Справа № 761/26969/25
Провадження № 3/761/5629/2025
29 липня 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції Українипро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
24.05.2025 о 00 год. 02 хв. у місті Києві, вул. Фізкультури, 30В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, вчинене повторно.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, вчинене повторно протягом року.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:
- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 339937 від 24.05.2025;
- постановою серії ЕНА № 3992378 від 02.02.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Переглянувши відеозапис, судом встановлено, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію, будь-яких порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства встановлено не було.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 у судові засіданні не з'явився, своїм право на захист не скористався.
Таким чином, на підставі досліджених доказів у їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 порушив п. 2.1а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи встановлені судом обставини, при накладенні на ОСОБА_1 стягнення, суд, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу та вважає за доцільне застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керувати транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , не перебуває у власності ОСОБА_1 .
Наведені в матеріалах обставини свідчать про достатність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним скоєному.
У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягненню підлягає на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.С. Глянь