номер провадження справи 19/65/25
06.08.2025 Справа № 916/1809/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 916/1809/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир» (69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, 8, ідентифікаційний код 34535386)
до відповідача: Приватного підприємства “Співдружність-Південь» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90, ідентифікаційний код 35408367)
про стягнення 9 906,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства “Співдружність-Південь» про стягнення 9 906,00 грн боргу за договором на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів № 51 від 29.05.2020.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного сторонами шляхом підписання заяви_приєднання від 01.02.2023, щодо оплати фактичної вартості послуг у відповідача виникла заборгованість за договором за період липень-листопад 2024 року на загальну суму 236 716,22 грн. За доводами позивача, прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання надає підстави для нарахування на суму основного боргу компенсаційних нарахувань за весь час прострочення та стягнення їх у судовому порядку. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, Закону України «Про ринок електричної енергії», позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир» до Приватного підприємства “Співдружність-Південь» про стягнення 9 906,00 грн. боргу за Договором на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів № 51 від 29.05.2020 року передано в електронному вигляді за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до супровідного листа Господарського суду Одеської області від 28.05.2025 судовий збір, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир» у розмірі 3 028,00 грн за звернення до Господарського суду Одеської області, зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу від 29.05.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями справу № 916/1809/25 визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми в розмірі 9 906,00 грн, вказана сума не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, тому суд ухвалив розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1809/25; присвоєно справі номер провадження 19/65/25, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного підприємства “Співдружність-Південь» є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90.
Оскільки у Приватного підприємства “Співдружність-Південь» наявний зареєстрований електронний кабінет в системі “Електронний суд», повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі здійснено шляхом направлення ухвали суду в його електронний кабінет.
Згідно із довідкою про доставку електронного листа, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/1809/25 доставлена відповідачу в його електронний кабінет 03.06.2025.
Судом враховано, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).
Отже, отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов'язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 916/1809/25 та розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України» від 03.04.08), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень» від 22.12.05 за №3262-IV є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій сплив, вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому, суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 03.06.2025 у справі № 916/1809/25 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 916/1809/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.08.2025.
Разом з тим, з урахуванням ст. 233, ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення - 06.08.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю “ВОСТОК АВТОМИР» (Виконавець, позивач у справі) та Приватним підприємством “Співдружність-Південь» (Замовник, відповідач, відповідач у справі) 29.04.2020 укладений договір на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів №51 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець здійснює роботи з сервісного ремонту автомобіля(лів), або/і встановлення додаткового технічного обладнання (далі Роботи) за заявками замовника у приміщеннях Виконавця за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 76-А.
Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що роботи виконуються відповідно до погодженої сторонами калькуляції на підставі якої складається наряд-замовлення, який підписується представниками сторін і є невід'ємною частиною цього Договору.
За визначенням п. 4.1 Договору, замовник проводить розрахунки за виконані роботи не пізніше десяти банківських днів, з дати фактичного виконання робіт по наряд-замовленню (дати підписання Акту виконаних робіт).
Пунктом 4.2 Договору визначено, що замовник оплачує вартість виконаних робіт та вартість запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для проведення робіт, в повному обсязі, відповідно до підписаного обома сторонами наряд-замовлення Акту виконаних робіт.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 Договору договір набуває чинності з моменту йог підписання сторонами і діє протягом одного року. Дія договору продовжується на кожен наступний календарний рік, на тих самих умовах, якщо жодна зі сторін не заявить про припинення дії договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії.
Доказів припинення дії договору суду не надано.
На виконання зобов'язань за Договором позивачем надано послуги з технічного обслуговування автомобіля LEXUS RX200t, д/н НОМЕР_1 , про що складено акт надання послуг № ВА-К-0000000008840 від 03.05.2022 на суму 875,00 грн. Строк оплати за наданими послугами за вказаним актом настав 17.05.2022.
Також, на виконання зобов'язань за Договором позивачем надано послуги з технічного обслуговування автомобіля Renault Duster, д/н НОМЕР_2 , про що складено акт надання послуг № ВА-К-0000000009695 від 01.06.2022 на суму 1 767,00 грн (строк оплати - 15.06.2022) та акт надання послуг № ВА-К-0000000101032 від 01.07.2022 на суму 7 264,00 грн (строк оплати - 18.07.2022).
За доводами позивача, відповідачем не виконано належним чином зобов'язання за Договором в частині робіт з технічного обслуговування автомобілів, заборгованість станом на дату подання позову становить 9 906,00 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості виконаних позивачем робіт (послуг) стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За своєю правовою природою договір на технічне обслуговування та поточний ремонт автомобілів № 51 від 29.04.2020 є договором про надання послуг.
За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Обставини справи свідчать, що відповідачем виконані, а позивачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи з поточного ремонту та технічного обслуговування автомобілів, що підтверджується двостороннє підписаними Актами надання послуг: №ВА-К-0000000008840 від 03.05.2022 на суму 875,00 грн, № ВА-К-0000000009695 від 01.06.2022 на суму 1 767,00 грн та № ВА-К-0000000101032 від 01.07.2022 на суму 7 264,00 грн.
Жодних зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача на момент підписання актів не надходило.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строк оплати виконаних робіт визначений п. 4.1 Договору - 10 банківських днів з дати фактичного виконання робіт (дати підписання акта виконаних робіт).
За твердження позивача, відповідач оплату виконаних робіт на здійснив. Доказів протилежного суду відповідачем не надано.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем вартості прийнятих за Договором робіт у визначений зобов'язанням термін суд визнав доведеним.
Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 906,00 грн заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем робіт, або підстав для звільнення від такого обов'язку, не надав.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача в розмірі 2 422,40 грн.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир» сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (платіжна інструкція № 633 від 02.05.2025).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.25 встановлений на рівні 3 028,00 грн.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2 422,40 грн (3 028,00 грн. х 0,8).
З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир» судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.
Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Співдружність-Південь» (69006, м. Запоріжжя, вул. Парковий бульвар, буд. 8, офіс 90, ідентифікаційний код 35408367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток Автомир» (69083, м. Запоріжжя, вул. Складська, 8, ідентифікаційний код 34535386) 9 906 (дев'ять тисяч дев'ятсот шість) грн 00 коп. основного боргу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 06.08.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.