29 липня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 925/615/25
за позовом Золотоніської міської ради
до Приватного підприємства "Побут Плюс-2006"
про стягнення 242950,71 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - Сизько Д.Б., адвокат;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Драченко Т.О.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 30.05.2025 Золотоніська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Побут Плюс-2006".
1.2. Змістом позову є майнова вимога стягнути з відповідача 242950,71 грн безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачу на праві власності належить нерухоме майно, що розташоване не земельній ділянці комунальної власності. Відповідач договору оренди земельної ділянки з позивачем не уклав та не зареєстрував речове право оренди. У зв'язку з ухиленням відповідача від укладення договору оренди земельної ділянки позивач не отримав плату за користування земельною ділянкою у розмірі орендної плати.
1.4. 02.06.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив об 11 год. 00 хв. 09.07.2025.
1.5. Ухвалу суду від 02.06.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 03.06.2025 доставлено до електронного кабінету у ЄСІТС (а.с. 35), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 36-40).
1.6. 19.06.2025 суд ухвалив призначити судове засідання о 12 год. 30 хв. 23.07.2025, повідомив, що судове засідання об 11 год. 00 хв. 09.07.2025 не відбудеться у зв'язку з призовом судді Гладуна А.І. на навчальні збори на базі військової частини за програмою підготовки офіцерів запасу.
1.7. Ухвалу суду від 19.06.2025 про призначення судового засідання суд надіслав відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його адресою місцезнаходження, який повернутий на адресу суду у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 44-46).
1.8. 23.07.2025 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Сизько Д.Б. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.9. Представник позивача адвокат Сизько Д.Б. у судовому засіданні позов підтримав повністю, просив встановити строк для подання суду додаткових пояснень.
1.10. 23.07.2025 суд ухвалив надати позивачу дозвіл на подання пояснень строком 5 днів. Зміст та мотиви ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 23.07.2025.
1.11. 23.07.2025 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 29.07.2025.
1.12. 24.07.2025 позивач подав до суду письмові пояснення щодо співмірності розміру земельної ділянки з розміром площі належного відповідачу нерухомого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці та правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів до реєстрації права власності позивача на земельну ділянку. Позивач ствердив, що 17.10.2007 відповідач набув права власності на нежитлове приміщення, площею 618 кв. м, яке знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, яке розміщене на земельній ділянці за тією ж адресою, площею 0,1217 га, та якій присвоєний кадастровий номер 7110400000:01:007:0126. 08.05.2023 зареєстровано право власності на земельну ділянку. Позивач просив стягнути з відповідача 242950,71 грн за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 01.05.2022 до 01.04.2025. (а.с. 74-77).
1.13. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.14. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.15. Днем вручення ухвал суду від 02.06.2025, від 19.06.2025, від 23.07.2025 відповідачу є 19.06.2025, 21.06.2025 та 24.07.2025 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а.с. 36, 44, 70).
1.16. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.17. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.18. 20.06.2025 суд з метою забезпечення прав відповідача Приватного підприємства "Побут Плюс-2006" бути проінформованим про розгляд справи повідомив про розгляд справи за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 41).
1.19. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.20. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.21. 29.07.2025 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Сизько Д.Б. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
1.22. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.23. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.24. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.25. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.26. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.27. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.28. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
1.29. Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась.
1.30. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.
1.31. Представник позивача адвокат Сизько Д.Б. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.32. 29.07.2025 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення у цьому судовому засіданні.
1.33. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 29.07.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/615/25.
Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно утримуваних коштів за користування земельною ділянкою.
2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача без укладення договору оренди землі.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно відповідача, без укладення договору оренди землі; строк користування земельною ділянкою; розмір земельної ділянки; розмір плати за землю; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1. 01.09.2022 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області зареєструвало земельну ділянку кадастровий номер 7110400000:01:007:0126, що знаходиться у Черкаській обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі: землі житлової та громадської забудови; площа земельної ділянки 0,1217 га, у підтвердження чого позивач подав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.04.2025 №НВ-7100442062025 (а.с.11-16).
3.1.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 08.11.2024 становила 7042228,68 грн, станом на 08.04.2025 - 788418,43 грн (а.с.9-10).
3.1.3. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.05.2025 №426271370, договору купівлі-продажу №5254 від 17.10.2007 відповідачу на праві приватної власності належить нежиле приміщення за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153 (а.с. 6-7).
3.1.4. 08.05.2023 зареєстровано право власності Золотоніської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 7110400000:01:007:0126 площею 0,1217 га, у підтвердження чого позивач подав Інформаціюз Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.05.2025 №426170536 (а.с.8).
3.1.5. За розрахунком позивача заборгованість відповідача за користування земельною ділянкою площею 0,1217 га за період з 01.05.2022 до 30.04.2025 становить 242950,71 грн, зокрема:
- 46931,84 грн за період з 01.05.2022 до 31.12.2022 за 245 днів у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 582657,24 грн;
- 80406,70 грн за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 за 365 днів у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 670055,83 грн;
- 84507,44 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 за 366 днів у розмір 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 704228,68 грн;
- 31104,73 грн за період з 01.01.2025 до 30.04.2025 за 120 днів у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 788418,43 грн (а.с. 17).
3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
4.5.1. відповідачу ПП "Побут Плюс-2006" на праві приватної власності з 17.10.2007 належить нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153;
4.5.2. нежитлове приміщення розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 7110400000:01:007:0126 площею 0,1217 га у Черкаській обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153 та належить Золотоніській міській раді на праві комунальної власності;
4.5.3. 01.09.2022 земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав;
4.5.4. відповідач користується земельною ділянкою без укладення договору оренди з власником земельної ділянки;
4.5.5. нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році становила 582657,24 грн; у 2023 році - 670055,83 грн; у 2024 році - 704228,68 грн; у 2025 році - 788418,43 грн;
4.5.6. Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2025 становить 12%;
4.5.7. розмір плати за користування земельною ділянкою площею 0,1217 га за період з 01.05.2022 по 30.04.2025 становить 242950,71 грн, зокрема:
- 46931,84 грн за період з 01.05.2022 до 31.12.2022 (582657,24 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 12% : 365 днів х 245 днів);
- 80406,70 грн за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 (670055,83 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 12% : 365 днів х 365 днів);
- 84507,44 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 (704228,68 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 12% : 366 днів х 366 дні);
- 31104,73 грн за період з 01.01.2025 до 30.04.2025(788418,43 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х 12% : 365 днів х 120 днів).
5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
5.1. Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
5.2. За змістом визначення, наведеного у частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
5.3. Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
5.4. Відповідно до статті 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
5.5. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
5.6. Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
5.7. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
5.8. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
5.9. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
5.10. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
5.11. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
5.12. Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
5.13. Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
5.14. Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
5.15. Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
5.16. Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
5.17. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).
5.18. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
5.19. Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.
5.20. Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
5.21. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).
5.22. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).
5.23. Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
5.24. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).
5.25. Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
5.26. Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду наведені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.
5.27. Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
5.28. Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі №756/3966/17.
5.29. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.30. Відповідно до частини статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою виникнення спору є набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності.
6.2. Причиною виникнення спору є користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без укладення договору оренди землі.
6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на отримання плати за користування земельною ділянкою.
6.4. На підставі письмових доказів, що містяться у справі суд встановив, що відповідач є власником нерухомого майна, що розташоване на земельні ділянці комунальної власності.
6.5. 01.09.2022 зареєстрована у Державному земельному кадастрі. З цього часу земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав.
6.6. Відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно користується земельною ділянкою без укладення договору оренди з власником земельної ділянки;
6.7. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
6.8. У зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою.
6.9. Плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
6.10. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
6.11. Відповідач договір оренди з власником земельної ділянки не уклав та не сплатив за користування земельною ділянкою до міського бюджету.
6.12. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
6.13. У разі не оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник не доотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.
6.14. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
6.15. Для кондикційних зобов'язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
6.16. Відповідач є власником нерухомого майна та користуються земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно. Відповідач, без достатньої правової підстави, за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою.
6.17. Ухилення відповідача від обов'язкової сплати орендної плати за користування землею є підставою для застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2017 у справах №922/207/15, №922/5468/14, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.
6.18. Відповідач, усвідомлюючи свій обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки у розмірі, яким фактично користується, не уклав.
6.19. Збереження відповідачем коштів, які він повинен сплатити за користування земельною ділянкою, є результатом недобросовісної поведінки відповідача та відбулося без достатньої правової підстави.
6.20. Збереження коштів відповідачем без достатньої правової підстави є формою порушення права позивача.
6.21. Безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.
6.22. Норми підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 Податкового кодексу України встановлюють нижню та верхню межу розміру орендної плати.
6.23. Нижня межа розміру орендної плати не може бути меншою від розміру земельного податку, який для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено становить не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки та 5% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку, яких не проведено.
6.24. Верхня межа становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та може бути більшою, у випадку визначення орендаря на конкурентних засадах (підпункти 288.5.2 та 288.5.3 Податкового кодексу України).
6.25. При нарахуванні орендної плати відповідачу позивач застосував ставку орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у 2022-2025 роках у розмірі 12%.
6.26. Розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1217 га за період з 01.05.2022 по 30.04.2025 за розрахунком позивача становить 242950,71 грн.
6.27. Водночас, суд враховує, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.
6.28. Щоб земельна ділянка була окремим об'єктом цивільних прав і, зокрема, могла бути надана в оренду вона повинна бути сформована, тобто визначені її межі та площа, зареєстрована Державному земельного кадастру та мати кадастровий номер.
6.29. Суд встановив, що у Державному земельному кадастрі земельна ділянка зареєстрована 01.09.2022.
6.30. Отже, з моменту формування земельної ділянки з 01.09.2025 у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем безпідставно утриманих коштів за користування земельною ділянкою в розмірі орендної плати.
6.31. За розрахунком суду розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1217 га за період з 01.09.2022 по 30.04.2025 становить 219389,01 грн, зокрема 23370,14 грн за період з 01.09.2022 до 31.12.2022 (582657,24 (нормативна грошова оцінка) х 12 % : 365 х 122 дні), 80406,70 грн за 2023 рік (670055,83 (нормативна грошова оцінка) х 12 % : 365 х 365 дні), 84507,44 грн за 2024 рік (704228,68 (нормативна грошова оцінка) х 12 % : 366 х 366 днів), 31104,73 грн за період з 01.01.2025 до 30.04.2025 (788418,43 (нормативна грошова оцінка) х 12 % : 365 х 120 днів).
6.32. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.33. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
6.34. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.35. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.36. Користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності, безоплатно, без укладення договору оренди порушує вимоги земельного законодавства та є формою порушення права позивача на отримання плати за користування земельною ділянкою.
6.37. Вимогу позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 242950,71 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.05.2022 до 30.04.2025 суд визнає обґрунтованою частково та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково у розмірі 219389,01 грн за період з 01.09.2022 до 30.04.2025.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. Виконавчий комітет Золотоніської міської ради сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3644,26 грн на підставі платіжної інструкції №560 від 21.05.2025 (а.с. 5).
7.3. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, судовий збір у розмірі 3644,26 грн сплачений Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 3290,77 грн (90,30%).
7.5. 22.07.2025 позивач подав до суду заяву, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, а саме 3644,26 грн витрат зі сплати судового збору та 12600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Встановити строк 5 днів після ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які будуть сплачені або підлягатимуть сплаті позивачу у зв'язку з розглядом справи. Призначити судове засідання про вирішення питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем (а.с. 54-64).
7.6. Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
7.7. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України).
7.8. Суд дійшов висновку встановити позивачу строк для подання доказів понесення судових витрат тривалістю 5 днів з дня проголошення рішення суду та призначити у справі судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Золотоніської міської ради до Приватного підприємства "Побут Плюс-2006" задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Побут Плюс-2006" (ідентифікаційний код 34313369, адреса місцезнаходження: 19702, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153) на користь Золотоніської міської ради (ідентифікаційний код 26536152, адреса місцезнаходження: 19702, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Садовий Проїзд, 8) 219389,01 грн (двісті дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень 01 копійку) безпідставно збережених коштів в розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.
У решті позову про стягнення 23561,69 грн безпідставно збережених коштів в розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою відмовити.
Стягнути з Приватного підприємства "Побут Плюс-2006" (ідентифікаційний код 34313369, адреса місцезнаходження: 19702, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153) на користь Виконавчого комітету Золотоніської міської ради (ідентифікаційний код: 04060849, адреса місця знаходження: 19702, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Садовий Проїзд, 8) 3290,77 грн (три тисячі двісті дев'яносто гривень 77 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Призначити у справі судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Встановити позивачу строк подання доказів понесення судових витрат тривалістю 5 днів з дня проголошення рішення суду.
Судове засідання відбудеться о 10 год. 00 хв. 05.08.2025 у приміщенні Господарського суду Черкаської області у залі судових засідань.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 05.08.2025.
Суддя А.І. Гладун