Справа № 642/2815/25
Провадження № 2/642/1194/25
06 серпня 2025 р. м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Балабая С.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кріцак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
23.05.2025 представник Акціонерного товариства "Універсал Банк"- Мєшнік Костянтин Ігорович звернувся до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що monobank - мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. 05.03.2019 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем на підставі анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.03.2019, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 22000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Пільгова процентна ставка за користування кредитом становила 0,00001% річних, базова - 3,1% річних на місяць, а збільшена - 6,2% річних на місяць. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу.
Однак, ОСОБА_1 у порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого станом 20.03.2025 утворилась заборгованість за договором кредиту у сумі 38465,88грн.
З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.03.2019 року, яка утворилася станом на 20.03.2025 у сумі 38465,88 грн., яка є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Мотивований тим, що кредитний ліміт у розмірі 22?000 грн був наданий у 2019 році, частина коштів була повернена, станом на березень 2019 року заборгованість складала 6?444,44 грн. Зазначає, що представник позивача не надав належних доказів узгодження істотних умов кредитного договору, а також належного розрахунку заборгованості, чим порушив права споживача відповідно до Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів». посилаючись на таке: відсутність підтвердження фактичного ознайомлення з Умовами обслуговування, Паспортом споживчого кредиту та Тарифами; відсутність у підписаній анкеті-заяві істотних умов щодо процентної ставки, штрафних санкцій та порядку нарахувань; неправомірне включення до заборгованості відсотків у сумі 30?394,14 грн, які не були погоджені сторонами. На переконання відповідача, фактичний залишок боргу становить 8?071,74 грн.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Мотивований тим, щодоговір був укладений належним чином шляхом підписання Анкети-заяви, яка є невід'ємною частиною договору та містить погодження відповідача на застосування Умов, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту. Зазначає, що усі зазначені документи були доступні відповідачу у мобільному додатку та на офіційному сайті банку (редакція від 07.02.2019 року). Звертає увагу, що електронний договір укладено відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який прирівнюється до власноручного підпису. Позивач зазначив, що згідно зі ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» першим кроком під час реєстрації у мобільному додатку Monobank є ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та Таблицею обчислення вартості кредиту. Підтвердженням згоди є введення клієнтом OTP-пароля, надісланого банком на вказаний номер телефону.Без введення OTP-пароля та підтвердження згоди з умовами договору технічно неможливо перейти до наступного етапу та користуватися додатком Monobank, у тому числі отримати кредитний ліміт. Зазначає, що 05.03.2019 року відповідач успішно пройшов ідентифікацію, верифікацію та підписав анкету-заяву, яка разом з Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту становить Договір про надання банківських послуг. У підписаній заяві відповідач визнав електронний підпис аналогом власноручного та погодився з усіма істотними умовами договору. Такий електронний договір прирівнюється до письмового відповідно до ст.ст. 205, 207 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію» та підтверджений судовою практикою Верховного Суду. Зазначає, що умовами, погодженими сторонами, передбачено порядок внесення змін у двох формах: за згодою сторін у частині положень, що містять елементи договору про споживче кредитування; в односторонньому порядку для інших положень. Позивач надав детальний розрахунок заборгованості та деталізовану виписку з рахунку відповідача, які підтверджують фактичне користування кредитними коштами, суми та дати зарахувань і списань. Відповідач частково погашав заборгованість, однак станом на момент подання позову мав борг у розмірі 38?465,88 грн. Згідно з п. 63 Положення НБУ про організацію бухгалтерського обліку в банках України, виписка з рахунку є належним та достатнім доказом здійснення операцій і підтверджує розмір заборгованості. Позивач зазначив, що правомірність укладення електронних договорів та підтвердження згоди клієнта за допомогою OTP-пароля неодноразово підтверджувалася постановами Верховного Суду (справи №732/670/19, №404/502/18, №623/2936/19 та ін.), а також рішеннями апеляційних судів (Чернігівського від 17.01.2022 року, Черкаського від 31.12.2021 року).
На підставі наведеного позивач просив суд відхилити доводи відповідача, визнати доведеними факт укладення кредитного договору та розмір заборгованості, заявлений у позові.
Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, згідно з вимогами п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 та ч. 4, 10 ст. 130 ЦПК України.
Більш того, Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення відповідної особи належним.
Відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
05.03.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрив поточний рахунок у гривні на її ім'я із встановленням кредитного ліміту на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою ОСОБА_1 :погоджується із тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови; підписанням цього договору підтверджує, що вона ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, вона беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє їй шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток;просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або її аналогу (в тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 02423D9E73E3D448F3FB39090569844BE9F4D6C3BB8CD557D1OD67DD31EFE8FB94, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису; підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку/
До анкети-заяви банк додав витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank/
Згідно даних розрахунку за договором №б/н від 05.03.2019 року, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 20.03.2025 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 38465,88 грн.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано суду анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 05.03.2019 року, яка містить власноручні підписи представника банку та позичальника ОСОБА_1 із світлокопіями її паспорту та РНОКПП, а також печатку Monobank ПАТ «Універсал Банк», що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору.
Згідно частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, він уважається укладеним в письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- комунікаційних систем, а також права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно статті третьої цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Форма та порядок укладання договору відбулась саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети до договору про надання банківських послуг «monobank» шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору встановлено, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифами за карткою Monobank подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням Анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 червня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Суд приймає до уваги вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року , №917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року.
У цій справі позивачем доведено на підставі належних доказів, з урахуванням особливостей проекту monobank, волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема погодження банком заявки позичальника на його укладення, а також підставності стягнення заборгованості за кредитом в розмірі, заявленому до стягнення та не спростованого відповідачем згідно розрахунку за тілом кредиту.
Обов'язок доказування - це міра належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, а не суду. Тоді як пасивна поведінка позичальника, обізнаного із умовами кредитування та його часткове виконання, що також убачається із змісту розрахунку в графі «сума погашення за наданим кредитом», не може бути підставою для звільнення його від виконання зобов'язання та повернення боргу за тілом кредиту.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Враховуючи зазначені вище обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, з ОСОБА_1 на користь «Універсал Банк» необхідно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 38465 грн 88 коп.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп, що документально підтверджено платіжною інструкцією № 37510580233 від 06.05.2025.
Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню, то відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028 грн 00 коп.
Керуючись статтями 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.03.2019 у розмірі 38465 (тринадцять вісім тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариства «Універсал Банк», Код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Балабай