справа № 691/624/17
провадження № 2/691/8/23
26 травня 2023 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Хіміч В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище Черкаської області, заяву позивача про відвід судді, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Городищенська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання договорів купівлі - продажу недійсними,
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа, призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив та подав відвід головуючій у справі судді. В обґрунтування зазначає, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки у нього виникли сумніви в її об'єктивності та неупередженості, крім того, суддя Синиця Л. П. розглядає справу тривалий час починаючи з 2017 року, що вказує на безпідставне затягування розгляду справи, а частина судових засідань призначалася виключно за письмовими заявами представника позивача. Суддя, будучи заінтересованою, в результатах розгляду справи, відмовила стороні позивача у витребуванні доказів, які безпосередньо впливають на вирішення справи на користь позивача. В порушення вимог ст. 51 ЦПК України, залучила до участі, в справі в якості співвідповідача - третю особу ОСОБА_3 , чим виявила своє позитивне ставлення до результату розгляду справи на користь останньої.
Інші учасники до суду не з'явились, повідомлені належно.
Заслухавши позивача, надавши оцінку доводам заяви про відвід судді, суд приходить до висновку про її необґрунтованість на підставі наступного.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною 3 статті 40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно.
Відповідно до частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з пунктами 3, 5 частини 1 та частини 4 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Правові підстави відводу головуючому судді, як вкаазує позивач, є те, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи та є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя Синиця Л. П. розглядає справу тривалий час починаючи з 2017 року, що вказує на безпідставне затягування розгляду справи, а частина судових засідань призначалася виключно за письмовими заявами представника позивача (1), будучи заінтересованою, в результатах розгляду справи, відмовила стороні позивача у витребуванні доказів, які безпосередньо впливають на вирішення справи на користь позивача (2), в порушення вимог ст. 51 ЦПК України, залучила до участі, в справі в якості співвідповідача - третю особу ОСОБА_3 , чим виявила своє позитивне ставлення до результату розгляду справи на користь останньої (3).
Між тим, заявлений відвід не містить жодних фактів щодо прямої чи побічної заінтересованості судді, особистої упередженості судді чи фактів, які можуть ставити під сумнів її безсторонність та які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст. 36 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини у справі "Хаушильдт проти Данії" (скарга № 10486/83, справа № 11/1987/134/188) наголошував, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Особиста упередженість судді має бути презумпцією доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. Згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що доводи про упередженість та необ'єктивність судді у розгляді даної справи є вираженням суб'єктивної думки заявника (позивача) і зводяться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді у даній справі, що в силу вимог ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суд доходить висновку про те, що у задоволенні заявленого судді відводу необхідно відмовити.
Окрім того, у висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, в пункті 55 зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина 11 статті 40 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 252, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу головуючому судді, від розгляду цивільної справи № 691/624/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Городищенська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, про визнання договорів купівлі - продажу недійсними, відмовити.
Копію ухвали надіслати особам, що беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. П. Синиця