Справа № 761/4955/25
Провадження № 1-кп/761/2883/2025
05 серпня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024100100004936, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.12.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у м. Києві, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100100004936 від 29.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою від 02.07.2025 строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено до 30.08.2025, включно.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначила, що ОСОБА_5 не має постійного місця проживання, не одружений, раніше судимий, відтак останній може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про наступне.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» зазначив, що продовжуване утримання особи під вартою може бути виправдане у тій чи іншій справи лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує дані про його особу, який не одружений, не працевлаштований, постійного місця проживання у м. Києві не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, а тому ризик щодо переховування від суду з метою уникнення покарання є цілком ймовірним.
При цьому судом взято до уваги, що судовий розгляд даної справи триває, а тому існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема можливості перебуваючи на волі вчинити інше кримінальні правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від суду теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що ризики визначені ст. 177 КПК України на які посилався прокурор а також доведеність тієї обставини, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, а тому є доцільним продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні відповідно до ч. 4 ст.183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст. 331, 369, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 03 жовтня 2025 року, включно, без визначення розміру застави.
На ухвалу безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Суддя ОСОБА_1