05.08.2025 Справа № 908/2251/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни, при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали заяви заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290997323) в інтересах держави в особі
позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» (пр. Голосіївський, 132, м. Київ, 03127, ідентифікаційний номер юридичної особи 43746308)
про стягнення 17 187 780 грн 30 коп.
за участю
прокурора: Михайльчук Іван Васильович (в залі суду) - заступник начальника відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075789 видане 01.03.2023
від позивача: Михайловський Дмитро Сергійович (в залі суду) - самопредставництво, витяг з ЄДР, посвідчення № 1108 від 17.02.2023
від відповідача: Майструк Євгеній Сергійович (в режимі відеоконференції) - довіреність б/н від 11.06.2024
Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» про стягнення несплачену орендну плату за договором оренди землі від 02.06.2005 в розмірі 17 187 780 грн 30 коп.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 22.07.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2251/25 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Також, прокурором сформована в системі “Електронний суд» 22.07.2025 (зареєстровано 23.07.2025 за вх. № 14937/08-08/25) заява про забезпечення позову вих. № 52-103-5750 вих-25 від 22.07.2025, відповідно до якої заявник просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя, а саме: насосну станцію (інв. № 100995), площа: 90 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101; склад трихлорсілана (інв. № 200819), площа: 704.2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101; які належить на праві приватної власності ТОВ «Промактив груп» (код ЄДРПОУ: 43746308).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2025, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.07.2025 заяву керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/2251/25 прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 05.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2251/25. Присвоєно справі номер провадження 27/135/25. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 28.08.2025.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
У судовому засіданні 05.08.2025 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
05.08.2025 судове засідання проводилось в режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
Прокурор підтримав заяву про забезпечення позову, вважає, що для забезпечення виконання рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі, необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього без обмеження/позбавлення права користування ним. Невжиття вказаних заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та вплинути на виконання цього рішення.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує, що звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» про стягнення несплаченої орендної плати за договором оренди землі від 02.06.2005 в розмірі 17 187 780 грн 30 коп. Заявник зазначив, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Промактив груп» зареєстроване 03.08.2020, має зареєстрований статутний капітал на рівні 500 000 грн, що у тридцять чотири рази менше, ніж сума заявлених до відповідача позовних вимог. Відповідно до відомостей відкритого та загальнодоступного веб-ресурсу: «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/c/43746308), ТОВ «Промактив груп» за 2022 рік отримало доходи на суму 91 900 грн, чистий прибуток має від'ємне значення у розмірі 3 519 400 грн. Дохід у 2023 році склав 8 613 900 грн, проте чистий прибуток складає лише 1 253 900 грн. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем, зокрема зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя, а саме: - насосна станція (інв. № 100995), площа: 90 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101; - склад трихлорсілана (інв. № 200819), площа: 704.2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101. Державна реєстрація речового права здійснена на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, зареєстрованого в реєстрі за № 1-123 від 01.04.2021. Відповідно до довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.07.2025 за № 201-20250708-0010014691 та за № 201-20250708-0010014617, вартість вказаних вище об'єктів нерухомості загалом складає 17 171 473 грн 20 коп. (з яких: реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101 - 1 945 898 грн 50 коп., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101 - 15 225 574 грн 67 коп.). Не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
23.07.2025 представник відповідача сформував в системі “Електронний суд» (зареєстровано 24.07.2025 за вх. № 15018/08-08/25) заперечення на заяву про забезпечення позову.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на заяву прокурора про забезпечення позову. В обґрунтування заперечень зазначив наступне.
Як випливає зі змісту позовної заяви, відносно Відповідача здійснюються наступні виконавчі провадження - №43746308 від 09.07.2025, №78571337 від 09.07.2025, №78571593 від 09.07.2025, №78571808 від 09.07.2025, №78571925 від 09.07.2025, №78572128 від 09.07.2025, №78572253 від 09.07.2025, №78572344 від 09.07.2025, згідно яких, стягувачем є ЗАПОРІЗЬКА МІСЬКА Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.07.2025 4 РАДА, а боржником - Відповідач ТОВ «Промактив груп». Таким чином, на виконанні приватного виконавця Проценка А.Ю. знаходиться ряд виконавчих проваджень, в рамках яких приватним виконавцем здійснюється виконавче провадження з погашення боргів перед стягувачем - Запорізької міської ради. Таким чином, Відповідач позбавлений можливості ухилитися від виконання судового рішення по цій справі, оскільки майно боржника є арештованим в рамках здійснюваних виконавчих проваджень. Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову не потребує додаткового вжиття аналогічних заходів забезпечення позову судом. Водночас, вжиття додаткових заходів забезпечення позову в рамках цієї справи унеможливить приватному виконавцю здійснити погашення заборгованості перед Стягувачем - Запорізькою міською радою в рамках відкритих виконавчих проваджень шляхом реалізації майна боржника. Відповідач наголосив, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки зазначені у заяві обставини не доводять, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання прийнятого по цій справі рішення, однак, застосування заходів забезпечення призведе до порушення прав як приватного виконавця в рамках здійснюваних виконавчих проваджень, так і права Стягувача - Запорізької міської ради.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши викладені у ній обставини, обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких подана заява, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З положень Господарського процесуального кодексу України, які врегульовують питання забезпечення позову, слідує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходу забезпечення позову щодо якого прокурором подана відповідна заява, суд дійшов висновку, що невжиття заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду.
Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 Суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції» також зазначено, що “право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у постановах Верховного Суду (від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19, від 16.12.2019 у справі № 904/3459/19 та від 28.05.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, який звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» несплачену орендну плату за договором оренди землі від 02.06.2005 в розмірі 17 187 780 грн 30 коп.
Тобто між сторонами існує спір щодо несплаченої орендної плати за договором оренди землі від 02.06.2005 в розмірі 17 187 780 грн 30 коп. і виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача присудженої до стягнення суми заборгованості.
У разі пред'явлення позову до боржника про стягнення грошових коштів, накладення арешту на грошові кошти та майно у межах ціни позову забезпечує у майбутньому виконання рішення суду.
Натомість, у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно.
Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі вже є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.
У постанові від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 Верховний Суд зазначив:
“Посилання скаржника на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про намагання відповідача продати заставлене майно, знищити чи передати без згоди заставодержателя іншим особам, а також доказів, які б свідчили про нецільове використання відповідачем коштів, чи його намір взагалі не здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором колегією суддів відхиляються, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення».
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено:
“Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Бездіяльність відповідача, яка виражається у невиконанні взятих на себе грошових зобов'язань, по суті є формою ухилення від виконання такого зобов'язання, яка свідчить про потенційну можливість ухилення останнього від виконання і судового рішення у разі задоволення позовних вимог позивача.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).
Суд вважає, що матеріалами справи підтверджено існування реальної загрози ефективному захисту порушених інтересів держави у випадку не застосування заходів забезпечення позову. Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з врахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі “Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Суд зауважує, що для співмірності із заявленими позовними вимогами накладення арешту на майно здійснюється у межах ціни позову.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем, зокрема зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя, а саме: насосна станція (інв. № 100995), площа: 90 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101; склад трихлорсілана (інв. № 200819), площа: 704.2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101.
Державна реєстрація речового права здійснена на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, зареєстрованого в реєстрі за № 1-123 від 01.04.2021.
Як вбачається із опрацьованих відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на об'єкти нерухомості, а саме: насосну станцію (інв. № 100995), реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101; та склад трихлорсілана (інв. № 200819), реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101; які розташовані за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя, та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Промактив груп», не накладено жодних обтяжень.
Вказані відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містять інформації щодо існування обтяжень на інші об'єкти нерухомості, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» на праві приватної власності та розташовані за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя.
Відповідачем не надано суду доказів існування обставини накладення арешту на вказане майно у межах виконавчих проваджень, стороною яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив груп».
Водночас, навіть у разі наявності такого арешту у межах вказаних виконавчих проваджень, це не гарантує ефективного захисту майнових інтересів позивача у цій справі, оскільки арешт накладено з метою забезпечення виконання інших судових рішень.
У разі невжиття заходів забезпечення позову в межах даного провадження, існує реальна загроза неможливості або ускладнення виконання рішення господарського суду, у разі задоволення позову. Таким чином, арешт майна в межах виконавчого провадження як захід примусового виконання рішення не виключає можливості накладення судом арешту на те саме майно, як заходу забезпечення позову.
Арешт накладений з метою забезпечення позову має самостійне процесуальне значення, оскільки спрямований на гарантування ефективного захисту прав і законних інтересів позивача у разі задоволення позову.
Тому факт наявності арешту в межах виконавчого провадження не може автоматично виключати застосування аналогічного заходу забезпечення в межах позовного провадження, оскільки правова природа цих арештів відрізняється за своїм змістом, підставами та метою.
Відповідно до довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 08.07.2025 за № 201-20250708-0010014691 та за № 201-20250708-0010014617, вартість вказаних вище об'єктів нерухомості загалом складає 17 171 473 грн 20 коп. (з яких: реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101 - 1 945 898 грн 50 коп., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101 - 15 225 574 грн 67 коп.).
Отже, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, а саме: насосну станцію (інв. № 100995), площа: 90 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101; склад трихлорсілана (інв. № 200819), площа: 704.2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101, буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів.
Не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Таким чином, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно насосну станцію (інв. № 100995) буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів у розмірі 17 187 780 грн 30 коп.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність цих заходів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача в межах суми позову.
Приймаючи до уваги, що вказані заходи забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд доходить висновку, що вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача за захистом яких прокурор звернувся до суду, заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, а саме: насосну станцію (інв. № 100995), площа: 90 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101; склад трихлорсілана (інв. № 200819), площа: 704.2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101; які належить на праві приватної власності ТОВ «Промактив груп» (код ЄДРПОУ: 43746308).
Будь-які заходи забезпечення позову є тимчасовими та спрямовані на збереження існуючого становища, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Відповідно до частин 7 та 9 статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву про забезпечення позову у справі № 908/2251/25 задовольнити.
З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/2251/25 законної сили, накласти арешт в межах суми позову 17 187 780 грн 30 коп. на нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» (пр. Голосіївський, 132, м. Київ, 03127, ідентифікаційний номер юридичної особи 43746308): насосну станцію (інв. № 100995), площа: 90 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 5166423101; склад трихлорсілана (інв. № 200819), площа: 704.2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 56903723101; які належить на праві приватної власності ТОВ «Промактив груп» (код ЄДРПОУ: 43746308).
Стягувачем за даною ухвалою є: Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ/Умовний код 0290997323)
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» (пр. Голосіївський, 132, м. Київ, 03127, ідентифікаційний номер юридичної особи 43746308)
Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати заявникові.
Дана ухвала відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження» є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 05.08.2025, і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 05.08.2028.
Відповідно до положень ст.ст. 140, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Ухвала складена та підписана 06.08.2025.
Суддя С.С. Дроздова