ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/18748/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Агротрейд" про стягнення 9 961 152,00 грн., за участю представників: позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 9 961 152,00 грн. заборгованості за Договором транспортного експедирування № 525/1-04/2023_ТЕП від 22.09.2023 року на підставі статей 525, 526, 530, 623, 931 Цивільного кодексу України та Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2025 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Агротрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" 8 126 146,74 грн. основного боргу та 97 513,76 грн. судового збору, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 140 004,00 грн. основного боргу закрито, в іншій частині позову відмовлено.
25.07.2025 року позивачем до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути з відповідача 88 524,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
29.07.2025 року відповідачем до суду подано заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 року призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18748/23 на 04.08.2025 року.
04.08.2025 року представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18748/23, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду Договір про надання правової допомоги № AD-0057 від 01.11.2019 року, Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 22.07.2025 року на суму 108 500,00 грн., Платіжну інструкцію № 922 від 23.07.2025 року на суму 108 500,00 грн.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.06.2021 року справа № 159/5837/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу професійної правничої допомоги, у зв'язку з чим, зазначені витрати є витратами на професійну правничу допомогу та, відповідно, є судовими витратами в розумінні статті 123 Господарського процесуального кодексу України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, пункт 269).
При цьому, судом враховано, що згідно положень частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 910/3929/18.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20).
З огляду на наданий адвокатом обсяг послуг, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 88 524,00 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою у суді, отже їх розмір є необґрунтованими, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.
Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд дійшов висновку, що обґрунтованою та співмірною зі складністю справи та фактично наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн., а з урахуванням часткового задоволення розміру позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 57 104,87 грн., з урахуванням пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Агротрейд" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 58; ЄДРПОУ: 38234181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" (55232, Миколаївська область, Первомайський район, селище Кам'яний Міст, вулиця Космонавтів, будинок 1А; ЄДРПОУ: 36913885) 57 104 (п'ятдесят сім тисяч сто чотири) грн. 87 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Після вступу додаткового рішення в законну силу видати наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, які визначені статтею 241 та розділом ІV ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 06.08.2025.
Суддя С.О. Чебикіна