Номер справи 237/3714/24
Номер провадження 1-кп/171/365/25
Іменем України
23.07.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052690000686 від 10 вересня 2024 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с. Олександрівка, Мар'їнського району, Донецької області, громадянки України, не працевлаштованої, з середньою освітою, раніше не судимої, розлученої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
10.09.2024 приблизно о 00:30 годині ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилась за місцем мешкання в будинку АДРЕСА_2 разом з співмешканцем ОСОБА_6 , який також перебував у стані алкогольного сп'яніння та між якими впродовж дня відбувалась сварка.
В цей час, в ході сварки, ОСОБА_4 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків - у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, на ґрунті виниклих неприязних відносин, взяла кухонний ніж та утримуючи його у правій руці, підійшла до ОСОБА_6 , який у той час стояв між кухнею та спальною кімнатою і був розташований обличчям до ОСОБА_4 , та нанесла йому один удар ножем в область животу зліва, що є життєво важливим органом.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 було спричинено проникаюче колото-різане поранення лівої здухвинної ділянки з пораненням сигмоподібної кишки, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечне для життя в момент його заподіяння.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 перебувала у сімейних відносинах з ОСОБА_6 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII кримінальне правопорушення є пов'язаним з домашнім насильством.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
20 вересня 2024 року між прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024052690000686 від 10 вересня 2024 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , з письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України.
Згідно даних угоди прокурор і підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, істотних обставин для даного кримінального провадження, підозрювана ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
Захисник також просила затвердити угоди про визнання винуватості.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просила вказану угоду про визнання винуватості від 20.09.2025 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, обвинувачена в повному обсязі визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Виходячи з положень пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно з частиною 5 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
На запитання суду обвинувачена пояснила, що зміст обвинувачення, правова кваліфікація дій, вид, міра та порядок виконання передбаченого угодою покарання їй зрозуміла, укладання угоди є добровільним, відносно неї не застосовувалось насильство, примус, погрози та укладення угоди не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбаченої ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, а саме: дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої ОСОБА_4 , яка не працевлаштована, з середньою освітою, раніше не судима, розлучена, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, є її щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченій узгоджену міру покарання.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, у межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.
Водночас, враховуючи особу обвинуваченої, яка свою вину у вчиненому визнала повністю та щиро розкаялась, раніше не судима, суд вважає за можливе застосувати щодо обвинуваченої ОСОБА_4 ст. 75 КК України.
Суд також покладає на обвинувачену ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченої.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 вересня 2024 року укладену між прокурором Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024052690000686 від 10 вересня 2024 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , з письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України, а саме:
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:
-кухонний ніж з зламаним руків'ям (без частини руків'я), який поміщено до паперового пакету на який нанесений пояснювальний надпис, підпис слідчого, понятих та всіх учасників слідчої дії;
-кухонний ніж з руків'ям рожевого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору на лезі, який поміщено до паперового пакету на який нанесений пояснювальний надпис, підпис слідчого, понятих та всіх учасників слідчої дії;
передані на відповідальне зберігання до камери речових доказів до ВП №2 Покровського РУП в Донецькій області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1