Рівненський апеляційний суд
Іменем України
04 серпня 2025 року м. Рівне
Справа № 566/1189/19
Провадження № 11-сс/4815/142/25
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду в складі :
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
апелянта - ОСОБА_5
представника - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2025 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 щодо скасування постанови начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 від 19.03.2025 року про закриття кримінального провадження № 42019181100000029, внесеного до ЄРДР 03.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - відсутністю складу кримінального правопорушення.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя зазначив, що в ході досудового розслідування начальником сектору дізнання були проведені всі необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на отримання доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ознаками ст. 356 КК України, і правомірно прийнято рішення про закриття провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , покликаючись на незаконність ухвали, зазначає, що слідчим суддею при прийнятті рішення не дано належної оцінки всім доказам, що істотно вплинуло на висновки, викладені в ухвалі.
Доводить, що досудовим розслідуванням не було встановлено ряд суттєвих обставин справи: мету посадових осіб Млинівської селищної ради, які таємно, без його відома та участі вилучили і перевезли за 25 км із с. Кораблище на територію іншого старостинського округу - у с. Малі Дорогостаї Млинівського району Рівненської області належний йому будівельний камінь; наявність документів, на підставі яких було здійснено перевезення вказаного каменю, без опису і зважування, без будь-якої фіксації і без передачі його на відповідальне зберігання; наявність належного повідомлення його, як власника, про те, де знаходиться вилучений камінь, що призвело до тривалого його розшуку.
Зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження здійснювалося за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, однак, на його думку, дії службових осіб Млинівської селищної ради слід кваліфікувати за ст. 364 КК України, як зловживання владою або службовим становищем; допитані у справі свідки, в тому числі, і інспектор з благоустрою Млинівської селищної ради - ОСОБА_8 , дали недостовірні, суперечливі показання щодо обставин вивезеного каменю, а в оскаржуваній постанові керівника органу дізнання від 19.03.2025 року не має жодного посилання на конкретне порушення ним, як власником каменю, тієї чи іншої статті ЗУ “Про благоустрій населених пунктів», а лише “огульне звинувачення» в порушенні даного Закону.
Наведені обставини при розгляді його скарги залишилися поза увагою слідчого судді, а, відтак, просить ухвалу слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2025 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Прокурор та орган досудового розслідування належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 , що підтверджується належними доказами, долученими до матеріалів провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_5 та його представника - адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає відхиленню.
У відповідності з вимогами закону, слідчий (прокурор) повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності, а суд - дати правову оцінку прийнятому процесуальному рішенню.
Згідно рішень Європейського суду “Шульга проти України» та “Кулік проти України», розслідування кримінального провадження повинно бути ретельним та ефективним, яке здатне призвести до встановлення та покарання відповідальних осіб і включає ефективний доступ скаржника до процедури розслідування. Органи державної влади повинні вживати всіх заходів для отримання усіх наявних доказів, що стосуються вказаної події, зокрема, показів очевидців та експертних висновків, тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають можливість встановлення винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту, а вимоги щодо оперативності та розумної швидкості є також безумовними у цьому контексті.
Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття та відповідне обґрунтування, а також всі перевірені докази з їх відповідним аналізом.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідством проводилося досудове розслідування кримінального провадження № 42019181100000029, внесеного до ЄРДР 03.07.2019 року за ознаками ст. 356 КК України, яке 19 березня 2025 року закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, слідчим зазначено, що в межах досудового розслідування даного кримінального провадження виконано всі необхідні і можливі слідчі дії, що слугували підставою для прийняття такого рішення.
Зокрема, допитано потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , проведено за участі спеціаліста - маркшейдера огляд місця події за адресою АДРЕСА_1 та судово-товарознавчу експертизу, згідно якої встановлено ринкову вартість 1 тонни бутового каменю базальтового станом на 12 червня 2019 року, що складає 388,42 грн, та ряд інших слідчих дій, які в сукупності з іншими доказами, свідчать про відсутність об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч.1 ст. 356 КК України.
При апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_5 звернувся із заявою, в якій зазначає, що 12.06.2019 року близько 10.00 год. поблизу господарства, розташованого в АДРЕСА_2 невідомі особи самовільно вивезли в невідомому напрямку близько 20 тонн каміння бутового, яке належить йому на праві власності, що підтверджується належними документами.
На його переконання, до вказаної події причетні службові особи Млинівської селищної ради, в діях яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, оскільки вказані посадові особи вивезли та перемістили в інше місце належне йому каміння бутове з території земельної ділянки комунальної власності Млинівської ОТГ.
Під час досудового розслідування ОСОБА_5 ствердив, що, будучи головою Кораблищенської сільської ради, він у 2011 році придбав каміння, яке перемістив в с. Кораблище для подальшого його використання у будівництві льоху на території господарства його покійної матері, і яке зберігалося там до моменту його вивезення. При цьому не заперечив, що у червні 2017 року на його адресу за місцем проживання прийшло письмове повідомлення від селищного голови смт. Млинів про необхідність переміщення його бутового каменю у зв'язку із святкуванням “Дня села». Однак, він відреагував на дане повідомлення аж у 2019 році, де 11 червня підготував місце для його переміщення, проте не встиг, бо 12 червня 2019 року невідомі особи перемістили вказане каміння.
В ході досудового розслідування були допитані посадові особи Кораблищенського та Малодогостаївського старостинського округів - ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , показання яких повністю спростовують твердження ОСОБА_5 про те, що останній не був належним чином повідомлений про необхідність забрати його бутовий камінь із території земель вільного запасу Кораблищенської сільської ради.
Вказані свідки підтвердили, що діяли не самовільно, а у відповідності та на виконання положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Правил благоустрою на території Млинівської селищної ради, затверджених рішенням Млинівської селищної ради № 2881 від 8 травня 2019 року та з метою звільнення самовільно зайнятої ОСОБА_5 території земельної ділянки комунальної власності Млинівської ОТГ, що поблизу господарства у с. Кораблище по вул. Центральна,33, на якій було розміщено близько 20 тон бутового каміння.
Досліджено та проаналізовано закони та підзаконні нормативно-правові акти, якими керувалися посадові особи Млинівської ОТГ при вивезенні бутового каміння з території земельної ділянки комунальної власності Млинівської селищної ради
Покликання ОСОБА_5 про те, що його не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил з благоустрою, не спростовують факту самовільного розміщення ним на території земельної ділянки комунальної власності Млинівської ОТГ, що поблизу господарства у с. Кораблище по вул. Центральна,33 двадцяти тон бутового каменю.
Слідчим суддею встановлено, що Млинівською селищною радою не приймалися, як окремий нормативно-правовий акт, Правила по звільненню територій комунальної власності від самовівльно розміщених об'єктів та будівельного сміття, які б передбачали конкретний алгоритм таких дій уповноваженими на це працівниками Млинівської селищної ради.
Відсутність такого локального нормативно-правового акта свідчить про те, що посадові особи Млинівської селищної ради при переміщенні каміння бутового здійснювали свої дискреційні повноваження на власний розсуд. За таких обставин не виключається, що при переміщенні належного ОСОБА_5 бутового каменю, могли бути допущені певні порушення, які однак, в даному випадку, не утворюють складу кримінального правопорушення та можуть становити склад іншого юридичного проступку.
Крім того, слідчим суддею правомірно встановлено, що вивезенням належного ОСОБА_5 бутового каменю не було завдано йому значної шкоди, що підтверджує викладені у постанові про закриття кримінального провадження висновки про відсутність обов'язкового елемента об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Розглядаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя належним чином дотримався вимог закону, дослідив матеріали кримінального провадження № 42019181100000029 та докази, що слугували підставою для прийняття начальником сектору дізнання ВП № 1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 рішення про закриття кримінального провадження, і вірно прийшов до висновку, що постанова винесена з дотриманням вимог ст. ст. 2, 9 КПК України, належним чином вмотивувавши прийняте рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.
Зазначене рішення не позбавляє ОСОБА_5 права звернення до суду за захистом своїх прав, вирішення спірних питань, в тому числі, відшкодування заподіяної шкоди, в порядку цивільного судочинства.
Прохання ОСОБА_5 про зобов'язання провести повторно досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019181100000029, в тому числі, і за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, не ґрунтується на вимогах КПК, так як постанова про закриття кримінального провадження від 19.03.2025 року стосується лише складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, в межах якого і здійснювалося розслідування, і ОСОБА_11 вправі звернутися до уповноваженого органу із заявою про внесення до ЄРДР кримінального провадження за іншою правовою кваліфікацією.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 11 квітня 2025 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 щодо скасування постанови начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 від 19.03.2025 року про закриття кримінального провадження № 42019181100000029, внесеного до ЄРДР 03.07.2019 року, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3