Справа №760/17484/25
3/760/5414/25
25 липня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва, у складі судді Майстренка О.М., за участю представника Київської митниці Державної митної служби Келеберденка В.В., розглянувши розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали протоколу про порушення митних правил № 0539/UA100000/2025 від 20.05.2025, які надійшли від Київської митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 виданий 01.10.2002 Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками порушення митних правил, передбачених статтею 473 Митного кодексу України,
встановив:
До Cолом'янського районного суду міста Києва від Київської митниці Державної митної служби (далі - Київська митниця, митний орган) надійшли матеріали протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 473 Митного кодексу України (далі - МК України).
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0539/UA100000/2025 від 20.05.2025 (далі - Протокол), 27.03.2025 в зону митного контролю м/п «Спеціалізований» Київської митниці на території ЗМК ЦСС ТОВ «ТНТ-Україна» надійшло міжнародне експрес-відправлення №772791812670, яке пересилалося з України до Польщі.
У рахунку-фактурі від 19.03.2025 № б/н МЕВ №772791812670 зазначено: пошкоджені декоративні предмети (предмети побуту та посуд), які потребують професійного ремонту, у кількості 24 штуки, загальною вартістю 720,00 доларів США.
Перевіркою встановлено, що відповідальним за пересилання вказаного відправлення є громадянин ОСОБА_2 , яке пересилалось на адресу одержувача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
27 березня 2025 року у ході проведення митного огляду встановлено, що у відправленні знаходились посуд та побутові товари.
В той же день Київською митницею направлено вищевказані зразки до Національного музею історії України для проведення експертизи на предмет встановлення належності до культурних цінностей та встановлення ринкової вартості зазначених зразків.
Відповідно до висновку державної експертизи культурних цінностей №56 від 23.04.2025 Національного музею історії України надані на дослідження 27 предметів мають історичну та культурну цінність. Загальна оцінна вартість 27 предметів, які мають історичну та культурну цінність становить 84200,00 грн.
Вивезення культурних цінностей регулюється Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 №1068-XIV. Для вивезення через митний кордон таких товарів необхідно отримати в Міністерстві культури свідоцтво на право вивезення культурних цінностей, за процедурою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (на основі висновків державної музейної експертизи).
Відповідно до п. 1.6. Інструкції, затвердженої Наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 №258 Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», вивезення, (тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання), культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.
Без зазначеного свідоцтва, вивезення культурних цінностей забороняється.
На момент здійснення митного контролю відправлення №772791812670 дозвільні документи на право переміщення через митний кордон України культурних цінностей гр. ОСОБА_1 до митного органу не надавались, у міжнародному експрес-відправлені були відсутні.
Отже, на думку Київської митниці, ОСОБА_1 здійснив пересилання з України до Польщі в міжнародному експрес - відправленні №772791812670 товари, які мають історичну та культурну цінність, загальною кількістю 27 предметів, загальною вартістю 84200 грн. право на які не підтверджено відповідними документами, чим порушив вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 235 МК України, щодо заборони переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил.
Враховуючи вищевикладене, на думку Київської митниці, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 473 МК України.
В судовому засіданні представник Київської митниці підтримав викладену позицію та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за
ст. 473 МК України, посилаючись на те, що матеріали Протоколу містять достатньо доказів на підтвердження порушення митних правил з боку останнього.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з'явився, подав письмове пояснення в яких заперечив проти притягнення його до відповідальності на підставі Протоколу, просив закрити провадження у справі. Повідомив, що вказані предмети є складовою його приватної колекції і були відправлені для реставрації до Республіки Польща. При цьому всі предмети були відображені у декларації і не приховувались. Щодо необхідноті отримання свідоцтва на вивезення культурних цінностей, то вказане ОСОБА_1 не було відомо.
Заслухавши пояснення представника Київської митниці, дослідивши матеріали справи та долучені докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються із наступних джерел: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків; пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта; інших документів (належним чином завірених копій або витягів з них) та інформації у тому числі тієї, що перебуває в електронному вигляді, а також товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.
Під час розгляду справи про порушення митних правил суд, відповідно до вимог
ст. 489 МК України, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд, перевіряючи доводи, які містяться в Протоколі встановив, що 27.03.2025 в зону митного контролю м/п «Спеціалізований» Київської митниці на території ЗМК ЦСС
ТОВ «ТНТ-Україна» надійшло міжнародне експрес-відправлення №772791812670 (далі - МЕВ), яке пересилалося з України до Польщі, на адресу одержувача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
У рахунку-фактурі від 19.03.2025 № б/н МЕВ №772791812670 зазначено: пошкоджені декоративні предмети (предмети побуту та посуд), які потребують професійного ремонту, у кількості 24 штуки, загальною вартістю 720,00 доларів США.
Перевіркою встановлено, що відповідальним за пересилання вказаного вище МЕВ є громадянин України ОСОБА_1 .
27 березня 2025 року митними органом складено Акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, яким встановлено, що у МЕВ №772791812670 знаходились посуд та побутові товари, а саме:
1). Металевий виріб у вигляді посуду з ручками, з маркуванням «PABR.WOLSKA POD WARSZAWA 1489», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
2). Металевий виріб у вигляді посуду з ручками та кришкою, маркуванням «Warszawa Norblin», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
3). Металевий виріб, у вигляді посуду з ручками, з маркуванням «PABR. WOLSKA POD WARSZAWA 749 2», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
4). Металевий виріб жовтого кольору, у вигляді посуду з ручками, з маркуванням «PLIWKIEWIGZ W WARSZANTE M», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
5). Металевий виріб у вигляді посуду з ручками, з маркуванням «B. HENNEBERG WARSZAWA 735 1 (N13)», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
6). Металевий виріб у вигляді підсвічника, без маркування, з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
7). Металевий виріб у вигляді посуду з ручкою, з маркуванням «BXE», з ознаками старовини у кількості 1 штука.
8). Металевий виріб у вигляді посуду з ручкою, з маркуванням «FABR.WOLSKA POD WARSZAWA 1508», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
9). Металевий виріб у вигляді посуду з ручкою, з маркуванням «FABR.WOLSKA POD WARSZAWA 1508», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
10). Металевий виріб у вигляді чашки з лійкою, з маркуванням «FRAGET N PLAGUE 4584 2», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
11). Металевий виріб жовтого кольору, у вигляді шкатулки, з маркуванням «1641», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
12). Металевий виріб у вигляді шкатулки, з маркуванням «NORBLIN&CO GALW WARSZAWA N», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
13). Металевий виріб жовтого кольору, у вигляді шкатулки без маркування, з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
14). Металевий виріб у вигляді шкатулки, з маркуванням «MGFe FRAGET W WARSZAWIE N GALW 3», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
15). Металевий виріб коричневого кольору, у вигляді шкатулки, з маркуванням «PLEWKIEWILZ W WARSZAWIE», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
16). Металевий виріб у комплекті з тримачем та підставкою, без маркування, з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
17). Металевий виріб у вигляді кришки,з маркуванням «B.NENNEBERG WARSZAWA 2624», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
18). Металевий виріб, у вигляді кільця, без маркування, з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
19). Металевий виріб, у вигляді статуетки, без маркування, з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
20). Металевий виріб, жовтого кольору, у вигляді чаши з ручками, з маркуванням «B.HENNEBERG WARSZAWA GALV/ B N 23», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
21). Металевий виріб у вигляді щипців,з маркуванням «WARSHAV FRAGET» та гербом, з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
22). Металевий виріб у вигляді посуду з ручками, з маркуванням «IABR.WOLSKA POD WARSZAWA 1476», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
23). Металевий виріб у вигляді дзеркала з підставкою, з маркуванням «B.HENNEBERG WARSZAWA», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
24). Металевий виріб у вигляді дзеркала з підставкою, з маркуванням «B.HENNEBERG WARSZAWA GALV/», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
25). Металевий виріб у вигляді чаши з лінкою та ручкою, з маркуванням «FABR.WOLSKA WARSZAWA 2708 20», з ознаками старовини у кількості 1 штука.
26). Металевий виріб у вигляді чайника з ручкою, з маркуванням «NORBU&CO WARSZAWA W.D 2011 C 5», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
27). Металевий виріб з ручкою, жовтого кольору, з маркуванням «NORBUNI BALW WARSZAWA 2137», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
28). Металевий виріб у вигляді посуду, з ручками та кришкою, з маркуванням «H 38 PABR.WOLSKA POD WARSZAWA 2412 100$», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
29). Металевий виріб у вигляді шкатулки, з маркуванням «5», з ознаками старовини у кількості 1 штука.
30). Металевий виріб у вигляді чаши з лійкою та ручкою з маркуванням «И.Т.С. Г.А.З. HENNEBERG WARSZAWA A N GALV», з ознаками старовини, у кількості 1 штука.
На момент здійснення митного контролю МЕВ №772791812670 дозвільні документи на право переміщення через митний кордон України предметів культурного вжитку громадянином ОСОБА_1 до митниці не надавались, у відправлені - відсутні.
Листом Київської митниці від 28.03.2025 № 7.8-5-/2002/5.9/5686 зазначені предмети у кількості 30 шт. направлено до Національного музею історії України з проханням надати інформацію що виявлених предметів, а саме: яку саме фактичну назву має предмет? Старовинний він чи сучасний? Чи відноситься зазначений предмет до культуних цінностей? Яка ринкова вартість зазначеного предмета?
У відповідь на вказаний лист, Національними музеєм історії України надано висновок №56 державної експертизи культурних цінностей від 23.04.2025.
Також у казаному висновку державної експертизи культурних цінностей вказано, що надані на дослідження зразки є:
Вироби фабрики «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»):
- кавник з кавового сервізу. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»), кін. 19 - поч. 20 ст., модель №2719, матеріал латунь, срібло, техніка литво, гальванічне посріблення, клепання, розмір висота 12 см, діаметр денця 7 см, оцінна вартість 1500,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- молочник з кавового сервізу. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»), 1874 - 1883 рр., матеріал сплав на основі міді, срібло, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, розмір висота 7 см, діаметр 7,5 см, оцінна вартість 1500,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- цукорниця з кавового сервізу. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»), кін. 19 ст., модель №735, матеріал латунь, кістка, срібло, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, розмір висота 10 см, діаметр 8 см, оцінна вартість 1500,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- цукорниця з сервізу. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»), 1874 - 1883 рр., матеріал метал на основі міді, нікелю та цинку, кістка, срібло, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, розмір висота 10 см, діаметр 9,5 см, оцінна вартість 1700,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- дзеркало настільне. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»), 1883 - 1897 рр., матеріал метал на основі міді, нікелю та цинку, срібло, дерево, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, розмір висота 41 см, ширина 47 см, оцінна вартість 9000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- дзеркало настільне, Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»), 1883 - 1897 рр., матеріал метал на основі міді, нікелю та цинку, срібло, дерево, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, розмір висота 41 см, ширина 47 см, оцінна вартість 7000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
Вироби Варшавських фабрик (без маркування):
- скринька-цукорниця. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів, перша чверть 20 ст., матеріал метал на основі міді, техніка литво, гальванічне посріблення, гравірування, пайка, розмір 16*10 см, оцінна вартість 1000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
- скринька. Королівство Польське, Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів, кінець 19 ст., матеріал метал на основі міді, техніка литво, гравірування, пайка, розмір 13*11см, оцінна вартість 1000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- скульптура-стоян до фруктовниці. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, («Fabryka wolska pod Warszawa»?), поч. 20 ст., матеріал бронза, техніка литво, розмір висота 34см, оцінна вартість 5000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- скринька. Королівство Польське, Варшава, фірма з виробництва посріблених виробів («Norblin & Co»?), кін. 19 ст. - перша чверть 20 ст., матеріал латунь, техніка литво, пайка, техніка гільоширування, гальванічне посріблення (всередині накривки), розмір 13*9.5 см, оцінна вартість 2500,00 грн., має історичну та культурну цінність.
Вироби фірми «Norblin & Co»:
- кавник з кавового сервізу. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фірма з виробництва посріблених виробів «Norblin & Co», 1909-1915рр., модель №2011, матеріал латунь, срібло, перламутр, техніка литво, пайка, гальванічне посріблення, розмір висота 14 см, діаметр 5 см, оцінна вартість 2000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- скринька. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фірма з виробництва посріблених виробів «Norblin & Co», 1872-1882 рр., матеріал латунь, техніка литво, пайка, гальванічне посріблення, розмір висота 14*10 см, оцінна вартість 2000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- соусник. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фірма з виробництва посріблених виробів «Norblin & Co», 1864-1872 рр., модель 1900, матеріал латунь, техніка литво, пайка, гальванічне посріблення, розмір 22*14 см, оцінна вартість 2000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- дверний молоток. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фірма з виробництва посріблених виробів «Norblin & Co», 1864-1872 рр., модель 2137, матеріал сплав на основі міді, техніка литво, пайка, гравірування, гальванічне посріблення, розмір довжина 20 см, оцінна вартість 1500,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- скринька. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фірма з виробництва посріблених виробів «Norblin & Co», 1872-1882 рр., матеріал мідь, латунь, техніка литво, пайка, посріблення, розмір 20*12см, оцінна вартість 1000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
Вироби фабрики «Roman Plewkiewicz & C0»:
- цукорниця з кавового або чайного сервізу. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, «Фабрика посріблених та позолочених виробів Roman Plewkiewicz & C0», 1900 - 1914 рр., матеріал латунь, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, плоско-рельєфне гравірування, розмір висота 8,5 см, діаметр 11 см, оцінна вартість 5000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- скринька. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, «Фабрика посріблених та позолочених виробів Roman Plewkiewicz & C0», 1900 - 1914 рр., матеріал латунь, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, плоско-рельєфне гравірування, розмір 12*8 см, оцінна вартість 4500,00 грн., має історичну та культурну цінність.
Вироби фірми «Fraget»:
- скринька. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва плакованого срібла та мельхіору «Fraget» (Фраже), 1860 - 1896 рр., матеріал латунь, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, розмір 12*9 см, оцінна вартість 2000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- молочник з кавового сервізу. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва плакованого срібла та мельхіору «Fraget» (Фраже), 1896 - 1915 рр., модель 4584, матеріал срібноподібний сплав, техніка литво, пайка, плаковане сріблом (накладне сріблення), розмір 11*6,5 см, оцінна вартість 3500,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- горіхокол. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва плакованого срібла та мельхіору «Fraget» (Фраже), поч. 20 ст., матеріал срібноподібний сплав, техніка литво, гальванічне посріблення, пайка, розмір довжина 15см, оцінна вартість 1000,00 грн., має історичну та культурну цінність;
- деталі з набору для спецій. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва плакованого срібла та мельхіору «Fraget» (Фраже), поч. 20 ст., матеріал латунь, техніка штамп, литво, гальванічне посріблення, розмір підставка довжина 17 см, каркас для спецій діаметр 19 см, висота 24 см, оцінна вартість 500,00 грн., має історичну та культурну цінність.
Вироби фабрики «Fabryka Wolska»:
- скринька. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика металовиробів «Fabryka Wolska pod Warszawa», кін.19 - поч. 20 ст., модель 749, матеріал латунь, техніка литво, пайка, плаковане посріблення, розмір 15*13 см, оцінна вартість 4000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
- скринька. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика металовиробів «Fabryka Wolska pod Warszawa», кін.19 ст., модель 2412, матеріал латунь, техніка литво, пайка, посріблення, розмір 15*13 см, оцінна вартість 4500,00 грн., має історичну та культурну цінність.
- молочник. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика металовиробів «Fabryka Wolska pod Warszawa», кін.19 ст., модель 2708, матеріал латунь, техніка литво, пайка, гальванічне посріблення, розмір 12,5*8,5 см, оцінна вартість 3000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
- ваза-сухарниця. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика металовиробів «Fabryka Wolska pod Warszawa», кін.19 - поч.20 ст., модель 1476, матеріал латунь, техніка литво, пайка, плаковане посріблення, розмір діаметр 25 см, висота 11 см, оцінна вартість 5000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
- ваза-сухарниця. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика металовиробів «Fabryka Wolska pod Warszawa», кін.19 - поч.20 ст., модель 1489, матеріал латунь, техніка литво, пайка, гальванічне посріблення, розмір діаметр 30 см, висота 10,5 см, оцінна вартість 4000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
- ваза-цукерниця в стилі модерн. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика металовиробів «Fabryka Wolska pod Warszawa», кін.19 - поч.20 ст., модель 1508, матеріал латунь, техніка литво, штамп, пайка, накладне посріблення, розмір діаметр 28,5 см, висота 6 см, оцінна вартість 7000,00 грн., має історичну та культурну цінність.
Загальна оцінна вартість предметів (№№ 1 - 27), які мають історичну та культурну цінність становить 84200,00 грн.
Деталі до виробів варшавських фабрик:
- постамент для композиції. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів «Bracia Henneberg» («Брати Геннеберг»), кін. 19 - поч. 20 ст., матеріал латунь, техніка штамп, накладне посріблення, розмір діаметр 12 см, оцінна вартість 300,00 грн., не має культурної цінності;
- кільце ажурне. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів, кін. 19 - перша чверть 20 ст., матеріал сплав на основі міді, чинку та срібла, техніка штамп, посріблення, розмір діаметр 8 см, оцінна вартість 50,00 грн., не має культурної цінності;
- фігурка жінки. Королівство Польське (у складі Російської імперії), Варшава, фабрика з виробництва посріблених виробів, пол. 19 - перша чверть 20 ст., матеріал сплав на основі міді, чинку та срібла, техніка литво, накладне посріблення, розмір висота 13,5 см, оцінна вартість 100,00 грн., не має культурної цінності.
Зразки №№ 28, 29, 30 були визнані експертом як деталі, які не мають відношення до розглянутих виробів і тому як фрагменти не мають культурної цінності.
На підставі вказаного висновку №56 державної експертизи культурних цінностей від 23.04.2025 Київською митницею складено Протокол відносно ОСОБА_1 , який направлений на розгляд до суду.
За визначенням поняття «митні правила» у п. 28 ч. 1 ст. 4 МК України - це встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з визначенням понять у п.п. 30, 31 ч. 1 ст. 4 МК України «міжнародні поштові відправлення» - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв'язку; «міжнародний транспортний документ» - це номерний товаросупровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, що переміщуються з порушенням вимог МК України та інших законів України.
Згідно з ч. 8 ст. 233 МК України міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях товарів, відправлених з порушенням митних правил.
За змістом ст. 236 МК України декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об'єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документального характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вноситься, у тому числі у вигляді кодів (ч. 8 ст. 257 МК України).
Стаття 473 МК України визначає, що пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, тягне за собою конфіскацію цих товарів.
Отже, диспозиція ст. 473 МК України передбачає два види дій, які утворюють об'єктивну сторону вказаного правопорушення: це пересилання через митний кордон України в міжнародних відправленнях товарів, які заборонені до такого пересилання законодавством України, та пересилання товарів, заборонених до такого пересилання актами Всесвітнього поштового союзу.
Із суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 473 МК України, може бути вчинено як умисно так і з необережності.
Відповідно до Протоколу ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України від 21.09.1999 №1068-XIV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», Наказу Міністерства культури та мистецтв України від 22.04.2002р. № 258 «Про затвердження інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», а саме пересилав у міжнародному поштовому відправлені предмети, що мають культурну та історичну.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» визначено, що культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, а саме:
оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;
предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;
предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;
складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;
манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;
унікальні та рідкісні музичні інструменти;
різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;
рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;
рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;
зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;
рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології;
Встановити чи підпадають об'єкти під визначення культурних цінностей можливо лише на підставі відповідного експертного висновку.
На підтвердження пересилання ОСОБА_1 предметів, що мають культурну та історичну цінність, митним органом було надано висновок №56 державної експертизи культурних цінностей від 23.04.2025, який виготовлений Національними музеєм історії України.
Відповідно до ч. ч. 1 -3 ст. 515 МК України вказано, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою. Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Поставлені перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку викладаються суть проведеної ним експертизи та обґрунтування відповіді на поставлені запитання.
Згідно із ч. 1 ст. 516 МК України визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.
Відповідно до ч. 9 ст. 357 МК України, у висновку про результати дослідження (аналізу, експертизи) зазначаються:
1) місце і дата проведення дослідження (аналізу, експертизи);
2) ким і на підставі якого документа проводилося дослідження (аналіз, експертиза);
3) запитання, поставлені перед експертом;
4) об'єкти дослідження (аналізу, експертизи);
5) матеріали і документи, надані експерту;
6) зміст та результати дослідження (аналізу, експертизи) із зазначенням методів їх проведення;
7) оцінка результатів дослідження (аналізу, експертизи), висновки та їх обґрунтування.
Згідно п. 19 ст. 356 МК України декларанти повинні бути ознайомлені з результатами проведеного дослідження (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів і отримати від митного органу, яким призначено таке дослідження (аналіз, експертизу), примірники цих результатів не пізніше наступного робочого дня після проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або після отримання митним органом примірників результатів такого дослідження (аналізу, експертизи) від інших державних органів. Ненадання примірників результатів досліджень у зазначений термін є порушенням службових обов'язків посадовими особами митного органу.
Слід звернути увагу, що в порушення вимог ч. 1 ст. 516 МК України посадовою особою митного органу не було винесено постанову про призначення експертизи, а експертиза була проведена на підставі листа Київської митниці від 28.03.2025 № 7.8-5-/2002/5.9/5686, який підписаний заступником начальника Київської митниці О. Дірочкою, який не є посадовою особою, яка здійснювала провадження у справі про порушення митних правил, адже протокол № 0539/UA100000/2025 від 20.05.2025 складений головним державним інспектором Чурсіною О.В.
За вказаних обставин суд констатує, що експертиза проведена у справі із порушенням норм передбачених вказаними нормами МК України і є доказом, який отриманий з порушенням порядку встановленого законом.
Крім того, висновок №56 державної експертизи культурних цінностей від 23.04.2025, який виготовлений Національними музеєм історії України на думку суду не відповідає положенням ч. 9 ст. 357 МК України, оскільки висновок є не повним, не містить обґрунтування підстав, які надали можливість експерту віднести зразки до об'єктів культурної та історично цінності, а також не вказано до якої саме групи культурних цінностей визначених у ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», відносяться дослідженні предмети. Крім того висновок не мість опису методів проведення експертизи, що мають застосовуватись при такому виді експертиз, обґрунтування віднесення предметів до культурних та історичних цінностей.
Також у матеріалах Протоколу відсутні докази, що особа, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 відповідно п. 19 ст. 356 МК України був ознайомлений із результатом експертизи, і міг висловити власні заперечення, зауваження, тощо. Вказане свідчить про порушення прав вказаної особи на захист власних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У ст. 62 Конституції України вказано, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20.01.2012 принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно зі ст 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За вказаних обставин суд не приймає до уваги при розгляді справи висновок №56 державної експертизи культурних цінностей від 23.04.2025, який виготовлений Національними музеєм історії України.
Іншіх доказів щоб підтверджували, що предмети, які пересилались в міжнародному відправленні №772791812670, є предметами, які заборонено пересилати у міжнародному поштовому відправлені без відповідних дозвільних документіа, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи вищевикладені обставини, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених
ст. 473 МК України, а провадження по справі підлягає закриттю за відсутності у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 283 КУпАП України постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Отже, у зв'язку з закриттям провадження по справі, товар, вилучений митним органом відповідно до Протоколу № 0539/UA100000/2025 від 20.05.2025, підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 233, 236, 237, 257, 458, 459, 473, 526-529 МК України, статтями 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження відносно громадянина України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених статтею 473 Митного кодексу України закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0539/UA100000/2025 від 20.05.2025 товар повернути власнику або уповноваженому представнику в установленому законом порядку.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Майстренко