Справа № 635/1962/25
Провадження № 1-кс/635/1323/2025
06 серпня 2025 року сел. Покотилівка
Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221340000021 від 13 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
31 липня 2025 року прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна у вищевказаному кримінальному провадженні, яке надійшло до суду засобами поштового зв'язку 04 серпня 2025 року, в якому просить накласти арешт на майно із забороною відчуження, користування та розпорядження, яке було вилучено в ході обшуку 30 липня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-системний блок моделі ATX-500 PNR s/n 9PA5005301, s/n S1111152340;
-мобільний телефон Redmi imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 .
Визначення місця зберігання вищевказаного майна прокурор просив доручити стороні обвинувачення з урахуванням вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ №1104 від 19.11.2012.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив таке.
В ході досудового розслідування встановлено, що 21 листопада 2024 року невстановлена особа шахрайським шляхом під приводом продажу автомобільних шин через соціальну мережу Інстаграм заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду на загальну суму 8800 гривень.
Відомості за даним фактом 13 січня 2025 року були внесені до ЄРДР за №12025221340000021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
30 липня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 24 липня 2025 року (справа № 635/1962/25, провадження №1-кс/635/1266/2025) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено вищезазначене майно.
Прокурор зазначає, що вказане майно належить ОСОБА_5 ..
Виявлене та вилучене майно постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025221340000021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України є достатні підстави вважати, що вилучені речі підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом та є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор стверджує, що метою накладення арешту на вищезазначене майно є збереження речових доказів, запобігання можливостям їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, для забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність їх використання в ході досудового розслідування в якості доказів, для призначення судових експертиз. Всі зазначені вище процесуальні дії направлені на здійснення швидкого, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування з метою встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, прокурор просив клопотання про арешт майна задовільнити.
Прокурор про дату, час та місце судового засідання був належним чином у встановленому законом порядку повідомлений, у судове засідання не з'явився, надав слідчому судді заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власник майна ОСОБА_5 про дату, час та місце судового засідання був належним чином у встановленому законом порядку повідомлений, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, висновує про наявність підстав для задоволення клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій; гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Так, прокурором доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до статей 91 та 98 КПК України можливе його використання в якості доказів, що мають важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, існують розумні підстави вважати, що вказане майно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження; наявні ризики, передбачені абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, а також в подальшому існує необхідність у проведенні судових експертиз з зазначеним майном, як зазначає прокурор в клопотанні.
Окрім того, 30 липня 2025 року постановою слідчого вищезазначене майно було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Отже, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає наявності будь-яких негативних наслідків, які б переважали інтереси держави, а тому таке втручання у права та інтереси власника майна є виправданим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Враховуючи, що вилучені під час проведення обшуку вищезазначений системний блок та мобільний телефон потрібні ОСОБА_5 для забезпечення своїх соціальних потреб, з метою запобігання надмірному обмеженню права власності, слідчий суддя висновує про необхідність після проведення необхідних оглядів та судових експертиз з таким майном в рамках даного кримінального провадження передання такого майна на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 у разі його згоди, з попередженням його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Власник арештованого майна та законний представник власника майна не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз. 2 ч. 1ст. 174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
30 липня 2025 року в період часу з 07 год 05 хв. до 09 год 15 хв. в рамках даного кримінального провадження було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 вищезазначене майно.
31 липня 2025 року прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна у вищевказаному кримінальному провадженні, яке надійшло до слідчого судді засобами поштового зв'язку 04 серпня 2025 року.
Відповідно, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та подано прокурором до слідчого судді у строк, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання можливостям пошкодження, зникнення, втрати, використання зазначеного в клопотанні майна, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, що відповідає положенням ч. 1 ст. 170 КПК України.
Керуючись статтями 84, 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221340000021 від 13 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Накласти арешт на майно, вилучене 30 липня 2025 року в період часу з 07 год 05 хв. до 09 год 15 хв. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: системний блок моделі ATX-500 PNR s/n 9PA5005301, s/n S1111152340; мобільний телефон Redmi imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , s/n НОМЕР_3 , яке належить ОСОБА_5 , із забороною користування, відчуження та розпорядження.
Місце зберігання вищезазначеного арештованого майна визначити за органом досудового розслідування - ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області.
Роз'яснити прокурору його відповідальність за зберігання арештованого майна.
Після зняття інформації, що міститься на вищезазначеному арештованому майні та, у разі необхідності, проведення судових експертиз такого арештованого майна в рамках даного кримінального провадження - передати арештоване майно на відповідальне зберігання власнику у разі його згоди, попередивши його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1