вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" серпня 2025 р. Справа№ 761/39550/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
представників сторін:
від позивача (стягувача) АТ «ЗНВКІФ «ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС»:
Горобець Р.В.;
від відповідача (боржника): Шейко С.В.;
від приватного виконавця: Солонько М.М., Оксанич Р.В.
від третіх осіб 1,2,3: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимівідеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 (повний текст складено 20.02.2025)
за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ"
на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича
у справі № 761/39550/17
за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Приватного підприємства "Л-Джастіс";
2) ОСОБА_1 ;
3) ОСОБА_2
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Короткий зміст обставин справи
26.08.2024 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі № 761/39550/17 до повернення матеріалів справи №761/39550/17 до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ", яка надійшла до суду 26.08.2024, на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, вчинені у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 761/39550/17 від 18.09.2023 прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В обгрунтування поданої скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 скаржник зазначив наступні обставини:
- оцінка, проведена ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ», проведена всупереч законодавству, а саме Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та всупереч Національним стандартам №1 та №2, оскільки в розділі 1 Звіту про оцінку майна від 06.08.2024 вказано, що датою оцінки вважається - 06.08.2024, проте в графі «дата завершення складання Звіту» вказано, що «викладені нижче розрахунки та аналіз, проведені в період з 06.08.2024 по 07.08.2024.
Валюта оцінки визначена станом на 06.08.2024 за 1 долар США становила 41,1966 грн, а станом на 07.08.2024 за 1 долар США становила 41,0381 грн. Датою оцінки та датою її підписання вказана дата 06.08.2024, що вказує на те, що Звіт було оформлено задніми числами, після закінчення оформлення розрахунків.
Відповідно до Звіту про оцінку вартість майна 13 659 286,00 грн, станом на 06.08.2024 - це 331 563,43 доларів США, а станом на 07.08.2024 - це 332 844,02 доларів США. Відповідне вплинуло на ціну нерухомого майна.
- копія Звіту про оцінку від 06.08.2024 була направлена скаржнику з порушенням законодавства, а саме: дана копія направлена скаржнику 13.08.2024 приватним виконавцем із використанням власного КЕП, проте, копія Звіту, мала бути засвідчена електронною печаткою ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ», оскільки у Розділі 2 Звіту зазначено «Копія цього звіту, не завірена печаткою ТОВ «ТЕП УКРАЇНИ», вважається недійсною.
- оцінювачем здійснено некоректне використання джерел під час аналізу ринку нерухомості.
- Акт приватного виконавця від 06.08.2024, в якому відображено відомості про виїзд оцінщика за адресою об'єкта оцінки, оформлений з порушенням законодавства, оскільки форма акту передбачає понятих, які відсутні. Також, в акті вказано відомості, що директор ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» відмовився від підпису в акті, однак, жодного підтвердження про те, що директор боржника був ознайомлений з вказаним актом, фіксація відмови від його підписання та засвідчення цих фактів понятими не має. Тож, порядок здійснення оцінки є таким, що не відповідає вимогам Національного стандарту №1.
- Звіт про оцінку від 06.08.2024 не підписано ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ», як оцінювачем, який приймав участь у складенні звіту, також відсутні дані про особистий огляд ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ».
- приватний виконавець не здійснив належного повідомлення боржника про намір опису майна з вимогою забезпечити доступ до об'єкта для його оцінки 06.08.2024. Суб'єкт оціночної діяльності не ознайомився особисто з об'єктом оцінки. Оцінювач, який засвідчив факт особистого огляду об'єкта оцінки не підписав договір з виконавцем.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №761/39550/17 у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича відмовлено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції зазначив, що опис та арешт майна боржника ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» здійснено у строки та порядку, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Сторонам виконавчого провадження відправлено повідомлення про визначення вартості майна боржника за вих. № 7334 від 13.08.2024, з копією Звіту про оцінку майна на 84 аркушах та в порядку вимоги. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», на юридичну адресу боржника, засобами поштового зв'язку та на електронну адресу представника ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» адвоката Гринюк В.Г.
Суд першої інстанції звернув увагу на актуальну практику Верховного Суду з розгляду спорів в подібних правовідносинах, у разі якщо учасники виконавчого провадження незгодні з висновком про вартість майна чи вважають, що Звіт про оцінку майна виконано з порушенням законодавства, то належним способом захисту їх інтересів є подання клопотання до виконавця про визначення рецензування Звіту про оцінку майна. І хоча, в поданій скарзі боржник стверджує, що Звіт про вартість майна не відповідає вимогам законодавства, а вартість нерухомого майна не відповідає ринковій вартості, проте сам же не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів.
Також суд зазначив, що в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_2 міститься Рецензія на Звіт про оцінку майна: нежитлового приміщення приміщення «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621, складена Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки, відповідно до якої надано висновок, що Звіт про оцінку майна: нежитлового приміщення приміщення «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621,вих. № 06/08-02-2024 класифікується за ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».
Звіт про оцінку майна: нежитлового приміщення приміщення «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621, Вих. № 06/08-02-2024 на першій сторінці затверджений директором ТОВ «ТЕП УКРАЇНИ» Антоновим В.О., підписаний вказаною особою та скріплений печаткою ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ». На сторінці 40 Звіту про оцінку майна також наявний підпис оцінювача Антонова В.О., який діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва ФДМУ та ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ» МФ № 201 від 19.11.2016. Отже, ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ» не є суб'єктом оціночної діяльності, який залучався до виконання робіт з оцінки майна, що належить на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», а є лише видавником кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, від 19.11.2016 за МФ №201, видане спільно Фондом державного майна України та ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ», що відповідно виключає наявність на оспорюваному Звіті підпису посадової особи та печатки ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ».
Актом приватного виконавця НОМЕР_1 від 06.08.2024, засвідчено факт огляду оцінювачем Антоновим Володимиром Олександровичем, який являється також директором ТОВ «ТОРОГОВО- ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» (що відображено в Акті приватного виконавця), об'єкта нерухомого майна та засвідчено відмову від підпису в Акті директором ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», що відповідає вимогам щодо оформлення Акту приватного виконавця, згідно із Інструкцією з організації примусового виконання рішень.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що отримавши повідомлення від приватного виконавця про результати оцінки описаного та арештованого майна, скаржник не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звіту з оцінки, а отже, не довів належними та допустимими доказами факт заниження вартості об'єкта оцінки, чи в цілому не відповідності звіту про оцінку нерухомого майна.
Всі інші доводи скаржника викладені в скарзі та в усних поясненнях, суд вважав необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на дійсність чи недійсність Звіту про оцінку майна, у тому числі і посилання скаржника, на відомості, що зміни курсу долара США.
Крім того, суд першої інстанції, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником приватного виконавця документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, дійшов до висновку про часткову обґрунтованість вимог приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. про стягнення витрат на правову допомогу, а саме в сумі 5 000,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" 03.03.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №761/39550/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у повному обсязі.
Апелянт у своїй скарзі наголошує, що оцінка, проведена ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ», проведена всупереч законодавству, а саме Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та всупереч Національним стандартам №1 та №2, оскільки в розділі 1 Звіту про оцінку майна від 06.08.2024 вказано, що датою оцінки вважається - 06.08.2024, проте в графі «дата завершення складання Звіту» вказано, що «викладені нижче розрахунки та аналіз, проведені в період з 06.08.2024 по 07.08.2024. Валюта оцінки визначена станом на 06.08.2024 за 1 долар США становила 41,1966 грн, а станом на 07.08.2024 за 1 долар США становила 41,0381 грн. Відповідно до Звіту про оцінку вартість майна 13 659 286,00 грн, станом на 06.08.2024 - це 331 563,43 доларів США, а станом на 07.08.2024 - це 332 844,02 доларів США. Відповідне вплинуло на ціну нерухомого майна. Датою оцінки та датою її підписання зазначено дату 06.08.2024, що вказує на те, що Звіт було оформлено задніми числами, після закінчення оформлення розрахунків.
Скаржник звертає увагу, що спеціальний закон не передбачає обов'язку заявника перед поданням скарги на дії виконавця щодо затвердження оцінки, клопотати про проведення рецензії на такий звіт, а суд не вірно застосував вимоги матеріального права та не дотримався вимог процесуального права, обмеживши заявника в частині доступу до правосуддя. За логікою суду першої інстанції рецензія є більш ефективним способом захисту, ніж перевірка судом дій приватного виконавця на предмет дотримання закону та інших нормативно-правових актів, що є обов'язкові до застосування.
Також апелянт зазначає, що 06.08.2024 виконавець приходив на огляд об'єкту з невідомою особою, про що повідомив адвоката боржника його директор, жодних документів боржник не отримував і не підписував. За таких обставин встановити хто все ж таки оглянув приміщення не вбачається можливим. Жодних повідомлень від приватного виконавця про огляд приміщення боржник не отримував.
Апелянт вказує, що не відомо чи на підготовчому етапі ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» ознайомлювалось з об'єктом оцінки. Натомість у Звіті про оцінку зазначено, що оцінювач особисто оглянув об'єкт оцінки. При цьому, на цій же сторінці підписався в якості оцінювача фізична особа - ОСОБА_3 .
Апелянт посилається на те, що суд не взяв до уваги, що оцінювачем здійснено некоректне використане джерел під час аналізу ринку нерухомості, оскільки об'єкт нерухомості є пам'яткою архітектури місцевого значення, а відповідно до законодавства, оцінка таких об'єктів має проводитись з урахуванням особливих факторів, зокрема, їхньої історичної та культурної цінності. Виконавець не залучив спеціалізованих експертів у сфері охорони культурної спадщини, що є порушенням норм, які регулюють порядок оцінки таких об'єктів.
Скажник зауважує на тому, що Звіт про оцінку від 06.08.2024 не підписано ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ», як оцінювачем, який приймав участь у складенні звіту, також відсутні дані про особистий огляд ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ».
Крім того, скаржник зазначає, що суд не врахував, що приватний виконавець не здійснив належного повідомлення боржника про намір опису майна з вимогою забезпечити доступ до об'єкта для його оцінки 06.08.2024. Суб'єкт оціночної діяльності не ознайомився особисто з об'єктом оцінки. Оцінювач, який засвідчив факт особистого огляду об'єкта оцінки не підписав договір з виконавцем.
Короткий зміст відзиву приватного виконавця на апеляційну скаргу
17.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника приватного виконавця Солонько Миколи Миколайвича надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду просив залишити без змін.
Відзив на апеляційну скаргу ґрунтується на підставах та мотивах, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17. Зазначену ухвалу представник приватного виконавця вважає є законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не містить достатніх підстав для її скасування.
Крім того, 17.04.2025 представником приватного виконавця Солонько М.М. було подано заяву про відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, понесених у зв'язку із розглядом апеляційної скарги боржника у суді апеляційної інстанції.
Короткий зміст відзиву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ІНВЕСТОХІЛЛС ХЕЛІАНТУС" на апеляційну скаргу
18.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду від стягувача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду просив залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги представник стягувача зазначає, що отримавши повідомлення від приватного виконавця про результати оцінки описаного та арештованого майна, скаржник не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звіту з оцінки, а отже, не довів належними та допустимими доказами факт заниження вартості об'єкта оцінки, чи в цілому не відповідності звіту про оцінку нерухомого майна.
Таким чином, стягувач вважає, що, визначення вартості майна боржника проведено з дотриманням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінетів Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 (далі - Методика № 1891), Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт N° 1), Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 20.02.2025 року є законною.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №761/39550/17.
27.03.2025 матеріали справи №761/39550/17 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 та призначено до розгляду на 28.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 на 02.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 оголошено перерву у судовому засіданні за розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 до 16.06.2025.
16.06.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Майданевича А.Г. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2025 продовжено строк розгляду справи №761/39550/17 та призначено її розгляд на 04.08.2025.
Явка представників сторін
Треті особи 1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання, призначене на 04.08.2025 не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом направлення поштових повідомлень, які були повернуті до суду за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи положення ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та беручи до уваги, що явка зазначених сторін обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених учасників справи.
Позиція учасників справи
Представник боржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції 04.08.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржену ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у повному обсязі.
Також представник боржника усно заявив, що заперечує проти заяви приватного виконавця про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000,00 грн та просив у випадку залишення апеляційної скарги без задоволення, зменшити розмірі витрат на правничу допомогу до 1 000,00 грн.
Представник стягувача у судовому засіданні апеляційної інстанції 04.08.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Приватний виконавець та його представник у судовому засіданні в режимі відеоконференції 04.08.2025 заперечували проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили її відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Також представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції розмірі 20 000,00 грн.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що у провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа №761/39550/17 за позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Приватного підприємства "Л-Джастіс"; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки..
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.01.2024, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у даній справі та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «ЗНВКІФ «АРГУМЕНТ ФОНД» повністю. У рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Л-ДЖАСТІС" за Кредитним договором №710-250613 від 25.06.2013 звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлове приміщення "група приміщень №11", загальною площею 199,2 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 84927680000, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ". За рахунок предмета іпотеки задоволено вимоги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Аргумент Фонд" по стягненню заборгованості за кредитним договором №701-250613 від 25.06.2013 у розмірі 41 000 347,93 грн, у тому числі: кредит - 16 894 332,27 грн; проценти - 14 657 710,49 грн; пеня по кредиту - 6 301 320,94 грн; пеня за процентами - 3 146 984,23 грн. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.
18.09.2023 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 видано відповідний наказ.
Як встановлено судом першої інстанції, 16.01.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем були винесені постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, постанова про стягнення основної винагороди, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про арешт майна боржника.
Також, 16.01.2024 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 винесена постанова про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на майно боржника, визначене виконавчим документом.
17.01.2024 винесена постанова про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадження НОМЕР_1, якою призначено спеціаліста - оцінювача Антонова Володимира Олександровича, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №МФ №201, видане 19.11.2016 Фондом державного майна України та ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ».
17.01.2024 вказані постанови виконавчого провадження направлені на адресу боржника рекомендованим поштовим відправленням.
18.01.2024 винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника НОМЕР_1, згідно якої, за участі понятих, представника стягувача, спеціаліста - оцінювача Антонова Володимира Олександровича, описано нерухоме майно, згідно виконавчого документа, яке передано на відповідальне зберігання представнику стягувача П'ятецькому О.П. Під час опису майна боржника визначеного виконавчим документом, опечатування приміщення не здійснювалося, господарська діяльність суборендаря АТ «РВС БАНК» жодним чином не блокувалася та не порушувалася.
06.08.2024 винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадження - ТОВ «Торгово-експертна палата України», що діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності за № 315/2024, виданого 03.07.2024 Фондом державного майна України.
13.08.2024 приватним виконавцем отримано Звіт про оцінку майна нежитлове приміщення, «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, нежитлове приміщення, «група приміщень №11 - вартість якого становить 13 659 286,00 грн, дата оцінки - 06.08.2024, повідомлення про визначення вартості майна боржника було напрвлено сторонами виконавчого провадження за вих. № 7334 від 13.08.2024 з копією звіту про оцінку майна на 84 аркушах, в тому числі на юридичну адресу боржника, засобами поштового зв'язку та на електронну адресу представника ТОВ «Ювеста Девелопмент» адвоката Гринюк В.Г.
26.08.2024 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла скарга ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні НОМЕР_1, в якій заявник просив суд:
- визнати неправомірними (протиправними) дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонько Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №761/39550/17 щодо визначення вартості нерухомого майна, яке здійснено на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» щодо нерухомого майна боржника, а саме: нежитлового приміщення «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621;
- визнати недійсною оцінку нерухомого майна - нежитлового приміщення «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621, проведену суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» в межах процедури виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Обгрунтування поданої скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича у виконавчому провадженні НОМЕР_1 зазначені вище.
Таким чином, ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» вважає, що експертна оцінка нерухомого майна проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» як суб'єкт оціночної діяльності не здійснювало особистого огляду нерухомого майна, зокрема, його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, може призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за невідповідною ціною, що, у свою чергу, є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.
У зв'язу з вищевикладеним, ТОВ "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" скористалося своїм правом на оскарження оцінки нерухомого майна в порядку оскарження відповідних дій приватного виконавця.
ТОВ "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" посилається на те, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц зазначила, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Таким чином, ТОВ "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" скористалося своїм правом на оскарження оцінки нерухомого майна в порядку оскарження відповідних дій приватного виконавця.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм права при постановленні оскаржуваної ухвали від 20.02.2025 у справі №761/39550/17, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") та зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з пунктом 15 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
За змістом частин першої, третьої статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки майна виконавець виносить постанову про залучення суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, який зобов'язаний надати письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно із частинами першою-третьою статті 57 Закону визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (частина п'ята статті 57 Закону).
При цьому, Верховним Судом неодноразово були сформовані висновки, відповідно до яких звіт про оцінку майна може бути визнаним недійсним за певних підстав. Так, підстави для визнання звіту про оцінку майна є: висновок оцінювача складений з порушенням вимог пунктів 50, 51 Національного стандарту № 1; звіт про оцінку складений з порушенням ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; рецензування звіту оцінки спростували результати звіту оцінки; оцінювачем, якого призначено для оцінки майна не здійснено фактично огляд майна за його місцем знаходження.
Зазначене викладено в постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі №766/7365/17, від 16.12.2019 у справі № 211/2171/15, від 01.10.2020 у справі № 2-2394/10, від 15.10.2020 у справі № 917/628/17.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 у справі № 914/881/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 168/828/16-ц також зазначається, що за змістом статей 12, 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту. У своїй діяльності суб'єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець ніяк не може впливати на порядок проведення оцінки майна.
Щодо проведення належного опису нерухомого майна, законності складеного акту приватного виконавця, законності огляду предмета іпотеки оцінювачем та правомірності відсутності печатки ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ» на Звіті від 06.08.2024, в тому числі складення акту без понятих, колегія суддів зазначає наступне.
Як було зазначено вище, 16.01.2024 - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
17.01.2024 - винесена постанова про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадження НОМЕР_1, якою призначено спеціаліста - оцінювача Антонова Володимира Олександровича, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане 19.11.2016, №МФ №201, видане Фондом державного майна України та ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ».
18.01.2024 - винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою, за участі понятих, представника стягувана, спеціаліста, описано нерухоме майно, відповідно до виконавчого документа, яке передано на відповідальне зберігання представнику стягувана П'ятецькому О.П. Оцінювач Антонов Володимир Олександрович, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, видане 19.11.2016, №МФ №201 Фондом державного майна України та ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ», був присутній при опису майна боржника 18.01.2024.
06.08.2024 - винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Призначено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» від імені якого діє директор Антонов Володимир Олександрович та укладено Договір від 06.08.2024 №06/08-2024. Оцінювачем для підготовки звіту призначено Антонова Володимира Олександровича, який здійснює свою діяльність на підставі Кваліфікаційного свідоцтва ФДМУ та ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ» №201 від 19.11.2016.
06.08.2024 - складено Акт приватного виконавця, відповідно до якого - «здійснено виїзд за адресою нерухомого майна: - нежитлове приміщення, «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, нежитлове приміщення, «група приміщень №11» для проведення огляду об'єкта оцінки разом з Антоновим Володимиром Олександровичем - директором суб'єкту оціночної діяльності - суб'єкту господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ».
13.08.2024 - до приватного виконавця від ТОВ «ТОРГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ» надійшов Звіт про оцінку майна від 06.08.2024. Цього ж дня, 13.08.2024, приватним виконавцем з повідомленням про визначення вартості майна боржника за вих. №7334 направлено копію Звіту про оцінку майна №06/08-02-2024 від 06.08.2024, виготовлений ТОВ «ТЕП УКРАЇНИ» з усіма відповідними підписами та печатками.
Також, 13.08.2024 приватним виконавцем до Авторизованої системи виконавчих проваджень внесено відомості щодо проведення оцінки нерухомого майна та внесено сканкопію цього звіту разом з усіма додатками.
Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Отже, судом першої інстанції належним чином досліджено відповідні обставини справи.
ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ» не є суб'єктом оціночної діяльності, який залучався до виконання робіт з оцінки майна, що належить на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» у ВП НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, які були досліджені судом під час розгляду скарги в Господарському суді м. Києва. Відповідно до відомостей, що відображені у Кваліфікованому свідоцтві оцінювача Антонова В.О. від 19.11.2016 №201 ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ» та ФОНД ДЕРЖАВНОГО МАЙНА здійснювали видачу цього свідоцтва на підставі здачі кваліфікаційного іспиту Антоновим В.О. Тому, аргументи скаржника, щодо відсутності підпису та печатки ТОВ «ФОРМУЛА ВАРТОСТІ», як оцінювача, є помилковими. Звіт про оцінку на цій підставі не може вважатися недійсним, оскільки зі сторони оцінювача відсутні порушення законодавства, Звіт підписано оцінювачем Антоновим В.О., як того і вимагає Закон.
Колегія суддів також звертає увагу, що ще у січні 2024 року було здійснено опис предмета іпотеки та додатково в межах даного виконавчого провадження опис не здійснювався, а тому доводи скаржника, в частині не повідомлення останнього щодо призначення опису, що призвело до порушення норм законодавства, є безпідставними і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Частиною 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо в заяві стягувана зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Отже, опис та арешт майна боржника ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» здійснено у строки та порядок передбачений Законом України «Про виконавче провадження», що вірно встановлено судом першої інстанції.
Актом приватного виконавця НОМЕР_1 від 06.08.2024, засвідчено факт огляду оцінювачем Антоновим Володимиром Олександровичем, який являється також директором ТОВ «ТОРОГОВО-ЕКСПЕРТНА ПАЛАТА УКРАЇНИ», об'єкта нерухомого майна та засвідчено відмову від підпису в Акті директором ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», що відповідає вимогам до Акту, згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Стосовно законності та дійсності Звіту про оцінку майна від 06.08.2024 нежитлового приміщення, «група приміщень №11» загальною площею 199,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96 та належало на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.
Згідно із ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Частиною 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
У пунктах 15,16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість.
Згідно з п.16 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», за відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначитися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження. При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується зокрема на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Пунктом 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» встановлено, що незалежна оцінка майна проводиться в такій послідовності укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення і оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Відповідно до п. 52 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Пунктом 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.
Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно- правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
Відповідно до п. 60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм Національного стандарту №1, дата оцінки і дата складання звіту може відрізнятися, що не суперечить нормам національного законодавства.
Суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно- правовими актами з оцінки майна.
Отже, рецензування звіту з оцінки єєдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки майна.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачені вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна. Зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї стані мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Під час розгляду скарги на дії виконавців в частині оскарження звіту про вартість майна слід враховувати висновки Верховного Суду. Так, у постанові від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09 «...у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутися з клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна. Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов 'язання приватного виконавця зняти з реалізації житловий будинок, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що вказана вимога є похідною від вимоги про визнання неправомірним висновку суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, тому також не підлягає задоволенню.»
Колегія судів зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 викладено правову позицію про те, що суди під час вирішення тотожних за своїм змістом спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Скаржник, отримавши копію Звіту від 06.08.2024 в першу чергу не обмежений в праві здійснити ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, щоб з'ясувати чи дійсно приватним виконавцем було допущено порушення норм чинного законодавства. Також не обмежений у праві звернутися із заявою про призначення проведення рецензування вказаного Звіту, за умов виникнення сумніву щодо його дійсності. Проте, ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» не вчинило дій щодо призначення рецензування такого Звіту, навіть не звернулось до приватного виконавця з відповідною вимогою.
Враховуючи актуальну практику Верховного Суду з розгляду спорів у подібних правовідносинах, та у разі, якщо учасники виконавчого провадження незгодні з висновком про вартість майна чи вважають, що Звіт про оцінку майна виконано з порушенням законодавства, належним способом захисту їх інтересів є подання клопотання до виконавця про визначення рецензування Звіт/про оцінку майна.
У поданій скарзі боржник стверджує, що Звіт про вартість майна не відповідає вимогам законодавства, а вартість нерухомого майна не відповідає ринковій вартості, проте сам боржник не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2 додано рецензію на Звіт про оцінку майна: нежитлового приміщення приміщення «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621, складену Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки, відповідно до якої надано висновок, що Звіт про оцінку майна: нежитлового приміщення приміщення «група приміщень №11», загальною площею 199,2 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, що належать на праві власності ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 40412621, вих. № 06/08-02-2024 класифікується за ознакою: «Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».
Узагальнюючи викладене вище, суд дійшов правильного висновку, що отримавши повідомлення від приватного виконавця про результати оцінки описаного та арештованого майна, скаржник не скористався законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки - рецензування звіту з оцінки, а отже, не довів належними та допустимими доказами факт заниження вартості об'єкта оцінки, чи в цілому не відповідності звіту про оцінку нерухомого майна.
Отже, доводи скаржника зводяться виключно до його припущень, доводи в частині незаконності Звіту про оцінку від 06.08.2024 не підкріплені жодними доказами.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що всі інші доводи скаржника викладені в скарзі є не обґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на дійсність чи недійсність Звіту про оцінку майна. У тому числі і посилання скаржника, на відомості, щодо зміни курсу долара США.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи, що боржником не доведено в ході розгляду даної скарги належними та допустимими доказами факт заниження вартості об'єкта оцінки, та не відповідності Звіту про оцінку нерухомого майна, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржена ухвала суду від 20.02.2025 є законною та постановлена відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
17.04.2025 представником приватного виконавця Солонько М.М. було подано заяву про відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, понесених у зв'язку із розглядом апеляційної скарги боржника у суді апеляційної інстанції..
Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Так, для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу приватним виконавцем надано суду копію договору про надання професійної правничої допомоги №08/04/25 від 08.04.2025 та Акту виконаних робіт до нього, що укладений між Адвокатським об'єднанням «Оксанич, Присяжнюк та партнери» та Приватним виконавцем Солонько М.М. від 17.04.2025.
Пунктом 4 договору про надання професійної правничої допомоги передбачено, що згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 28 Правил Адвокатської Етики, сторони погодили, що формою винагороди за надання професійної правничої допомоги адвокатського об'єднання буде гонорар у фіксованому розмірі. З урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та із врахуванням обставин та терміновості надання правничої допомоги, із врахуванням витраченого адвокатом часу, сторони погодили та визначили фіксований розмір гонорару у розмірі 20 000,00 грн, який виплачується після ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі №761/39550/17.
У судових засіданнях 28.04.2025, 02.06.2025 та 04.08.2025 інтереси приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. представляв адвокат Оксанич Роман Володимирович на підставі ордеру серії АІ № 1661633 від 17.04.2025, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №08/04/25 від 08.04.2025.
Представник скаржника усно у судовому засіданні 04.08.2025 заявив про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 761/39550/17 до 1 000,00 грн, обгрунтовуючи свою заяву неспівмірністю заявленого розміру витрат на правничу допомогу з витраченим адвокатом часу та зусиль на представництво інтересів приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. у даній справі.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Колегія суддів зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Також, колегія суддів враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Отже, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником приватного виконавця документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, а саме у розмірі 10 000,00 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 слід залишити без змін.
Крім того, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення вимог приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. про стягнення витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 275, 276, 281-284, 344,Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.02.2025 у справі № 761/39550/17 залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Заяву представника приватного виконавця Солонько Миколи Миколайовича адвоката Оксанич Романа Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВЕСТА ДЕВЕЛОПМЕНТ" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.96, кв. 10, код ЄДРПОУ 40412621) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича (03035, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 2, офіс 401; РНОКПП) витрати на правничу допомогу в суді апеялційної інстанції у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.
У задоволенні іншої частини заяви представника приватного виконавця Солонько Миколи Миколайовича адвоката Оксанич Романа Володимировича про стягнення витрат пов'язаних з розглядом справи №761/39550/17 у суді апеляційної інстанції, відмовити.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови Північного апеляційного господарського суду.
6. Матеріали справи №761/39550/17 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.08.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк