Іменем України
06 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/465/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДЕНКО" (код ЄДРПОУ 43646898), вул. Транспортна, будинок 24, м. Бердичів, Житомирська область, 13300;
до відповідача: Національного університету "Чернігівська політехніка" (код ЄДРПОУ 05460798), вул. Шевченка, будинок 95, м. Чернігів, 14035
про стягнення 184 210,46 грн
без виклику представників сторін
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області 07.05.2025 року через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДЕНКО" до Національного університету "Чернігівська політехніка" про стягнення 847210,46 грн безпідставно отриманих коштів, перерахованих платіжною інструкцією № 524 від 14.11.2024.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з відсутністю у відповідача правових підставна отримання від позивача та подальшого володіння коштами у розмірі 184210,46 грн, ці кошти отримані ним безпідставно і підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Ухвала суду від 13.05.2025 була доставлена до електронного кабінету в ЄСІТС позивача та відповідача 13.05.205 о 13:39, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
В розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив. заперечень.
19.05.2025 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив та зазначив про те, що ТОВ «Будівельна компанія «ДенКо» було добровільно сплачено на рахунок Університету 184210,46 грн. Підстави для повернення/стягнення коштів відсутні, адже розрахунки (платежі) проведені у відповідності до умов договору № 98 від 16.02.2024 та статей 837, 852 ЦК України.
Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позов.
У відзиві на позов відповідачем заявлялось клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.
Ухвалою суду від 20.05.2025 у задоволення клопотання відмовлено.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Зважаючи на принципи диспозитивності, змагальності господарського судочинства та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також достатність часу, наданого учасникам справи для розумної реалізації своїх процесуальних прав у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи з урахуванням відзиву на позов.
В силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк» в рішенні у справі “Броуган та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на перебування судді Кузьменко Т.О. у відпустці, приймаючи до уваги принцип незмінності складу суду, враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України, строк розгляду справи № 927/465/25 слід вважати розумним через об'єктивно обумовлені обставини, що потребували більшого часу розгляду справи, ніж той, що встановлений ст. 248 ГПК України, задля правильного її вирішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
16.02.2024 між Національним університетом «Чернігівська політехніка» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ДЕНКО» (далі - Підрядник) був укладений Договір про закупівлю підрядних робіт № 98 (надалі - Договір).
Відповідно до пп. 1.1 та 1.2 зазначеного Договору Підрядник зобов'язався на свій ризик виконати певні роботи: капітальний ремонт частини будівлі (утеплення частини фасадів) учбового корпусу № 8 Національного університету "Чернігівська політехніка" за адресою: м. Чернігів, вул. Козацька, 1А та передати їх результат Замовнику, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Ціна робіт, що становить предмет цього Договору, включає відшкодування витрат Підрядника та плату за виконану ним роботу і не включає вартість матеріальних ресурсів, придбаних Замовником і переданих Підряднику для виконання робіт (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору ціна робіт, що становить предмет цього Договору, визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього Договору, розраховується відповідно до вимог чинних нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що договірна ціна (динамічна) складає 2805758,05 грн, у т.ч. ПДВ 467626,34 грн (у тому числі будівельні роботи - 2286,85747 тис. грн; інші витрати - 518,90058 тис. грн) (п. 3.3. в редакції додаткової угоди № 4 від 10.12.2024).
Ціна цього Договору залишається незмінною до повного виконання Сторонами зобов'язань за Договором, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема в залежності від реального фінансування видатків Замовника та відповідного зменшення Сторонами ціни цього Договору.
За умовами п. 3.4. Договору договірна ціна враховує всі можливі податки, збори та обов'язкові платежі, усі витрати та вигоди Підрядника. Будь-які витрати, пов'язані з помилковим розрахунком розміру будь-яких податків, тим і зборів, бере на себе підрядник.
Відповідно до п. 3.5. Договору ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.
Сторони домовилися, що у разі, коли фактичні витрати Підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначення ціни (кошторису), Підрядник отримує плату за фактично виконані обсяги робіт (п. 3.6. Договору).
Згідно з п. 3.7. Договору у випадку перегляду договірної ціни, нова ціна обґрунтовується розрахунками та погоджується Сторонами, шляхом укладення двостороннього додаткової угоди до Договору.
Відповідно до п. 4.4. Договору розрахунки проводяться на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками Сторін.
Форми КБ-2в, КБ-з готує підрядник і передає їх для розгляду та підписання Замовнику, Замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів підписує форми КБ-2в, КБ-3, або надає свої зауваження до таких актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3). Розбіжності, що виникли при підписанні актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) вирішуються у встановленому законодавством порядку. У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, Замовник має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
При виявленні в розрахунках за виконані роботи (форми КБ-2в, КБ-3, які були відповідно оформлені і сплачені за попередні періоди) беззаперечних помилок і порушень діючого порядку визначення вартості будівництва, загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточнення з моменту виявлення вказаних помилок.
Позивач своєчасно і у повному обсязі виконав роботи, що були передбачені сторонами за Договором. Підтвердженням цього є підписані сторонами наступні документи:
- акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 25.03.2024 на суму 740182,52 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 25.03.2024 на суму 740182,52 грн;
- акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 24.04.2024 на суму 1233990,43 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 24.04.2024 на суму 1233990,43 грн;
- акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 24.05.2024 на суму 621068,38 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 24.05.2024 на суму 621068,38 грн;
- акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 24.07.2024 на суму 51945,66 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 24.07.2024 на суму 51945,66 грн;
- акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 30.10.2024 на суму 158571,06 грн; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) від 30.10.2024 р. на суму 158571,06 грн.
Всього вартість робіт склала 2805758,05 грн.
Відповідач оплатив вартість робіт в сумі 2805758,05 грн, зокрема:
- 29.03.2024 - 740182,52 грн (Призначення платежу: 2201160; 3210; Оплата за капітальний ремонт частини будівлі (утеплення частини фасадів) учбового корпусу № 8; згідно акт № 1 від 25.03.2024, договір № 98 від 16.02.2024; ПДВ 123363,75);
- 30.04.2024 - 1233990,43 грн (Призначення платежу: 2201160; 3210; Оплата за капітальний ремонт частини буд. (утеплення фасадів) учбового корпусу №8; згідно акт № 2 від 24.04.2024, договір № 98 від 16.02.2024; ПДВ 205665,07);
- 30.05.2024 - 621068,38 грн (Призначення платежу: 2201160; 3210; Оплата за капітальний ремонт частини будівлі (утеплення частини фасадів) учбового корпусу № 8; згідно акт № 3 від 24.05.2024, договір № 98 від 16.02.2024; ПДВ 103511,40);
- 31.07.2024 - 51945,66 грн (Призначення платежу: 2201160; 3210; Оплата за кап. ремонт частини учбового корпусу № 8; згідно акт № 4 від 22.07.2024, договір № 98 від 16.02.2024; ПДВ 8657,61);
- 03.11.2024 - 158571,06 грн (Призначення платежу: 2201160; 3210; Оплата за капітальний ремонт частини будівлі (утеплення частини фасадів) згідно акт № 5 від 30.10.2024, договір № 98 від 16.02.2024; ПДВ 26428,51).
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області проведено перевірку закупівель, здійснених Національним університетом «Чернігівська політехніка», інформацію про які оприлюднено в електронній системі закупівель за номерами ID: UA-2024-04-15-005242-а та UA-2024-01-12-009617-а, за результатом якої складено Акт перевірки закупівель від 17.09.2024 № 18-30/16.
В ході перевірки були встановлені порушення, зокрема, в порушення вимог п. 6.2. Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», НУ «Чернігівська політехніка» проведено зайві видатки внаслідок безпідставного включення до ІІ блоку (Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне страхування) розрахунків загальновиробничих витрат та до актів ф. КБ-2в завищеної суми ЄСВ, чим збільшено вартість будівельних робіт по об'єкту «Капітальний ремонт частини будівлі» (утеплення частини фасадів) учбового корпусу №8 Національного університету «Чернігівська політехніка» за адресою: м. Чернігів, вул. Козацька, 1А» на загальну суму 184210,46 грн.
23.10.2024 відповідач звернувся до позивача з претензією № 401/08-2281/ВС щодо повернення коштів в сумі 184210,46 грн.
14.11.2024 позивач перерахував 184210,46 грн відповідно до платіжної інструкції № 524 від 14.11.2024, призначення платежу: «повернення коштів згідно претензії № 401/08-22/18/ВС від 23.10.2024 по договору № 98 від 16.02.2024».
У матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків за період березень 2024 року - листопад 2024 року, відповідно до якого сторони погодили, що станом на 30.11.2024 заборгованість між сторонами відсутня.
При цьому, за даними акту звірки розрахунків вбачається, що Підрядником (позивачем) виконано роботи на суму 2805758,05 грн, а Замовником (відповідачем) сплачена вартість робіт на суму 2805758,05 грн.
Претензією № 667 від 24.02.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення безпідставно отриманих кошів в сумі 184210,46 грн.
Відповідач листом № 101/11-566/ВС від 06.03.2025 повідомив позивачу, що підстави для здійснення платежу з повернення коштів в сумі 184210,46 грн відсутні.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з неповерненням відповідачем безпідставно отриманих коштів.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами договір №98 від 16.02.2024 за своєю правовою природою є договороми підряду (будівельного підряду).
Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню (наведену правову позицію висловлено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №203/2612/13-ц, від 19.06.2018 у справі № 5023/3905/12).
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Пунктом 1 статті 846 вищеназваного Кодексу визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Статтею 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Аналогічні права замовника погоджені сторонами і у договорі підряду, які є підставою заявлених позивачем позовних вимог.
Доказів відмови замовника від договору № 98 від 16.02.2024 матеріали справи не містять.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну (стаття 853 ЦК України).
Наведені норми містять презумпцію обов'язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов'язок оглянути виконані роботи. Зазначення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Отже, договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку;
2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
Згідно частин першої, другої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Частинами четвертою, шостою статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акта виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акта.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Поряд з цим, у даній справі, акти виконаних підрядних робіт підписані як виконавцем робіт так і замовником робіт без зауважень та претензій.
Приписами частин 1, 2 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3 ст. 1212 ЦК України).
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 903/357/21, в якій Суд зазначив, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 Цивільного кодексу України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Іншими словами відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами ст. 11 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що позивачем на підставі платіжної інструкції № 524 від 14.11.2024 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 184210,46 грн з визначенням призначення платежу «повернення коштів згідно претензії № 401/08-22818/ВС від 23.10.2024 по договір № 98 від 16.02.2024».
Так, як убачається з матеріалів справи, зокрема, з актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) позивачем виконано, а замовником прийнято роботи по договору № 98 від 16.02.2024 на загальну суму 2805758,05 грн.
Крім того, сторонами підписані і довідки про вартість виконаних будівельних робіт на суму 2805758,05 грн.
Судом встановлено, що сторонами як акти приймання виконаних будівельних робіт, так і довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані без заперечень та будь-яких зауважень, що свідчить як про прийняття замовником робіт, визначених у цих актах, у повному обсязі, так і про згоду замовника про вартість виконаних робіт.
Матеріали справи також не містять доказів складання акта (чи актів) про виявлені недоліки у роботі (роботах) під час їх прийняття сторонами, а також доказів пред'явлення вимог про усунення недоліків відповідно до умов договорів та положень частини першої статті 858 ЦК України.
Тобто, підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт без зауважень, замовник підтвердив, що роботи за цими актами були виконані у повному обсязі та належним чином і їх вартість становить 2805758,05 грн.
Крім того, вартість виконаних робіт на суму 2805758,05 грн сторонами також визначено і підтверджено шляхом укладення між замовником і підрядником додаткової угоди № 4 від 10.10.2024.
Будь-яких доказів укладення між сторонами додаткових угод щодо узгодження іншої вартості робіт по договору № 98 від 16.02.2024 до матеріалів справи не додано, як не надано доказів отримання відповідачем від позивача послуг на спірну суму.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 184210,46 грн перераховані позивачем на рахунок відповідача за відсутності договірних відносин між сторонами та інших підстав для здійснення їх перерахунку, не можуть вважатися такими, що перебувають у відповідача на законних підставах, а відтак підлягають поверненню позивачу.
Доказів повернення відповідачем коштів в сумі 184210,46 грн позивачу матеріали справи станом на день ухвалення рішення судом матеріали справи не містять.
Посилання відповідача на результати перевірки і висновки, викладені в Акті перевірки закупівель за номерами ID: UA-2024-04-15-005242-а та UA-2024-01-12-009617-а від 17.09.2024 № 18-30/16, щодо зайво сплачених коштів Національним університетом «Чернігівська політехніка» як на підставу правомірного отримання коштів є необґрунтованим з огляду на таке.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Аудиторська перевірка, результати якої оформлені відповідною довідкою та Актом, не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 аудиторська довідка не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аудиторська довідка не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Аудиторська довідка є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який її склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто аудиторська довідка не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Аудиторська довідка не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Аудиторська довідка є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Аналогічні висновки наведені також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/3816/19 від 07.12.2021.
Суд також зазначає, що довідка та Акт перевірки не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов'язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов'язку повернути відповідну суму завищення.
Внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Отже, Акт перевірки Держаудитслужби не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання позивача повернути сплачені йому відповідачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Отже змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням встановлених обставин справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ДЕНКО» підлягають задоволенню у повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 184210,46 грн безпідставно отриманих коштів.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду задоволення позову у повному обсязі, судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Національного університету "Чернігівська політехніка" (код ЄДРПОУ 05460798, вул. Шевченка, будинок 95, м. Чернігів, 14035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ДЕНКО" (код ЄДРПОУ 43646898), вул. Транспортна, будинок 24, м. Бердичів, Житомирська область, 13300) безпідставно отримані кошти в сумі 184210,46 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко