вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1791/25
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», м. Київ
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія», м. Павлоград
Про: стягнення 412 283,07грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Тенегія» (відповідач) про стягнення вартості оплаченого, але не поставленого товару у розмірі 412 283,07грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №23/02-1 від 23.02.24р. в частині повної та своєчасної поставки продукції.
Ухвалою суду від 22.04.25р. відкрите провадження у справі №904/1791/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
Одночасно з позовною заявою ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (позивач) звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Ухвалою суду від 28.04.25р. заяву ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ТОВ « Тенегія» (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, 99; код ЄДРПОУ 44604267) у розмірі 412 283,07грн. до набрання рішенням по справі законної сили. В решті вимог за заявою відмовлено.
ТОВ «Тенегія» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 23.04.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
23.02.24р. між ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» (замовник) та ТОВ «Тенегія» (постачальник) укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками №23/02-1, відповідно умов якого постачальник зобов'язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток та оплачувати надані постачальником ПММ. (п. 2.1.).
Асортимент, кількість(обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно з умовами цього договору(п. 2.2.). Право власності на ПММ виникає у замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції терміналу, в повному обсязі згідно з договором за ціною, що визначена відповідно до розділу 5 договору. (п. 2.3.) Відпуск ПММ постачальником замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання позитивних Авторизаційних відповідей по паливних картках через термінал (п. 2.4.) Всі операції довіреними особами замовника з паливними картками відбуваються відповідно з правилами користування паливними картками (додаток 1 до договору). (п. 2.5.).
Негайно після отримання позитивних авторизаційних відповідей по паливним карткам через термінал, забезпечує відпуск ПММ замовнику або довіреним особам замовника на АЗС. Перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск ПММ по паливним карткам, може узгоджуватися сторонами в додатковій угоді. (п. 4.1.2.).
Постачальник зобов'язується до 8-го числа кожного місяця зобов'язується надати, а замовник отримати, підсумкову видаткову накладну за попередній місяць, згідно з фактично отриманими ПММ на АЗС в попередньому місяці за цим договором, за однією з умов:
- надання представником замовника довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису; номенклатура та кількість ТМЦ; що скріплена підписом керівника замовника та печаткою (за умови її наявності у сторони) замовника та при наявності в нього паспорту;
- представника замовника вказано у Додатку 3 до договору та при наявності в нього паспорту. (п. 4.1.4.).
Забезпечити замовнику можливість безперешкодного використання паливних карток відповідно до умов та Правил користування паливними картками (додаток 1 до договору). (п. 4.1.5.). Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до « 31» грудня 2024р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов?язань по даному договору. (п. 7.1.).Строк дії договору може бути продовжений шляхом оформлення відповідної додаткової угоди до договору та підписаної сторонами. (п. 7.2.). За неналежне і несвоєчасне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність в межах чинного законодавства України, якщо інше не передбачено цім договором. (п. 8.1.).
На підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором в частині оплати товару позивач надав платіжні інструкції: №3458 від 14.03.24р. на суму 363 490,00грн., №4003 від 28.03.24р. на суму 400 488,00грн., №5409 від 25.04.24р. на суму 205 990,00грн., №6138 від 09.05.24р. на суму 160 237,00грн., №6812 від 23.05.24р. на суму 191 847,00грн., №7422 від 05.06.24р. на суму 59 247,00грн., №8284 від 20.06.24р. на суму 21 400,00грн., №8591 від 27.06.24р., на суму 49 990,00грн., №8753 від 03.07.24р. на суму 136 732,00грн., №9220 від 10.07.24р. на суму 124 788,00грн., №9681 від 18.07.24р. на суму 112 237,00грн., №9859 від 24.07.24р. на суму 81 433,00грн., №10717 від 08.08.24р. на суму 76 545,00грн., №11086 від 189.08.24р. на суму 65 237,00грн., №11501 від 28.08.24р. на суму 268 546,00грн., №12133 від 06.09.24р. на суму 11 996,00грн., №12594 від 18.09.24р. на суму 169 465,00грн., №12999 від 26.09.24р. на суму 166 366,00грн., №13716 від 08.10.24р. на суму 59 786,00грн., №14452 від 24.10.24р. на суму 88 632,00грн., №15292 від 08.11.24р. на суму 123 975,00грн., №15595 від 15.11.24р. на суму 109 078,00грн., №16166 від 28.11.24р. на суму 87 831,00грн., №16543 від 05.12.24р. на суму 84 584,00грн. та №17657 від 26.12.24р. на суму 53 990,00грн.
На підтвердження поставки товару позивачем надані видаткові накладні: №001/1001007 від 31.03.24р. на суму 214 476,14грн., №0001/1001090 від 30.04.24р. на суму 422 533,34грн., №0001/1001442 від 31.05.24р. на суму 394 619,97грн., №0001/100190 від 30.06.24р. на суму 291 339,63грн., №0001/1002197 від 31.07.24р. на суму 352 557,40грн., №0001/1002542 від 31.08.24р. на суму 232 480,74грн., №0001/1002894 від 30.09.24р. на суму 293 975,82грн., №0001/1003939 від 31.12.24р. на суму 147 729,92грн.
Позивач зазначає, що відповідач лише частково поставив товар. Відповідно до наявного у справі акту звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача перед позивачем складає 412 283,07грн.
Вказану заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашено, що і стало причиною звернення до суду.
Згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 ЦК України).
Доказів поставки відповідачем товару матеріали справи не містять. Навпаки, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 412 283,07грн.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки відповідачем не поставлено товар, позивач просить повернути суму попередньої оплати у розмірі 412 283,07грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи, що відповідач у повному обсязі товар не поставив, беручи до уваги звернення позивача до суду з даним позовом, який одночасно вважається вимогою про повернення попередньої оплати, строк повернення попередньої оплати є таким, що настав.
Доказів повернення попередньої оплати відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати розмірі 412 283,07грн. за договором підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про дію заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.25р, суд зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Таким чином, оскільки позовні вимоги ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в даній справі суд задовольнив, при цьому вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України.
Згідно з положеннями ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати зі сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову покладаються на відповідача.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.22р. у справі №916/228/22.
Цей позов був сформований в системі Електронний суд, тому наявні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору. Належний розмір судового збору за подання позовної заяви становить 4 947,40грн. (6 184,25грн. х 0,8). Тому, судовий збір у розмірі 4 947,40грн. слід покласти на відповідача.
Подана позивачем заява про забезпечення позову була сформована в системі Електронний суд, тому належний розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову становить 1 211,20грн. (1 514,00грн. х 0,8). Тому, судовий збір у розмірі 605,60грн. пропорційно задоволеним вимогам слід покласти на відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачений позивачами судовий збір може бути повернутий за відповідним письмовим клопотанням, яке на час ухвалення цього рішення відсутнє.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (51400, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 99; код ЄДРПОУ 44604267) на користь позивача - Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (02092, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 37; код ЄДРПОУ 04737111): 412 283,07грн.- попередньої оплати, 4 947,40грн. - витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 605,60грн. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 06.08.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.