адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
06.08.2025 Справа № 917/1699/24
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про визнання частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (вх. №9816 від 25.07.2025), у справі
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозернохолдінг», код ЄДРПОУ 39706683, бульвар Шевченка, 170/01, м. Черкаси, 18001
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Баландіна Сергія Сергійовича, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 893 971,83 грн
В зв'язку з перебуванням судді в період з 18.07.2025 по 01.08.2025 у відпустці, ухвала постановляється після виходу судді з відпустки.
25.07.2025 приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою про визначення частки майна Баландіна Сергія Сергійовича (боржника) у нерухомому майні, яке є спільним майном подружжя, з посиланням на приписи ст. 60 Сімейного кодексу (далі - СК) України, ст. 370 ЦК України, ст.ст. 335, 338 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.
В обґрунтування поданої заяви приватний виконавець посилається на те, що ним відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1699/24 від 14.01.2025 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баландіна Сергія Сергійовича, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозернохолдінг», код ЄДРПОУ 39706683, БУЛЬВАР Шевченка, 170/01, м. Черкаси 827 526,28 грн вартості втраченого вантажу; 63 541,55 - авансового платежу; 1104,00 грн - послуг за реєстрацію, охорону та організацію митного огляду; 10706,06 грн, витрат по сплаті судового збору
Приватний виконавець також посилається на наявність нерухомого майна, яке було придбане боржником за згодою його дружини ( ОСОБА_2 ), та нерухомого майна, яке було придбано дружиною боржника за його згодою, та яке є спільною сумісною власністю подружжя (боржника та його дружини).
Водночас, докази укладення шлюбу між боржником та ОСОБА_2 (копія свідоцтва про шлюб, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян) до заяви не додані.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття поданої зави до розгляду, судом приймається до уваги наступне.
23.12.2025 Господарський суд Полтавської області прийняв рішення про часткове задоволення позову, на виконання вказаного рішення видано наказ від 14.01.2025. Постановою приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича від 28.01.2025 відкрите виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу.
Відповідно до ч.1 ст.338 ГПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом V ГПК України.
Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (ч.1 ст.335 ГПК України).
Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ч.2 ст.335 ГПК України).
Частиною першою ст.355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч.2 ст.355 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічна за змістом норма передбачена ст. 60 СК України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що за визначенням, наведеним в ч.1 ст.368 ЦК України спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.
Враховуючи викладене, вказані вище норми ЦК та СК України містять презумпцію наявності права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу, без визначення часток кожного з них.
Нормами ст.ст.370, 372 ЦК України передбачена можливість виділу в натурі частки у майні, що є у спільній сумісній власності, або поділ такого майна між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідний договір між співвласниками майна, що перебуває у спільній сумісній власності, укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню відповідно до вимог ч.3 ст.370, ч.4 ст.364, ч.4 ст.372 ЦК України.
Приватний виконавець у своїй заяві не посилається на докази укладення між боржником та його дружиною відповідного договору щодо визначення часток у спільній власності подружжя, зокрема, щодо нерухомого майна.
Згідно зі ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом.
Таким чином, вказаною нормою закону передбачено, що виділ частки майна, що є у спільній сумісній власності (в тому числі - подружжя), з метою задоволення вимог кредитора, може бути здійснений лише шляхом подання позову, тобто за наслідком вирішення спору про право судом.
Відповідно до висновку, викладеного в п.66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21), такий спір виникає, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
Якщо виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20, пункт 8.74).
При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка взагалі не брала участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника.
Приватним виконавцем не надані докази згоди дружини боржника на визначення частки майна боржника у спільному майні подружжя, що свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений судом у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника.
В зв'язку з викладеним, посилання приватного виконавця на відсутність спору між боржником та його дружиною щодо права власності на майно подружжя (зокрема, нерухоме), визнається судом необґрунтованим.
Виділ частки майна, що є у спільній сумісній власності подружжя - це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу V «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах» ГПК України. Такий спір має бути вирішений судом лише у порядку позовного провадження. Тому заява про визначення частки майна боржника у спільному майні за наявності спору, подана до суду виконавцем, незалежно від її назви (позовна заява, подання) за своєю суттю є саме позовною заявою. Особа, яка є стверджуваним співвласником майна боржника у такому спорі є стороною, якій має бути забезпечена можливість користуватися всіма правами, якими наділений відповідач відповідно до закону. Лише в цьому разі буде забезпечене право такої особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідна правова позиція була викладена, зокрема, в п.п.68-69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11(провадження № 14-31цс21).
В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору (п.96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11).
Враховуючу викладене вище, подана заява приватного виконавця є за своєю суттю позовною заявою про виділ частки із спільного майна, що належить боржнику та його дружині на праві спільної сумісної власності (без визначення часток кожного з них), що виключає можливість її розгляду в порядку, визначеному ст.335 ГПК України.
Спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Якщо юрисдикційність такого спору залежить від суб'єктного складу сторін, то вона визначається виходячи із суб'єктного складу співвласників спірного майна. Відповідна правова позиція була викладена в п.89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009.
У зазначеній вище справі стверджуваними співвласниками були фізичні особи, тому Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що з огляду на суб'єктний склад співвласників спірного майна спір підлягатиме вирішенню за правилами цивільного (а не господарського) судочинства.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про реєстрацію дружини боржника - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як фізичної особи-підприємця; приватним виконавцем не надані докази, які б свідчили про використання дружиною боржника нерухомого майна, зазначеного в заяві, для здійснення господарської (підприємницької) діяльності.
З урахуванням викладеного, подана заява (яка, з огляду на обставини, встановлені судом, за своєю суттю є позовною заявою), не підлягає розгляду господарським судом, що є підставою для відмови у її прийнятті відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України.
Керуючись п.1 ч.1 ст.175, ст. 232 - 235, 335 Господарсько процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити у відкритті провадження за заявою приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича про визначення частки майна Баландіна Сергія Сергійовича (боржника) у нерухомому майні, яке є спільним майном подружжя.
2.Роз'яснити заявнику, що відповідна заява підлягає розгляду в позовному провадженні судом загальної юрисдикції в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.175, 235,255 ГПК України).
Згідно зі ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.І.Пушко