вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" серпня 2025 р. Cправа № 902/575/25
Суддя господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., при секретарі Московчук Є.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства "НІЖИН АГРОІНВЕСТ", 3-й Мікрорайон, буд. 9 А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код - 40748611
до: Фізичної особи-підприємця Янківської Альони Володимирівни, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1
про стягнення 280 500,00 грн
01.05.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 01.05.2025 року) (вх. № 612/25 від 01.05.2025 року) Фермерського господарства "НІЖИН АГРОІНВЕСТ" до Фізичної особи-підприємця Янківської Альони Володимирівни про стягнення 280 500,00 грн заборгованості, з яких 255 000,00 грн основного боргу та 25 500,00 грн штрафу за договором купівлі-продажу № 1/12/24-ЯА від 10.12.2024 року.
Ухвалою суду від 05.05.2025 року відкрито провадження у справі № 902/575/25 за правила спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.06.2025 року.
17.07.2025 року судом ухвалено рішення, позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Янківської Альони Володимирівни на користь Фермерського господарства "НІЖИН АГРОІНВЕСТ" 255 000,00 грн основного боргу, 25 500,00 грн штрафу за Договором купівлі-продажу №1/12/24-ЯА від 10.12.2024 року.
Судом призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 05.08.2025 року, встановлено сторонам п'ятиденний строк з дати отримання повного судового рішення на подачу доказів щодо понесених судових витрат, а також заперечень проти їх розміру.
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
У відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому судом вирішено розглянути заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн.
07.07.2025 року відповідачем подано клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу (т. 1 а.с. 71, 72), яку мотивовано надмірним розміром порівняно зі складністю справи.
Позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення (вх.канц. № 01-34/6775/25 від 15.07.2025 року), заявлено до стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги №01/04/25/3-ЯА від 01.04.2025 року, яким встановлено розмір гонорару у фіксованій сумі; ордер від 23.04.2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (т. 1 а.с. 11-13), Акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.07.2025 року на суму 30 000,00 грн (т. 1 а.с. 83 зворот).
Визначені послуги пов'язані з предметом судового розгляду, включають підготовку позову, визначення правовою позиції по справі, складення позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог, участі представника у судових засіданнях.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України) (Постанова КГС ВС від 18 лютого 2025 року у cправі № 922/2830/23).
Суд констатує, що відповідач скористався правом стосовно подачі клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (Постанови КГС ВС від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Зі змісту Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.07.2025 року судом встановлено, що до переліку послуг включено збирання доказів, необхідних для підготовки позову.
Однак, матеріали справи не містять інформації щодо збирання доказів безпосередньо адвокатом, зокрема шляхом направлення адвокатських запитів; претензію підписано керівником Фермерського господарства "НІЖИН АГРОІНВЕСТ".
Вчинення дій стосовно аналізу документів, судової практики, охоплюється змістом правничої допомоги щодо підготовки та подачі до суду позовної заяви.
Також, підготовка та подача заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом представника позивача, охоплюється змістом правничої допомоги щодо участі у судових засіданнях.
Судом також враховано, що предмет спору є нескладним, сума основного боргу складає 255 000,00 грн, ціна позову 280 500,00 грн, вартість правничої допомоги перевищує 10% ціни позову.
Оцінюючи обставини справи у сукупності, з урахуванням клопотання відповідача, керуючись засадами справедливості, розумності, пропорційності, суд вважає розмір правничої допомоги надмірним, тому зменшує його до 25 000,00 грн.
Судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн слід залишити за позивачем.
Відповідачем не подано до суду орієнтовного розрахунку судових витрат, у встановлений судом строк не надано доказів на підтвердження обставин понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Тому, у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідача.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зауважує наступне.
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прийнятого 19 листопада 2024 року Верховною Радою України, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3 028,00 грн.
За подання позовної заяви до суду позивачем, згідно платіжної інструкції №60 від 01.05.2025 року, сплачено 4 207,50 грн.
Оскільки, подано позов через систему ЄСІТС, ставка судового збору складала 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Тому, вірна сума судового збору становить 3 366,00 грн.
Сума надмірно сплаченого судового збору складає 841,50 грн, яка може бути повернута позивачу на підставі відповідного клопотання.
Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі в сумі 3 366,00 грн, з урахуванням пониженої ставки судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232-242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Янківської Альони Володимирівни ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства "НІЖИН АГРОІНВЕСТ" (3-й Мікрорайон, буд. 9 А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код - 40748611) 3 366,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору та 25 000,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн - залишити за позивачем.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Копію додаткового судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв'язку за наступними електронними адресами: позивачу - ІНФОРМАЦІЯ_4, представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст додаткового судового рішення складено 06.08.2025 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (3-й Мікрорайон, буд. 9 А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600)
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )