Рішення від 05.08.2025 по справі 910/2166/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2025Справа № 910/2166/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 175769,05 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 175 769,05 грн. відшкодування матеріальної шкоди, завданої унаслідок ДТП 24.07.2024 року. Також, позивач просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що розмір завданого збитку при настанні страхового випадку повинен визначатися виключно звітом (актом) про оцінку майна, а не рахунком СТО. При цьому, огляд транспортного засобу проводився з порушенням вимог п. 5.2 Методики, без залучення представника відповідача. Також відповідач зазначив, що акт огляду складений особою, кваліфікація якого не відома, та не містить підпис власника пошкодженого транспортного засобу.

У відповіді на відзив позивач указав, що визначаючи розмір страхового відшкодування, здійснив виплату, яка дорівнює фактичним витратам, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування. Також, частина коштів утримана в рахунок майбутніх страхових платежів, зарахування яких підтверджується бухгалтерською довідкою.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.06.2024 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу «Моє максимальне Каско» №011043/4605/0000410, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Fiat, державний номер НОМЕР_1 .

24.07.2024 о 15 год. 00 хв. у місті Києві по вул. Межигірська - вул. Спаська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Fiat, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та трамвая «К-1М8», що належить - КП «Київпастранс», під керуванням водія ОСОБА_3 .

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 19.09.2024 у справі №758/10430/24 водія ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Fiat, державний номер НОМЕР_1 , визначена позивачем на підставі рахунку від 31.07.2024 № УККЗ020628/0000044016 на суму 175769,05 грн. із ремонтною калькуляцією від 14.08.2024 № 2108972412, та нарядом-замовленням від 17.01.2025, складеного ФОП Гветадзе Т.Г.

Згідно зі звітом від 19.08.2024 № 40220 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним на замовлення позивача ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг», вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортним засобом марки Fiat, державний номер НОМЕР_1 , становить 188511,72 грн., коефіцієнт фізичного зносу 0,3593.

Відповідно до страхового акту від 27.09.2024 № 21089724123 позивач визначив розмір страхового відшкодування в сумі 175769,05 грн., з якої 16200 грн. утримано в рахунок несплачених чергових платежів.

На підтвердження сплати позивачем суми страхового відшкодування на рахунок СТО до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення від 01.10.2024 №1911266 на суму 159569,05 грн.

Згідно з бухгалтерською довідкою від 01.10.2024 №027276 позивачем утримано страхову премію в розмірі 16200 грн. із відшкодування по страховому акту від 27.09.2024 № 21089724123.

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Приймаючи до уваги визначену вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Fiat, державний номер НОМЕР_1 , на підставі рахунку від 31.07.2024 № УККЗ020628/0000044016, позивачем обґрунтовано визначено розмір заподіяної шкоди в сумі 175769,05 грн.

До того ж, згідно зі звітом від 19.08.2024 № 40220 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеним на замовлення позивача ТОВ «СЗУ Україна Консалтинг», вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортним засобом марки Fiat, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,3593 становить 188511,72 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З огляду на те, що водія трамвая «К-1М8», що належить - КП «Київпастранс», ОСОБА_3 визнано постановою суду у справі №758/10430/24 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на відповідача покладається обов'язок з відшкодування завданої його працівником шкоди.

Судом прийняті до уваги посилання відповідача на те, що огляд пошкодженого транспортного засобу проводився без залучення представника відповідача.

Відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, в разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.

Отже, виклик заінтересованих осіб на технічний огляд пошкодженого ТЗ є правом, а не обов'язком позивача відповідно до вимог Методики.

Інші доводи відповідача щодо відсутності доказів наявності відповідних повноважень в особи, яка склала акт огляду пошкодженого транспортного засобу, та відсутність підпису власника цього транспортного засобу, судом ураховані, проте на результат розгляду справи не вплинули.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000 грн. суд дійшов висновку про наступне.

На обґрунтування заявлених до розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивачем долучено до матеріалів справи в копіях договір доручення №1 ВНМ від 01.11.2023, додаткової угоди №1 до договору доручення №1 ВНМ від 01.11.2023, договору про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023, додатку №3 до договору про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023, акту прийому-передачі виконаних робіт від 24.02.2025 на суму 15000 грн., акту прийому-передачі виконаних робіт від 14.03.2025 на суму 5000 грн.

01.11.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (далі - Довіритель) та Фізичною особою підприємцем Волчек Н.М.(далі - Повірений) укладено договір доручення №1 ВНМ, відповідно до якого ФОП Волчек Н.М. з метою виконання умов договору, має право залучати для виконання покладених на нього обов'язків адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об'єднання, оплачувати їх послуги, які підлягають відшкодуванню Довірителем на умовах, порядку та строки визначені ч. 5 Договору.

02.11.2023 між ФОП Волчек Н.М. (клієнт) та Адвокатським бюро «Білий» (Бюро) укладено договір про надання правової допомоги №2/23ю (надалі - Договір), відповідно до якого Адвокатське бюро «Білий» зобов'язується за дорученням ФОП Волчек Н.М. надати правову допомогу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з додатком №3 до договору від 02.11.2023 №2/23ю клієнт доручає Бюро надати послуги щодо проведення дій, спрямованих на повернення заборгованості, зокрема, за номером страхової справи 36388 за страховим актом № 21089724123, страхувальник Ващилко С.О., особа, відповідальна за завданий збиток - КП «Київпастранс»; клієнт зобов'язаний здійснити оплату наданих послуг протягом 15 робочих днів з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили в розмірі 15000 грн.

24.02.2025 сторонами договору від 02.11.2023 №2/23ю складено та підписано акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг на суму 15000 грн. за надання клієнту наступних послуг: здійснено повний збір та аналіз усіх документів у справі; досліджено та оцінено матеріали справи та самостійно отримані Бюро документи на предмет документів як доказів у судовому провадженні, обрано спосіб захисту прав та інтересів клієнта; складено та подано відповідний позов до суду.

Відповідно до акту (звіту) прийому-передачі виконаних робіт від 14.03.2025 до договору від 02.11.2023 №2/23ю Бюро надано клієнту послуги на суму 5000 грн. зі складання відповіді на відзив та долучення додаткових матеріалів.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 5 статті 126 ГПК України в разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач наголосив, що дана справа не є складною, не містить великої кількості документів, відтак витрати на професійну правничу допомогу є значно завищеними. Таким чином, із урахуванням заперечень на відповідь на відзив, відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні вимог у частині стягнення 16972 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.

Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат та конкретні обставини справи, суд дійшов висновку зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката до 5000 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6В, корп. 4; ідентифікаційний код 20033533) 175769 (сто сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 05 коп. відшкодування шкоди, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору, а також 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова

Попередній документ
129343707
Наступний документ
129343709
Інформація про рішення:
№ рішення: 129343708
№ справи: 910/2166/25
Дата рішення: 05.08.2025
Дата публікації: 07.08.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (15.08.2025)
Дата надходження: 15.08.2025
Предмет позову: стягнення 175 769,05 грн.