Справа № 635/4675/25
Провадження № 3/635/2194/2025
06 серпня 2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
05.06.2025 року о 10-23 год. за адресою: траса М29, 1 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Iveco stralis 480e6, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сповільнена мова, неприродне почервоніння шкіряного покрову обличчя. Пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини свого неприбуття не повідомив. ОСОБА_1 було повідомлено про день та час розгляду справи шляхом направлення смс-повідомлень на номер телефону, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на сайті суду та шляхом направлення судової повістки за адресою проживання, яка повернулась до суду 14.07.2025 року без вручення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Лихолат І.В. в судове засідання також не з'явився. Подав письмові заперечення на протокол, в яких просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що дії інспектора поліції, який склав зазначений вище протокол, вважає незаконними, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв дій (умисних чи з необережності), спрямованих на порушення п. 2.5. ПДР України. Вважає, що матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а сам протокол складений з порушенням вимог чинного законодавства, більш того, водій був зупинений незаконно, правил дорожнього руху не порушував. Додавав, що 05.06.2025 року під час незаконної перевірки з боку ТЦК та СП підійшли працівники поліції які, нібито, виявили у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, що перелічені у протоколі, у зв'язку з чим було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння виключно на місці події, ОСОБА_1 жодним чином не відмовлявся від проходження зазначеного огляду, лише наголошував щодо неможливості залишення транспортного засобу, який зареєстрований за суб'єктом господарювання. Також складення протоколу відбулось виключно з метою проведення незаконних мобілізаційних дій з боку співробітників ТЦК та СП, в результаті таких дій ОСОБА_1 було мобілізовано одразу з місця події без можливості надання додаткових пояснень, заперечень та/або можливості самостійно прибути до відповідного медичного закладу з метою проведення огляду на стан алкогольного та/або наркотичного сп'яніння. Зазначав, що з додатків до протоколу вбачається, що до нього не було додано зокрема направлення водія для проведення огляду на стан сп?яніння, окрім того, відповідно до записів з бодікамер поліції вбачається, що ОСОБА_1 жодним чином не відмовляється від проведення медичного огляду. Фактично, згідно з матеріалів справи зазначене направлення відсутнє, у зв'язку з чим неможливо встановити фактичний час його складання та заклад охорони здоров'я, до якого було направлено водія з метою проведення огляду. Також захисник наголошував на тому, що у переліку додатків до протоколу відсутній сам акт відмови ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, який повинен був складатися відповідно до Розділу III «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Рапорт поліцейського не є беззаперечним доказом, оскільки у розумінні ст. 251 КУпАП, такий рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про виконання поліцейськими вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не містять даних про відсторонення водія від керування транспортним засобом. Враховуючи зазначене, поліцейським при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не вірно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за п. 2.5 ПДР України.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, дослідженими судом:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 351982 від 05.06.2025 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції до КНП ХОР ОКНЛ від 05.06.2025 року, в якому зазначено про те, що огляд ОСОБА_1 не проводився;
- довідкою УПП в Харківській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України»;
- рапортом лейтенанта взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП інспектора поліції О.Бєсєдіної, в якому вона зазначає, що 05.06.2025 р. о 10-20 год. за адресою: м.Харків, траса М29, 1-й км нею був зупинений автомобіль IVECO, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, сповільнена мова, почервоніння шкіряного покриву обличчя. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відмовився. Велась відеофіксація на нагрудні бодікамери інспекторів. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР 1 № 351982 за скоєння порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом. Автомобіль залишено на місці зупинки без порушень ПДР.
- відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксований факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля Iveco stralis 480e6, д.н.з. НОМЕР_1 , факт пропозиції працівників поліції останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та факт складання та вручення працівниками поліції адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені докази суд вважає належними та допустимими, виходячи з наступного.
Наданий суду відеозапис є безперервним та в достатній мірі відтворює обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, а обставини, які на ньому відображені, зафіксовані послідовно, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та узгоджуються з матеріалами справи. Проведення відеофіксації проводилась відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а тому відеозапис є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Із зазначеного відеозапису вбачається, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я в зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння, які були оголошені поліцейським під відеозапис. Після вимоги поліцейського щодо проходження огляду ОСОБА_3 не залишив салон автомобіля та не прослідував до поліцейського автомобіля з метою проходження огляду, що свідчить про його фактичну відмову від проходження огляду.
З приводу доводів захисника про відсутність доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння суд зазначає, що ознаки сп'яніння виявляються безпосередньо поліцейським при спілкуванні з водієм, що є підставою для обов'язку водія на вимогу поліцейського пройти відповідний огляд. А тому доводи захисника в цій частині є безпідставним.
Щодо відсутності направлення водія на огляд та акту огляду суд зазначає наступне.
Відповідно до п.12, п.8 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
В матеріалах справи наявне направлення ОСОБА_1 до КНП ХОР ОК НП для огляду. Складання акта в разі відмови водія від огляду Інструкцією не передбачено.
З приводу доводів захисника про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу суд зазначає, що під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв.
Згідно з п. 10 Порядку № 1456 «Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану» уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби.
На підставі викладеного, в даному випадку дії працівників поліції були законні, вони діяли в межах Закону України «Про Національну поліцію» оскільки завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності.
У суду не виникає сумніву у достовірності обставин зазначених у рапорті поліцейського, зокрема щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Норми діючого КУпАП не вимагають наведення окремих доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом. Крім того, зазначені обставини, жодним чином не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
На переконання суду, сукупності наявних в матеріалах справи доказів достатньо для доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, ступінь його вини, особу порушника, стосовно якого даних, які б з негативного боку його характеризували, суду не надані, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд піддає останнього адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, 130 ч.1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (Протокол серія ЕПР 1 № 351982; Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код класифікації доходів бюджету 21081300; Код за ЄДРПОУ 37874947; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA168999980313020149000020001) в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на розрахунковий рахунок - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834, судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.М. Якішина