вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.08.2025м. ДніпроСправа № 904/1977/25
За позовом: Вінницького апеляційного суду, м. Вінниця
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Івест», м. Дніпро
Про: стягнення 25 856,50грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
Вінницький апеляційний суд (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Інтекс Івест» (відповідач) про стягнення вартості не погашених скретч-карт на пальне 25 856,50грн. В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №294/80/23 від 18.09.23р.
Ухвалою суду від 28.04.25р. відкрите провадження у справі №904/1977/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Інтекс Івест» своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 29.04.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
18.09.23р. між ТОВ «Інтекс Івест» (постачальник) та Вінницьким апеляційним судом (покупець) був укладений договір поставки №294/80/23, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов?язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов?язується сплатити і прийняти вказаний товар. (п. 1.1.). Найменування товару: Бензин А-95. (п. 1.2.). Кількість: 1000 літрів згідно накладних на товар. (п. 1.4.). Відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою КМУ №1442 від 20.12.1997р. (п. 1.5.). Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. (п. 3.1.). Загальна сума договору: 51 000,00грн., у тому числі ПДВ - 8 500,00грн. (п. 3.2.).
Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дня їх виписки. (п. 4.1.).
Постачальник зобов'язується видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту. (п. 4.4.).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п. 5.1.). Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки. (п. 5.2.1.). Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об?єму і марки товару, після чого всі обов?язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці. (п. 5.2.2.). Даний договір діє до 31.12.23р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання. (п. 10.2.).
Сторонами підписано специфікацію №0001/0001775-С, в якій визначено найменування товару: бензин А-95 у кількості 1000 л.
Платіжним дорученням №588 від 18.09.23р. позивачем сплачено на рахунок відповідача 51 000,00грн. вартості пально-мастильних матеріалів. За твердженням позивача сторонами підписано видаткову накладну №0001/0001775 від 18.09.22р. на передачу товару - бензин А-95 (талони) на загальну суму 51 000,0грн. з ПДВ.
Позивачем частково використано скретч-картки, втім залишок невикористаного товару становить 465 л. на суму 23 715,00грн. Позивач стверджує, мережа АЗС відповідача при пред'явленні довіреною особою позивача довірчого документу (скретч-картки), строк дії яких не закінчився, відпуск товару не здійснює, що підтверджується актом №29/25 від 06.03.25р. про відмову у видачі товару .
Вінницький апеляційний суд 10.03.25р. звернувся до ТОВ «Інтекс Інвест» з претензією, у якій вимагав виконати свої зобов'язання за спірним договором, забезпечити відпуск товару або повернути грошові кошти в сумі 23 715,00грн. Претензія отримана представником відповідача 118.03.25р.
Позивач стверджує, що товар не отримано, грошові кошти в сумі 23 715,00грн. ТОВ «Інтекс Інвест» не повернуло, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовною заявою до суду.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов1язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною 1 ст. 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Статтею 692 ЦК України законодавцем було унормовано загальні положення, якими врегульовано загальні питання оплати товару, порядку виконання такого обов'язку та наслідків його порушення, одночасно з цим закріпивши в приписах ст. 693 - 695 цього Кодексу спеціальні норми якими врегульовано правовідносини купівлі-продажу у випадках , коли розрахунок за товар здійснюється шляхом попередньої оплати або ж продаж здійснюється з відстрочкою (у кредит) чи розстрочкою.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, із закінченням строку виконання зобов'язання продавця передати оплачений покупцем товар останньому таке зобов'язання припиняється і відповідно трансформується в зобов'язання з повернення сплаченої покупцем передоплати за його вимогою, і навпаки, із закінченням строку оплати покупцем товару, проданого в кредит, таке зобов'язання припиняється і трансформується в зобов'язання з повернення продавцю відповідного товару.
Окрім вимоги про стягнення заборгованості за непоставлений товар позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 141,50грн. за загальний період з 01.01.25р. по 22.04.25р.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписом ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Сторони передбачили відповідальність у разі не виконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором. Так, за порушення умов договору, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожен день прострочення (п. 7.2.).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом порушень не встановлено.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 74, 126, 129, 237-241 ГПК України, господарський суд ,
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Інвест» (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2; код ЄДРПОУ 39821153) на користь позивача - Вінницького апеляційного суду (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 6; код ЄДРПОУ 42257550): 23 715,00грн.- заборгованості, 2 141,50грн. - пені та 2 422,40грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 06.08.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.