Ухвала
про залишення скарги без руху
05 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 944/2231/25
провадження № 51-2838 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши вимогу/повідомлення про злочин, яка по суті єкасаційною скаргою, ОСОБА_4 на судові рішення стосовно нього,
встановив:
Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного суду від 28 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 01 липня 2025 року, якою задоволено клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025141360000290 від 23.01.2025 року.
Після постановлення зазначеного рішення до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшли доповнення ОСОБА_4 , викладені у формі «Вимоги/Повідомлення про злочин» вх. № 15626/0/170-25 від 31 липня 2025 року та вх.№ 15770/0/170-25 від 01 серпня 2025 року, які по суті є касаційною скаргою.
Зі змісту мотивувальної частини скарги та доданих копій судових рішень вбачається, що ОСОБА_4 , посилаючись на вчинення неправомірних дій стосовно нього, а також наводячи відповідні обґрунтування незгоди з рішеннями судів, копії яких прикладає, а саме ухвал у справах:
- № 461/1690/25 від 05 березня 2025 року;
- № 991/1355/25 від 15 квітня 2025 року та 17 лютого 2025 року;
- № 757/55389/24-к від 02 грудня 2024 року;
- № 752/8315/24 від 23 квітня 2024 року;
- № 761/27878/24 від 2 серпня 2024 рок;
- № 463/2469/25 за 18 березня 2025 року;
- № 944/2231/25 за 01 липня 2025 року
наполягає :
- негайно застосувати вимоги п. 2 ч. 1 ст. 482, ст. 480-1, 482-1, 480-483 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), винести ухвалу, зобов'язати виконати вимоги ухвал у справах № № 461/1690/25,761/27878/24,752/8315/24, 757/55389/24-к та інші, для порушення кримінальних справ проти учасників ухвал № № 991/1355/25, 463/2469/25, 944/2231/25;
- винести ухвалу по порушенню кримінальної справи проти прокурора, який зобов'язаний виконати вимоги, зазначені в повідомленні про злочин, поданого в ГПУ 10 березня 2025 року;
- сприяти негайному звільненню автора і надання захисту згідно з вимогами ЗУ «Про запобігання корупції»;
- розгляд матеріалів провадження за його скаргою проводити з його безпосередньою участю.
З огляду на зміст поданого документу з доданими копіями судових рішень, такий був зареєстрований, як касаційна скарга.
Перевіривши скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам статті 427 КПК, Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Зокрема, в порушення вимог ст. 427 КПК України ОСОБА_4 своє звернення до суду виклав у формі «Вимоги/Повідомлення про злочин», в той час як процесуальним законом передбачена можливість оскаржити судові рішення в касаційному порядку шляхом подачі саме касаційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначається найменування суду касаційної інстанції.
Проте, касаційна скарга ОСОБА_4 адресована до Верховного Суду України, в той час як, відповідно до пункту 21 частини 1 статті 3 КПК (в редакції Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року), судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Згідно зі статтею 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Проте, ОСОБА_4 , наводячи доводи щодо рішень у кримінальних провадженнях №№ 461/1690/25, 761/27878/24, 752/8315/24, 757/55389/24-к, 991/1355/25, 463/2469/25, 944/2231/25 взагалі не конкретизує вимог щодо цих рішень, чим допустив суперечності та неузгодженість своєї позиції.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції визначитись з предметом оскарження за касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
При цьому, як зазначено вище, висунуті ОСОБА_4 вимоги в прохальній частині касаційної скарги не узгоджується із положеннями вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги та такі процесуальні дії не належать до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.
Крім того, відповідно до положень частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
Відповідно до положень статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Так, у своїй скарзі ОСОБА_4 вказує, про порушення його прав, вчинення неправомірних дій щодо нього, проте, всупереч вищезазначеним положенням, не вказує у касаційній скарзі на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судом (судами) при його (при їх) постановленні, та не зазначає, яким чином вказані порушення перешкодили чи могли перешкодити суду (судам) ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на зміст мотивувальної та резолютивної частин вимоги/ повідомлення про злочин ОСОБА_4 (по суті касаційної скарги), доданих копій судових рішень та висунутих ОСОБА_4 вимог, неможливо визначитись, яке рішення є предметом касаційного оскарження.
Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне встановити ОСОБА_4 строк для усунення недоліків у п'ятнадцять днів з моменту отримання ним ухвали про залишення поданої касаційної скарги без руху.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
При повторному зверненні до суду ОСОБА_4 має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3