ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.08.2025Справа № 910/1409/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1409/25
за позовом
позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах малолітньої особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2; код ЄДРПОУ: 40990612)
про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
без виклику сторін,
До Господарського суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи: ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: подання до суду заяви із зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 25.06.2025.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» про визнання недійсним рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку відмовлено повністю.
24.07.2025 через систему «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СРНЯЧНИЙ ГАЙ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн 00 коп.
24.07.2025 через систему «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СРНЯЧНИЙ ГАЙ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн 00 коп. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву повідомляв суд про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу обґрунтована наступним. Перелік витрат на правову допомогу та їх розмір визначені у Договорі про надання правничої (правової) допомоги № 05/2025 від 05 березня 2025 р. Представник відповідача зазначає, що надання якісної правової (правничої) допомоги при підготовці відзиву неможливе без вивчення, аналізу документів, на підставі яких виникли спірні правовідносини. Задля надання якісної професійної правничої допомоги адвокат ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» зобов'язаний був проаналізувати значний об'єм документів та інформації, що потребувало часу. Договором про надання правничої (правової) допомоги № 05/2025 від 05 березня 2025 р, передбачено, що оплата правничої допомоги буде здійснюватися в розмірі по 12 000,00 (дванадцять тисяч) гривень на рахунок Адвокатського об'єднання «Ю.Д.К.» за підготовку кожної заяви по суті справи (позовної заяви, відзиву тощо), апеляційних та/або касаційних скарг (п. 4.1. Договору). З метою надання ефективної та якісної професійної правничої допомоги ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ», представник відповідача мав процесуальне право та професійний обов'язок зі здійснення аналізу поданих позивачем документів. Представник відповідача вважає, що вартість у 12 000,00 гривень за підготовку відзиву є обґрунтованою, необхідною та відповідає критерію реальності. Щодо представництва інтересів ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» у судових засіданнях в Господарському суді міста Києва, представник відповідача зазначає наступне. Послуги з представництва інтересів відповідача у Господарському суді міста Києва включають не лише безпосередню участь у судових засідань, але і підготовку до них, очікування на них та дорогу до суду, в якому вони відбувалися. Договором про надання правничої (правової) допомоги № 05/2025 від 05 березня 2025 р, передбачено, що оплата правничої допомоги буде здійснюватися в розмірі по 3500,00 (три тисячі п'ятсот) гривень за участь адвоката у кожному судовому засіданні (п. 4.1. Договору). З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що вартість у 3500, 00 гривень за участь адвоката у кожному судовому засіданні є обґрунтованою, необхідною та відповідає критерію реальності. Судові засідання відбулись 02.04.2025, 30.04.2025, 28.05.2025, 23.07.2025, вартість участі: 3500, 00 гривень. Відповідно загальна вартість участі у судових засіданнях складає 14 000,00 (чотирнадцять тисяч) гривень. Також представник відповідача зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 129 ГПК України ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» не могло передбачити кількість та тривалість судових засідань, а також зміст та обсяг документів, які подаватимуться. ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» не могло визначити точний об'єм та вартість правничої допомоги на момент підготовки попередніх орієнтовних розрахунків витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції. На підтвердження зобов'язань представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі долучено Акту надання правничої допомоги від 24.07.2025 по Договору №05/2025 від 05.03.2025, відповідно до якого правова допомога у справі №910/1409/25 надана, а саме: підготовка відзиву по позовну заяву у справі №910/1409/25 та участь у судових засіданнях: 02.04.2025, 30.04.2025, 28.05.2025, 23.07.2025, вартість кожного складає 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Розглядаючи заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні додаткового рішення по справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судом встановлено, що представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» подаючи до суду Відзив на позовну заяву вказав, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та які очікує понести в зв'язку із розглядом справи становить 15 500 грн 00 коп., що складається з: підготовка заяв по суті справи 12 000 грн 00 коп, участь у засіданні суду 3 500 грн 00 коп. Докази будуть надані суду у порядку та строки, визначені у ГПК України. Також до поданого відзиву на позовну заяву долучено Договір про надання правничої (правової) допомоги №05/2025 від 05.03.2025 та платіжну інструкцію №38 від 06.03.2025.
Також до завершення судових дебатів, представник відповідача заявив усне клопотання про намір подати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, проголошення рішення в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до приписів ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України відповідну заяву 24.07.2025 було подано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНИЙ ГАЙ».
Суд зазначає, що заявник з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі звернувся, у строки передбачені ч.8 ст. 129 ГПУ України.
У своїй заяві про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/1409/25 представник відповідача просить суд стягнути з Гулевич Н.В. на користь ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000 грн 00 коп.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26 000 грн 00 коп. до заяви про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №910/1409/25 було додано копії наступних документів: Акт надання правничої допомоги від 24.07.2025 по Договору №05/2025 від 05.03.2025, фільтровану виписку за період з 01.01.2025 по 24.07.2025.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 05.03.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Ю.Д.К.» (далі - Об'єднання) було укладено Договір про надання правничої (правової допомоги) (далі - Договір) №05/2025, за умовами п. 1.1. якого клієнт доручає та оплачує, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу (правову) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а саме: судове представництво у справі №910/1409/25 за позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ».
Відповідно до п. 3.1, п. 3.1.1, п. 3.1.2, п. 3.1.3 Договору, Клієнт приймає на себе наступні зобов'язання: оплачувати правову (правничу) допомогу у відповідності до умов цього Договору; оплачувати, завчасно письмово погоджені витрати, необхідні для виконання його доручень; надавати повну та достовірну інформацію, що необхідна для виконання його доручень.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що Сторони визначили, що оплата правничої допомоги буде здійснюватися в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн на рахунок Адвокатського об'єднання «Ю.Д.К.» за підготовку кожної зави по суті справи (позовної заяви, відзиву тощо), апеляційних та/або касаційних скарг та 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн за участь адвоката у кожному засіданні.
Підставою для оплати правничої (правової) допомоги є рахунок, який надає Об'єднання (п. 4.3 Договору).
Після отримання Клієнтом результатів правничої (правової) допомоги, Сторони підписують двосторонній Акт (п. 4.4 Договору).
Розділом 6 Договору визначено строк дії Договору, а саме відповідно до п. 6.1 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 3 років або до моменту розірвання цього Договору у визначеному порядку, а в частині невиконаних зобов'язань Сторони/Сторін - до повного їх належного виконання відповідною Стороною.
24.07.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Ю.Д.К.» (далі - Об'єднання) підписано Акт надання правничої допомоги по Договору №05/2025 від 05.03.2025, про наступне: 1. Правова допомога у справі №910/1409/25, а саме: підготовка відзиву на позовну заяву у справі №910/1409/25, вартість послуги: 12 000 (дванадцять тисяч) грн; участь у судовому засіданні 02.04.2025 у справі №910/1409/25, вартість послуги: 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн, участь у судовому засіданні 30.04.2025 у справі №910/1409/25 вартість послуги 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн, участь у судовому засіданні 28.05.2025 у справі №910/1409/25 вартість послуги 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн, участь у судовому засіданні 23.07.2025 у справі №910/1409/25 у справі №910/1409/25 вартість послуги 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн, надана Об'єднанням повністю, у відповідності з укладеним договором. 2. Загальна вартість сплаченої правничої допомоги - 26 000 (двадцять шість тисяч) грн. 3. Від об'єднання за Договором №05/2025 від 05.03.2025 правничу допомогу надавав адвокат Кобзаренко Юрій Васильовича.
Згідно платіжної інструкції №38 від 06.03.2025, яка долучена до відзиву на позовну заяву, ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» на рахунок АО «Ю.Д.К.» перераховано 12 000 (дванадцять тисяч) грн, в «Призначення платежу» зазначено - Оплата згідно Договору №05/2025 від 05.03.2025. Підготовка відзиву на позовну заяву у справі №910/1409/25.
Згідно фільтрованої виписки за період з 01.01.2025 по 24.07.2025 встановлено, що 24.06.2025 ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» на рахунок АО «Ю.Д.К.» перераховано суму 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн в «призначення платежу» зазначено - участь у судовому засіданні 25.06.2025 у справі №910/1409/25 Договір №05/2025 від 05.03.2025 (номер документа №71), 27.05.2025 ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» на рахунок АО «Ю.Д.К.» перераховано суму 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн в «призначення платежу» зазначено - участь у судовому засіданні 28.05.2025 у справі №910/1409/25 Договір №05/2025 від 05.03.2025 (номер документа №63), 28.04.2025 ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» на рахунок АО «Ю.Д.К.» перераховано суму 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн в «призначення платежу» зазначено - участь у судовому засіданні 30.04.2025 у справі №910/1409/25 Договір №05/2025 від 05.03.2025 (номер документа №54), 01.04.2025 ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» на рахунок АО «Ю.Д.К.» перераховано суму 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн в «призначення платежу» зазначено - участь у судовому засіданні 02.04.2025 у справі №910/1409/25 Договір №05/2025 від 05.03.2025 (номер документа №46), 06.03.2025 ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» на рахунок АО «Ю.Д.К.» перераховано суму 12 000 (дванадцять тисяч) грн в «призначення платежу» зазначено - оплата згідно Договору №05/2025 від 05.03.2025. Підготовка відзиву на позовну заяву у справі №910/1409/25 (номер документа 8).
До матеріалів справи долучено копію Ордеру серія АІ № 1840614 від 05.03.2025, виданий адвокатським об'єднанням «Ю.Д.К.», Адвокат Кобзаренко Юрій Васильович надає правничу допомогу ОСББ «СОНЯЧНИЙ ГАЙ», код ЄДР: 40990612.
Згідно з абз. 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Зі змісту статті 30 вказаного Закону вбачається, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги адвокат отримує від клієнта гонорар у вигляді винагороди у формі фіксованого розміру або погодинної оплати, порядок обчислення, підстави для зміни розміру, порядок сплати та інші умови якої визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Враховуючи викладене, договір про надання правової допомоги є документом, який підтверджує домовленість між клієнтом та адвокатом щодо надання останнім послуг зі здійснення захисту, представництва тощо в обмін на визначений у такому договорі гонорар (фіксований розмір або погодинна оплата).
При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, №823/2638/18.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
При визначенні розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Зокрема, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас вирішуючи питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги наступне.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині 4 статті 126 ГПК України, так і в частинах 5-7 статті 129 ГПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Здійснивши правовий аналіз норм статей 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалось вище, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах 5-7 статті 129 ГПК України.
Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладений в постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22, згідно з яким Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд зазначає, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 вказано, що одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи з системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст.ст. 76-77 ГПК України.
Водночас, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 звернула увагу на те, що слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Позивачем ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до суду не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Так, як було зазначено вище, відповідно до п. 1.1 Договору, Клієнт доручає та оплачує, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу (правову) допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а саме: судове представництво у справі №910/1409/25 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ». Пунктом 4.1 Договору, сторони визначили, що оплата правничої допомоги буде здійснюватися в розмірі 12 000 грн (дванадцять тисяч) грн на рахунок Адвокатського об'єднання «Ю.Д.К.» за підготовку кожної заяви по суті справи (позовної заяви, відзиву тощо), апеляційних та/або касаційних скарг та 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн за участь адвоката у кожному судовому засіданні. Підставою для оплати правничої (правової) допомоги є рахунок, який надає Об'єднання (п. 4.3 Договору). Після отримання Клієнтом результатів правничої (правової) допомоги, Сторони підписують двосторонній Акт (п. 4.4 Договору).
Відповідно до п. 1 Акту надання правничої допомоги від 24.07.2025 по Договору №05/2025 від 05.03.2025, Клієнт та Об'єднання підписали акт про те, що правова допомога у справі №910/1409/25 надана: підготовка відзиву по позовну заяву у справі №910/1409/25 та участь у судових засіданнях: 02.04.2025, 30.04.2025, 28.05.2025, 23.07.2025, вартість кожного складає 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн.
Суд зазначає, що підготовче засідання 02.04.2025 тривало з 16:34 до 17:00, у зв'язку з усним клопотанням про відкладення підготовчого засідання для подання клопотань про витребування доказів та виклик свідків.
30.04.2025 підготовче засідання тривало з 14:32 до 15:47, ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
28.05.2025 підготовче засідання тривало з 10:28 до 12:02, ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
23.05.2025 судове засідання тривало з 16:44 до 19:39, у судовому засіданні оголошено рішення скорочене (вступна та резолютивна частини).
Суд зазначає, що враховуючи тривалість судових засідань є непропорційною зі складністю справи та не відповідає принципу співмірності.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, тривалості судових засідань, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 26 00 грн 00 коп. є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, розмір заявлених до стягнення із позивача у даній справі витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає критерію розумності, а також надані представником відповідача документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.
Суд вважає за необхідне відзначити, що керуючись принципом розумності, враховуючи заперечення представника позивача, дійшов висновку про неспівмірність заявлених представником відповідача витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому обґрунтованим розміром таких витрат є 13 000 грн 00 коп.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, реально витраченого адвокатом часу, зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне задовольнити заявлену суму витрат представника відповідача на професійну правничу допомогу у справі № 910/1409/25 у розмірі 13 000 грн 00 коп.
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ».
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 221, 233, 237-238, 240-242, 244, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 910/1409/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), яка діє в інтересах малолітньої особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОНЯЧНИЙ ГАЙ» (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 2; код ЄДРПОУ: 40990612) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА