Справа №760/18254/25
3/760/5594/25
01 серпня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва, у складі судді Майстренка О.М., за участю представника Київської митниці Державної митної служби Келеберденка В.В., розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали протоколу про порушення митних правил № 0515/UA100000/2025 від 13.05.2025, які надійшли від Київської митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України (ID картка) № НОМЕР_1 , виданий 11.06.2021 Святошинським відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 473 Митного кодексу України,
встановив:
До Cолом'янського районного суду міста Києва від Київської митниці Державної митної служби (далі - Київська митниця, митний орган) надійшли матеріали протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 473 Митного кодексу України (далі - МК України).
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0515/UA100000/2025 від 13.05.2025(далі - Протокол), 18.03.2025 в зону митного контролю митного поста «УкрПошта» Київської митниці на території логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» (адреса: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 2), надійшло міжнародне поштове відправлення (далі - МПВ) №LM061982293UA, яке пересилалось з України до Великої Британії.
Згідно з інформацією, задекларованою в митній декларації CN22 МПВ №LM061982293UA, яка є підставою для переміщення через митний кордон України, в графі «Докладний опис вкладення/кількість/вага нетто/вартість» зазначено «48 tube sosket», 36,00 GBP, що в перекладі на українською мову означає «трубчастий ковпачок», у кількості 48 штук, загальною вартістю 36,00 фунтів стерлінгів.
Перевіркою встановлено, що відповідальним за пересилання вищевказаного МПВ є громадянин України ОСОБА_1 МПВ №LM061982293UA пересилалось на адресу одержувача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
18.03.2025 під час митного контролю МПВ №LM061982293UA встановлено, що у МПВ знаходились радіодеталі, у кількості 48 штук.
Київською митницею здійснено взяття проб (зразків) товарів та направлено запит
№7.8-5/20-06/7/6385 до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД Держмитслужби) з метою проведення експертного дослідження зразків на предмет віднесення товарів до військового призначення або товарів подвійного використання, що підлягають державному експортному контролю.
Відповідно до висновку експерта СЛЕД Держмитслужби №1420003302-0189 від 16.04.2025 надані на дослідження зразки ідентифіковано як панелі лампові керамічні екрановані моделей: «ПЛК9-Э75», у кількості 16 штук; «ПЛК9-Э46», у кількості 16 штук та панелі лампові карболітові екрановані моделі «ПЛ9-Э70», у кількості 16 штук, що призначені для кріплення та підключення 9-ти контактних електровакуумних приладів (радіоламп) у радіоелектронній апаратурі загального, спеціального, в тому числі і військового призначення.
Надані на дослідження панелі лампові керамічні екрановані моделей «ПЛК9-Э75», «ПЛК9-Э46» та панелі лампові карболітові екрановані моделі «ПЛ9-Э70» мають ознаки спеціально призначених радіоелектронних компонентів для електронного обладнання, спеціально призначеного для військового використання, зазначеного в позиції ML11 Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807.
Відповідно до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 № 549-IV експертизу в галузі державного експортного контролю, одним із основних завдань якої є визначення належності найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, проводить Держекспортконтроль України.
Міжнародна передача таких товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів або іноземним суб'єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, оригінал якого під час митного оформлення разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов'язаний надати відповідний суб'єкт.
Оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю до митного органу не надавався.
Статтями 196, 197 МК України регламентовано порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.
У п.п. 1-3, ч. 1 ст. 235 МК України регламентовано заборону щодо переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території; товарів, відправлених з порушенням митних правил; товарів, щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи, у разі застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
З огляду на вказане, Київська митниця вбачає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 473 МК України.
В судовому засіданні представник Київської митниці підтримав викладену позицію та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 473 МК України, посилаючись на те, що матеріали Протоколу містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, подав письмове пояснення в яких заперечив проти притягнення його до відповідальності на підставі Протоколу, просив закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення представника Київської митниці, дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
У ч. 1 ст. 458 МК України вказано, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
З аналізу вказаних правових норм статей 458 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України, полягає у пересиланні через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.
Із суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 473 МК України, може бути вчинено як умисно так і з необережності.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адмістративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 11 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені у ст. 489 МК України.
Суд, перевіряючи доводи, які містяться в Протоколі встановив, що 18.03.2025 в зону митного контролю митного поста «УкрПошта» Київської митниці надійшло міжнародне поштове відправлення (далі - МПВ) №LM061982293UA, яке пересилалось гр. ОСОБА_1 з України до Великої Британії на адресу одержувача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
18.03.2025 під час митного контролю МПВ №LM061982293UA встановлено, що у МПВ знаходились радіодеталі, у кількості 48 штук.
Запитом Київської митниці від 07.04.2025 № 7.8-5/20-06/7/6385 зазначені вироби направлено для проведення експертного дослідження до СЛЕД Держмитслужби.
За результатами проведеного дослідження був складений висновок експерта СЛЕД Держмитслужби № 1420003302-0189 від 16.04.2025, яким надані на дослідження зразки ідентифіковано як панелі лампові керамічні екрановані моделей: «ПЛК9-Э75», у кількості 16 штук; «ПЛК9-Э46», у кількості 16 штук та панелі лампові карболітові екрановані моделі «ПЛ9-Э70», у кількості 16 штук, що призначені для кріплення та підключення 9-ти контактних електровакуумних приладів (радіоламп) у радіоелектронній апаратурі загального, спеціального, в тому числі і військового призначення. Надані на дослідження панелі лампові керамічні екрановані моделей «ПЛК9-Э75», «ПЛК9-Э46» та панелі лампові карболітові екрановані моделі «ПЛ9-Э70» мають ознаки спеціально призначених радіоелектронних компонентів для електронного обладнання, спеціально призначеного для військового використання, зазначеного в позиції ML11 Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 №1807
Також у висновку від № 1420003302-0189 від 16.04.2025 вказано, що:
- відповідно до Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» експертизу в галузі державного експортного контролю, одним із основних завдань якої є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, проводить Держекспортконтроль України;
- до компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби не входить проведення експертизи в розумінні та для цілей описаних у ст. 11 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».
Саме на підставі вказаного висновку СЛЕД Держмитслужби № 1420003302-0189 від 16.04.2025 Київською митницею складено Протокол відносно ОСОБА_3 , який направлений на розгляд до суду.
У ст. 11 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» вказано, що експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу експортного контролю України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 159 Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
Враховуючи зазначене, висновок про належність виробів (товарів) до товарів військового або подвійного призначення і, відповідно, їх заборона до пересилання може бути встановлена на підставі висновку Держекспортконтролю.
У матеріалах Протоколу відсутний експертний висновок Держекспортконтролю відносно вилучених у ОСОБА_1 виробів.
Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У ст. 62 Конституції України вказано, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.01.2012 принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Стаття 495 МК України визначає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд не приймає як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення наданний Київською митницею висновок експерта СЛЕД Держмитслужби № 1420003302-0189 від 16.04.2025, так як експерт СЛЕД Держмитслужби не уповноважений надавати відповідні висновки в силу приписів Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» і відповідний висновок є виключно припущенням.
Інших доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 473 МК України, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 473 МК України, а провадження по справі підлягає закриттю за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 283 КУпАП України постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Отже, у зв'язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митним органом відповідно до Протоколу № 0515/UA100000/2025 від 13.05.2025, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 233, 236, 237, 257, 458, 459, 473, 526-529 МК України, статтями 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд
постановив:
Провадження відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених статтею 473 Митного кодексу України закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил 0515/UA100000/2025 від 13.05.2025 товар повернути власнику або уповноваженому представнику в установленому законом порядку.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Майстренко