підтверджується відмітками зробленими прикордонною службою Республіки Польща 23.12.2024, 06.01.2025, 07.02.2025, 14.02.2025 у закордонному паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданого 18.08.2017 року органом 6390.
На початку червня 2025 року позивач ОСОБА_1 разом з родиною повернувся до своєї квартири у місті Харкові та 06.06.2025 року звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на облік за місцем фактичного перебування (знаходження).
В ході подачі зазначеної заяви ОСОБА_1 було безпідставно звинувачено в тому, що останній порушив правила військового обліку, які виражаються у невчасному уточненні своїх облікових даних та запропоновано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.06.2025 року для розгляду справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. 09.06.2025 року ОСОБА_1 видали постанову № б/н від 09.06.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення без підпису уповноваженої службової особи ІНФОРМАЦІЯ_2 та печатки державного органу.
Позивач ОСОБА_1 вважає, що такі дії уповноваженої службової особи ІНФОРМАЦІЯ_10 є протиправними з приводу на це вимушений звернутися до судових органів України за захистом свого порушеного права.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
23 червня 2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, надано відповідачу строк для надання відзиву.Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 доказ, а саме: засвідчену належним чином копію постанови від 09.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП згідно якої на ОСОБА_7 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
Відповідач у наданий строк правом на подання відзиву на позов не скористався, витребувані судом документи не надав.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 23.06.2025, а також судової повістки на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_10 в його електронний кабінет, яку доставлено 23.06.2025. Причин неявки суду не повідомив.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Постановою б/н від 09.06.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами першою та другою ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно постанови від 09.06.2025 під час перевірки відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, виявлено факт порушення ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 , під час дії особливого періоду, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: через центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника військовозобов'язаного, резервіста, або у ТЦК та СП протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633-ІХ (в період з 18.05.2024-16.07.2024) не уточнив свої облікові дані-адресу місця проживання та номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Цією постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП та на нього накладено штраф у сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення їх до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні розпочав діяти особливий період, який діє і до цього часу.
Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі Інструкція).
Згідно з п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною першою статті 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Згідно з ч. 3 ст. 2101 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за не уточнення протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом №3633-ІХ (в період з 18.05.2024-16.07.2024) своїх персональних даних (адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, чим порушено вимоги абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 4-6, пункту 1, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ, абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов'язують відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність свого рішення.
Водночас суд ураховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення.
Обставини, викладені в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути перевірені за допомогою доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов'язують відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність свого рішення.
Водночас суд ураховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення.
Обставини, викладені в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути перевірені за допомогою доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Так, позивач зазначив, що не порушував жодних обов'язків щодо військового обліку, своєчасно та в повному обсязі повідомляв ТЦК та СП за місцем реєстрації місця проживання про актуальні анкетні дані. Станом на момент прийняття рішення, що оскаржується та станом на момент подання цієї позовної заяви, Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Відповідно даних паспорту та «Резерв+» Міністерства оборони України ОСОБА_1 зареєстрований за адресом: АДРЕСА_2
Позивач є багатодітним батьком, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 22.08.2019 року Комітетом у справа сім'ї, молоді і спорту по Київському району Департаменту у справах сім'ї, молоді і спорту Харківської міської ради. Строк дії посвідчення до 07.02.2028 року (а.с.22-24).
Після початку повномасштабної військової агресії України з боку російської федерації у лютому 2022 року, в наслідок систематичних ракетно-бомбових ударів окупаційних військ російської федерації по місту Харкову, ОСОБА_1 разом зі своєю родиною переїхав до селища Щасливе, Бориспільского району Київської області, де мешкав в найманому житлі за адресом: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою №02-14/1999 від 20.11.2024, виданої начальником ЦНАП Пристоличної сільскої ради Бориспільского району Київської області (а.с.27).
Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач має право на відстрочку від мобілізації, як чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
Відповідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 13 березня 2024 року ОСОБА_1 став на військовий облік за місцем свого фактичного мешкання до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вказане підтверджується розширеними даними з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» Міністерства оборони України (а.с.11-17).
Позивач ОСОБА_1 06.06.2025 року особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 з заявою про постановку на облік за місцем фактичного перебування (знаходження).
Суд зауважує, що позивач протягом всього часу добросовісно декларував фактичне місце проживання/перебування та оновлював дані відповідно до Закону: ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 з 10.06.2025 року, що підтверджується відомостями військово-облікового документу «Резерв+» Міністерства оборони України, з 13.03.2024 по 10.06.2025 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 , своєчасно оновив свої облікові данні, не мав зауважень/повідомлень від ІНФОРМАЦІЯ_14 та прикордонної служби в ході перетину державного кордону України з приводу порушень облікових даних.
Доказів на підтвердження обставин, викладених в постанові б/н від 09.06.2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суду не надано.
За відсутності в матеріалах справи належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивач допустив порушення правил військового обліку, не уточнив вчасно облікові данні, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП за порушення вимог ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
На підставі наявних доказів суд встановив, що позивач не допускав умисного порушення правил військового обліку.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_12 було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, згідно зі статтею 2772 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив наступні висновки:
"Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення".
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за несвоєчасного повідомлення особи, про дату розгляду адміністративної справи, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку:
«Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП винесена без розгляду справи, за відсутності позивача, не підписана уповноваженою особою, позивачу не надано можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі.
Суд зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі Кобець проти України зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
У пунктах 194-196 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.07.2025 у справі № 990/171/24 (провадження № 11-146заі25) наголосила, що за правилами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на останнього покладено обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, які були наявні та враховувались на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Докази, надані відповідачем, мають бути належним чином досліджені судом із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності рішень та дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 2101 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.2101 КУпАП не застосовуються - за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно ч. 5 ст. 5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Разом з тим, посилання на норму Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», який встановлює перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, в оскаржуваній постанові відсутні.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до Законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
З наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
З метою встановити обставини щодо можливості/неможливості відповідача отримати відомості щодо персональних даних ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, а також встановити які саме військово-облікові дані останнім не були оновлені, ухвалою суду від 23.06.2025 зазначені відомості витребувані у відповідача.
Втім, станом на 06.08.2025 зазначена ухвала суду відповідачем не виконана, про неможливість її виконання також не повідомлено.
У контексті зазначеного, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов'язок в обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.
Однак обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних ОСОБА_1 у спосіб, встановлений у примітці до ст.210 КУпАП, відповідачем не надано навіть попри їх витребування судом.
Таким чином, доказів в підтвердження правомірності постанови, враховуючи примітку до ст. 210 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП від 09.06.2025 щодо ОСОБА_1 , а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Згідно з ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Частинами 4 та 5 статті 250 КАС України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 5-9, 12, 77, 241-246, 255, 268-272, 286, 292, 293, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 б/н від 09 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.2101 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_16 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1
Повне судове рішення складено 06 серпня 2025 року.
Суддя Наталя Петрова