25 липня 2025 року
м. Київ
справа № 459/1524/16
провадження № 61-8571ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Сокуренком Наталією Вікторівною, на постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О., у справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування вимог посилався на те, що Червоноградським міським судом видано виконавчий документ у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. При підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий лист було втрачено.
Заявник просив видати дублікат виконавчого документа у справі № 459/1524/16-ц від 02 серпня 2016 року, виданого Червоноградським міським судом Львівської області, та поновити строк для пред'явлення до виконання цього виконавчого листа.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 12 травня 2023 року у складі судді Грабовського В. В., заяву задоволено. Поновлено АТ КБ «ПриватБанк» строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 459/1524/16-ц, виданого Червоноградським міським судом Львівської області на підставі рішення цього суду від 02 серпня 2016 року. Видано АТ КБ «ПриватБанк» дублікат виконавчого листа 459/1524/16-ц, виданого Червоноградським міським судом Львівської області на підставі рішення цього суду від 02 серпня 2016 року.
Судове рішення мотивоване тим, що виконавчий лист було втрачено з незалежних від заявника причин, тому суд вважав, що АТ КБ «ПриватБанк»з поважних причини пропустив строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому вказаний строк слід поновити та видати дублікат виконавчого листа.
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 12 травня 2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2025 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_3 , задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 04 липня 2024 року в частині видачі дублікату виконавчого листа скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата. При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Суд апеляційної інстанції не встановив за яких обставин було втрачено виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості, які докази (крім акта АТ КБ «ПриватБанк» від 09 березня 2023 року) надані банком на підтвердження втрати виконавчого листа. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про наявність правових підстав для видачі дублікату виконавчого листа.
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 12 травня 2023 року в частині видачі дублікату виконавчого листа скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким в частині видачі АТ КБ «ПриватБанк» дублікату виконавчого листа 459/1524/16-ц, виданого Червоноградським міським судом Львівської області на підставі рішення цього суду від 02 серпня 2016 року, відмовлено.
Апеляційний суд зазначив, що:
виконавчі листи було направлено стягувачу 28 вересня 2016 року, а з заявою про видачу дубліката виконавчих листів банк звернувся в квітні 2023 року, тобто через сім років, що свідчить про те, що з вересня 2016 року стягувач не цікавився ходом виконання судового рішення, у зв'язку з чим, ним і був пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Доказів втрати виконавчого листа, матеріали справи не містять. Підстави для видачі дублікату виконавчого листа відсутні.
У липні 2025 року АТ КБ «Приват Банк» засобами поштового зв'язку звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка підписана представником Сокуренко Н. В., в якій просить постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року скасувати, залишити в силі ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 12 травня 2023 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 10 листопада 2021 року у справі № 334/6276/13-ц, від 12 листопада 2021 року у справі № 2-2362/2010, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11;
апеляційний суд ухилився від виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 19 лютого 2025 року, не перевірив та не встановив обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору;
суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджено, що виконавчий лист втрачений, відсутній у стягувача та в органах виконавчої служби, не перебуває на виконанні, тому посилання суду, що стягувачем не було доведено втрату виконавчого документу, на думку заявника, є безпідставними;
боржником під час розгляду справи не спростовані докази втрати виконавчого листа, не надано доказів перебування виконавчого документу на виконанні у ДВС, або отримання оригіналу листа стягувачем, а також не доведено виконання рішення суду. Вважає, що стягувачем доведено втрату виконавчого документа, що відбулось за відсутності його вини.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Суди встановили, що Червоноградським міським судом Львівської області 02 серпня 2016 року було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 4267,83 дол. США, що еквівалентно 108 723,21 грн за курсом Національного Банку України на 06 квітня 2016 року, та 1630,85 грн судових витрат.
28 вересня 2016 року Червоноградським міським судом Львівської області було видано заявнику виконавчий лист у справі.
Відповідно до акта № 227/113/02 від 09 березня 2023 року в ході звірки отриманих і фактично наявних виконавчих листів та судових наказів виявлено факт втрати виконавчого листа про примусове виконання рішення суду у справі 459/1524/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Виконавчий лист втрачено і на виконанні не перебуває.
Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року по справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року по справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 6-66/2011 (провадження № 61-8679св22) зроблено висновок, що: «дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено».
У пунктах 53 - 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:
«53. Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.
54. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
55. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
56. Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2025 року у справі № 2-2023/11 (провадження № 61-217св25) зазначено, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати; апеляційний суд врахував, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання».
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Апеляційний суд встановив, що заявником АТ КБ «ПриватБанк» не було надано будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтвердили втрату оригіналу виконавчого листа у цій справі.
За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», яка підписана представником Сокуренком Наталією Вікторівною, на постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року у справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат