вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"04" серпня 2025 р. Справа №925/233/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від прокуратури: не з'явився
від позивача: Гурез І.О.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: Лінник М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025 (повний текст складено 30.04.2025)
у справі №925/233/24 (суддя Зарічанська З.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис"
до Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Черкаська міська рада
2) Департамент охорони здоров'я та медичних послуг Черкаської міської ради
3) Комунальне некомерційне підприємство "П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги"
за участю Черкаської окружної прокуратури
про стягнення 35 391 644,10 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис" (далі - ТОВ "Промед Технолоджис") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка" (далі - КНП "ЧМКДП") заборгованості за порушення зобов'язань у загальній сумі 30 191 644,10 грн та упущеної вигоди у розмірі у розмірі 5 200 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025 у справі №925/233/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з КНП "ЧМКДП" на користь ТОВ "Промед Технолоджис" заборгованість за порушення зобов'язань у загальній сумі 27 554 434,64 грн, а також 413 316,52 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, КНП "П'ятий Черкаський міський ЦПМСД" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025 у справі №925/233/24, в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за порушення зобов'язань у загальній сумі 27 554 434,64 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 апеляційну скаргу КНП "П'ятий Черкаський міський ЦПМСД" у справі №925/233/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 апеляційну скаргу КНП "П'ятий Черкаський міський ЦПМСД" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025 у справі №925/233/24 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.04.2025 у справі №925/233/24 залишено без змін.
14.07.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "Промед Технолоджис" подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останнє просить суд стягнути з КНП "П'ятий Черкаський міський ЦПМСД" понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2025 заяву ТОВ "Промед Технолоджис" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
16.07.2025, через систему "Електронний суд", представником КНП "П'ятий Черкаський міський ЦПМСД" подано відзив-заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якому просить наведену заяву залишити без задоволення.
Вказані заперечення обґрунтовані, зокрема тим, що витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не відповідають фактичним обставинам, є недоведеним та не підтверджуються наданими до суду доказами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 розгляд заяви ТОВ "Промед Технолоджис" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №925/233/24 призначено на 04.08.2025.
Прокурор, представники відповідача та третіх осіб-1, 2 в судове засідання 04.08.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановлено чинним законодавством порядку.
Представник позивача у судовому засіданні 04.08.2025 підтримала вимоги та доводи заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просила суд її задовольнити.
Представник третьої особи-3 в судовому засіданні, у свою чергу, заперечував проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення третьої особи-3 проти задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Апеляційним судом встановлено, що 13.07.2023 між адвокатом Гурез Іванною Миколаївною (адвокат) та ТОВ "Промед Технолоджис" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №9Т, за умовами якого адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги обумовленого ним виду в інтересах останнього, в тому обсязі та на тих умовах, що передбачені і закріплені за взаємною згодою у цьому договорі, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також фактичні витрати, пов'язані з виконанням договору.
Під поняттям "надання правової допомоги" слід розуміти представництво та захист інтересів клієнта в правоохоронних органах України, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах та господарських судах всіх ланок, всіх інших установах та організаціях, яка виражається в усному та письмовому консультуванні з правових питань, складанні проектів необхідних процесуальних документів (заперечень, клопотань, скарг, заяв, позовів, відзивів тощо), особистій участі адвоката під час слідчих дій та у судових засіданнях тощо (пункт 1.2.1 договору).
Згідно з пунктом 4.1 договору клієнт зобов'язується сплатити адвокату за договором гонорар у розмірі та порядку, наведеному у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Колегія суддів зауважує, що додатку №1, передбаченого договором, позивач суду не надав.
16.02.2024 адвокат виставив позивачу рахунок-фактуру від 25.06.2025 №26 про оплату юридичних послуг, згідно з договором про надання правової допомоги від 13.07.2023, а саме надання юридичної допомоги під час підготування та подачі відзиву на апеляційну скаргу у справі №925/233/24 та участь у судовому засіданні 09.07.2025 на суму 50 000,00 грн.
На підтвердження оплати наданих адвокатом послуг позивач надав платіжну інструкцію в національній валюті від 07.07.2025 №807, з якої вбачається, що 07.07.2025 позивач перерахував Адвокату Гурез І.О. 50 000,00 грн із зазначенням призначення платежу: "Передоплата за юридичні послуги, згідно рахунок №26 від 25.06.2025р., договір про надання правової допомоги №8Т від 28.04.2021р., Без ПДВ".
Колегією суддів враховані заперечення третьої особи-3 щодо ненадання додатку №1 та невідповідності призначення платежу.
У той же час, у судовому засідання адвокат Гурез І.О. пояснила, що мала місце передоплата за надані послуги з правової допомоги, а також, що бухгалтер позивача помилково внесла невірну інформацію щодо договору у призначення платежу. Крім того, адвокат зауважила, що інші договірні відносини між нею та позивачем відсутні.
Так, колегією суддів встановлено, що розгляді справи в суді апеляційної інстанції, послуги з підготування та подачі відзиву на апеляційну скаргу у справі №925/233/24 надавались адвокатом Гурез І.О. Крім того, адвокат Гурез І.О. приймала участь у судовому засіданні 09.07.2025.
Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При розгляді заяви про розподіл судових витрат колегія суддів також наголошує, що частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено орієнтовний попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000,00 грн.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Здійснивши аналіз доводів третьої особи-3, а також співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи, ціною позову та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
За висновком суду апеляційної інстанції, зазначені в рахунку-фактурі від 25.06.2025 №26 послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу та прийняття участі у судовому засіданні не в повній мірі відповідають критерію реальності та співмірності. Також колегія суддів взяла до уваги, що спір у цій справі для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом, і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Таким чином, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг з прийняття участі у судовому засіданні і підготовки відзиву на апеляційну скаргу та дійшла висновку про часткове задоволення в сумі 15 000,00 грн.
Інші аргументи заперечень третьої особи-3 проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не знайшли свого підтвердження.
За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт, та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з КНП "П'ятий Черкаський міський ЦПМСД" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 15 000,00 грн.
Враховуючи те, що судовий збір за прийняття додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України, розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №925/233/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "П'ятий Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" (18029, місто Черкаси, вулиця 30 років Перемоги, будинок 20; ідентифікаційний код 21367489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промед Технолоджис" (01004, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 46/48; ідентифікаційний код 38040427) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
4. Справу №925/233/24 передати до Господарського суду Черкаської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 06.08.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран