Справа № 199/10187/25
(3/199/5447/25)
іменем України
05.08.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
24.06.2025 о 20:25 годині водій ОСОБА_1 у місті Добропілля по вул. Полтавська, 5, керувала транспортним засобом «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Alcotest 6810 Drager» на місці зупинки або проходження медичного огляду в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, була сповіщеною про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі SMS-повідомленням, яке доставлено адресату о 14:32 годині 24.07.2025, в тому числі особисто під підпис, про що свідчить судова розписка.
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
04.08.2025 на адресу суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 на складений адміністративний матеріал, з яких слідує, що ОСОБА_1 просила закрити провадження по справі за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки:
- вона не керувала транспортним засобом у зазначений у протоколі час;
- вона не мала жодних ознак сп'яніння;
- їй не були роз'яснені її права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлена про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 371816 від 24.06.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис у протоколі без зауважень. Зі змісту даного протоколу слідує, що водій ОСОБА_1 власноруч надала пояснення наступного змісту: «Я керувала Хюндай, н.з. НОМЕР_2 , в нарко і Драгер відмовилась»;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого слідує, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Проте огляд на стан сп'яніння не проводився;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.06.2025, з якого убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не проводився;
- матеріалом відеозапису працівника поліції з якого убачається, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції під час керування транспортним засобом «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_2 . У водія ОСОБА_1 були перевірені документи та остання зазначила, що: «Вона в магазин вискочила, оскільки малій захотілось солодкого». Під час огляду транспортного засобу ОСОБА_1 показала, що в неї під сидінням знаходяться дві пляшки коньяку. На питання працівника поліції: «Ви вживали алкоголь?», ОСОБА_1 відповіла: «Ні». Після чого ОСОБА_1 повідомлено, що у неї є ознаки алкогольного сп'яніння. Надалі ОСОБА_1 неодноразово почала пропонувати працівникам поліції неправомірну вигоду та навіть пропонувала віддати працівникам поліції коньяк, який перебув в її транспортному засобі. Працівником поліції роз'яснено, що ст. 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами. Після чого ОСОБА_1 зазначила, що вживала пиво. На питання працівника поліції: «Ви будете продувати алкотестер Драгер на місці зупинки?», ОСОБА_1 відповіла: «Не буду, я пиво випила». На питання працівника поліції: «В наркологію поїдете для встановлення ступеню сп'яніння?», ОСОБА_1 відповіла: «Ні, нікуди не поїду». Після чого ОСОБА_1 повідомила працівникам поліції, що до неї повинні були підійти хлопці, вони вирішили посидіти, повідомила, що трішки порушила та щоб працівники поліції ввійшли в її положення. Після чого на питання працівника поліції: «Продувати газоаналізатор на місці зупинки будете?», ОСОБА_1 відповідала: «Смисл, навіщо, ні». На повторне питання працівника поліції: «В наркологію поїдете?», ОСОБА_1 відповіла: «Ні». Водію ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки такої відмови - складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водія ОСОБА_1 від керування автомобілем відсторонили. Після чого водій ОСОБА_1 знову неодноразово пропонувала працівникам поліції неправомірну вигоду. У відношенні водія ОСОБА_1 було винесено постанову та накладено штраф у розмірі 510 гривень за керуванням автомобілем з не пристебнутим паском безпеки, що стало підставою для зупинки транспортного засобу. Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку позиції ОСОБА_1 про наявність підстав для закриття справи, вважаю таку думку необґрунтованою, з огляду на наступне.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про відсутність у справі доказів факту керування нею транспортним засобом.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.06.2025 зафіксовано, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - автомобілем. ОСОБА_1 не оспорювала факт керування автомобілем та власноруч внесла до протоколу про адміністративне правопорушення пояснення: «Я керувала Хюндай, н.з. НОМЕР_2 , в нарко і Драгер відмовилась».
Зміст акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.06.2025 та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.06.2025 свідчить про те, що поліцейський намагався провести огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та направляв ОСОБА_1 для проведення такого огляду до медичного закладу як водія транспортного засобу, оскільки у неї були виявлено ознаки алкогольного сп'яніння.
Крім того, з матеріалу відеозапису поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала факту керування легковим автомобілем, пояснюючи те, що вона прямувала на автомобілів до магазину купити солодкого дитині.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, проте водій ОСОБА_1 безпідставно та необґрунтовано її не виконала.
При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов'язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу або для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження ОСОБА_1 про те, що з 20:14 години автомобіль стоїть нерухомо, оскільки вона не керувала транспортним засобом, а в протоколі про адміністративне правопорушення зазначений інший час: 20:25 година, не впливає на висновки судді, оскільки саме у період часу з 20:19 по 20:29 годину 24.06.2025 водій ОСОБА_1 відмовилася проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер або в медичному закладі, що зафіксовано матеріалом відеозапису працівника поліції, а тому зважаючи на те, що ОСОБА_1 притягається до відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, зазначення часу такої відмови узгоджується із диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною ч. 1 ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння. Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Зокрема, з матеріалу відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 підтвердила факт керування транспортним засобом «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_2 , проте ствердно відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Драгер», так і в медичному закладі, не наводячи будь-яких обґрунтованих підстав не проходити такий огляд, що не узгоджується з приписами п. 2.5 Правил дорожнього руху, крім того пропонувала працівниками поліції неправомірну вигоду.
Доводи ОСОБА_1 про те, що у неї не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння, щоб слугувало підставою для вимоги проходження огляду на стан сп'яніння, спростовуються змістом направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 24.06.2025, згідно якого поліцейським зафіксовано у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протоколом про адміністративне правопорушення, до яких ОСОБА_1 не внесла своїх зауважень. Крім того, матеріалом відеозапису працівника поліції зафіксовано, що ОСОБА_1 мала явні ознаки алкогольного сп'яніння, її поведінка не відповідала обстановці (водій неодноразово пропонувала неправомірну вигоду, в тому числі коньяк в обмін на не притягнення її до відповідальності), сама ОСОБА_1 зазначила, що вживала пиво.
Твердження ОСОБА_1 про її тверезість могло бути спростовано лише фактом проходження водієм огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора або в медичному закладі, тому суддею відхиляються.
Доводи ОСОБА_1 про те, що їй не були роз'ясненні права та обов'язки, є необґрунтованими, оскільки відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 371816 від 24.06.2025, а саме: графи 13: «Підпис особи, якій роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи ( ОСОБА_1 )», міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з даними графами. З викладеного слідує, що водію були роз'ясненні права згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що їй не роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння спростовуються матеріалом відеозапису, з якого убачається, що працівником поліції водію ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки такої відмови - складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення їй адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , яка не працює, отримувала посвідчення водія, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти їй адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати нею штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко