Справа №760/19243/25
1-кс/760/9361/25
23.07.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 25 клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024110300000004 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024110300000004 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України.
Клопотання прокурора мотивоване тим, що службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме ОСОБА_5 , а також інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою, у невстановлений період часу на території Київської області здійснюють придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, транспортування, а також безпосередній збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (тютюнових виробів без марок акцизного податку). Збут здійснюється через підконтрольні торгові приміщення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташовані на території Київської області.
Разом із тим, на виконання доручення детектива в порядку ст. 40 КПК України, працівниками Управління стратегічних розслідувань у Київській області ДСР НПУ встановлено, що до протиправної діяльності з обігу підакцизних товарів причетний громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протиправна діяльність останнього полягає у тому, що він залучив до вчинення кримінального правопорушення невстановлену особу, яка адмініструє Telegram-канал: приймає та формує замовлення, наповнює канал відповідним контентом. Після формування замовлення на незаконно виготовлені підакцизні товари (тютюн для кальяну, електронні сигарети, рідини для електронних сигарет), продукція передається ОСОБА_4 для подальшої доставки кінцевому споживачу на території м. Боярка або у відділення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » для пересилання по всій території України.
У ході здійснення цієї діяльності ОСОБА_4 використовує власний автомобіль марки Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , для транспортування з метою збуту незаконно виготовленої підакцизної продукції.
Крім того, встановлено, що для забезпечення оперативності доставки ОСОБА_4 особисто здійснює розвезення незаконно виготовленої тютюнової продукції на території м. Боярка.
З метою масштабування незаконної діяльності та отримання особистого прибутку, ОСОБА_4 організував фізичну точку збуту підакцизних товарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також встановлено, що незаконно виготовлена підакцизна продукція зберігається за місцем проживання ОСОБА_4 , де він використовує квартиру як складське приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також результатами огляду Telegram-каналу, огляду речей (тютюну для кальяну) та місцевості.
Тютюнові вироби, відповідно до пункту 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України належать до підакцизних товарів.
Відповідно до положень ст.226.1. Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Встановлені обставини підтверджують факт причетності вказаних осіб до незаконного придбання, зберігання з метою збуту, транспортування з цією метою, а також збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів споживачам.
08.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, в ході проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_9 , виявлено та вилучено наступні речі та предмети, а саме:
- Мобільний телефон Iphone imei НОМЕР_2 .
09.07.2025 постановою детектива Територіального управління БЕБ у Київській області вищезазначене майно належне ОСОБА_4 , вилучене під час обшуку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72024110300000004 від 23.01.2024 року, оскільки зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містить доказові відомості. Проте з метою подолання системи логічного захисту потребує призначення експертиз. У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи викладені доводи, прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, наполягав на його задоволенні, просив долучити до матеріалів клопотання постанову слідчого про призначення експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів.
Власник майна ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, додані до клопотання слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя здійснює повноваження в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є тимчасовий доступ до речей та документів.
Положеннями п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України та ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_5 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у ІНФОРМАЦІЯ_5 , інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що детективами Підрозділу Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження № 72024110300000004 від 23.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, 1 ст. 204 КК України.
08.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, в ході проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_9 , виявлено та вилучено наступні речі та предмети, а саме:
- Мобільний телефон Iphone imei НОМЕР_2 .
09.07.2025 постановою детектива Територіального управління БЕБ у Київській області вищезазначене майно належне ОСОБА_4 , вилучене під час обшуку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №72024110300000004 від 23.01.2024 року, оскільки зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містить доказові відомості.
15.07.2025 постановою детектива Територіального управління БЕБ у Київській області призначено експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів.
Слідчим суддею були досліджені матеріали кримінального провадження, які в копіях долучені до клопотання, матеріали долучені прокурором.
Таким чином, проаналізувавши подані до суду матеріали кримінального провадження, із врахуванням доводів прокурора, викладених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також те, що вилучене в ході обшуку майно, відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України дає підстави для арешту вказаного у клопотанні майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
У зв'язку із викладеними обставинами, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Керуючись ст. ст. 131, 170-173, 175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора, - задовольнити.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024110300000004 від 23.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 1 ст. 204 КК України, накласти арешт на майно, шляхом заборони користування ним, розпорядження та відчуження, яке було вилучено 08.07.2025 під час проведення обшуку автомобіля Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 ., а саме на:
-Мобільний телефон марки Iphone imei НОМЕР_2 , належний ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1