Справа № 645/5236/25
Провадження № 1-кс/645/1038/25
05 серпня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221190001078 від 30.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просив накласти арешт (позбавити права на відчуження та розпорядження) на: предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору, калібру 4, 5 мм, 177 та з надписом «MADE TAIWAN», номером - НОМЕР_1 , з позначкою на рукоятці у вигляді «зірочки» (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), балончик без надписів чорного кольору (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), балончик з написом «Терен-4» (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), чорну сумку з надписом «Nike» (поміщена до сейф пакету експертної служби RAW 0013696), які були вилучені під час огляду місця події 30.07.2025 за адресою: м. Харків, проїзд Стадіонний, буд. 8; футболку ТМ «New Balance», (поміщена до коричневого паперового конверту Національної поліції України), футболка (футболка поміщена до коричневого паперового конверту Національної поліції України), які належать потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та були добровільно видані їх законними представниками.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що невстановлена особа, 30.07.2025 близько 18.00 год., знаходячись поблизу кафе «Freedom», за адресою: м. Харків, прозд Стадіонний, буд. 8, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинила хуліганські дії, пов'язані з нанесенням тілесних ушкоджень із застосуванням пневматичного пістолета та перцевого балончика до потерпілих. За даним фактом слідчим відділенням відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №2 Головного Управління Національної поліції в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221190001078 від 30.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. 30.07.2025 в період часу з 21.26 год до 21.36 год., в присутності двох понятих, був проведений огляд місця події поблизу під'їзду 1 будинку 8 по проїзду Стадіонному в м. Харкові, де на асфальтованій ділянці було виявлено чорну сумку з надписом «Nike». Під час огляду вищезазначеної сумки було виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору, калібру 4, 5 мм, 177 та з надписом «MADE TAIWAN», номером - НОМЕР_1 , з позначкою на рукоятці у вигляді «зірочки» (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), балончик без надписів чорного кольору (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), балончик з написом «Терен-4» (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України). Під час огляду також була вилучена чорна сумку з надписом «Nike» (поміщена до сейф пакету експертної служби RAW 0013696). 31.07.2025 були допитані в якості потерпілих неповнолітній ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_4 , які в присутності законних представників надали пояснення щодо подій, які сталися 30.07.2025. Також під час проведення допитів законним представником неповнолітнього ОСОБА_5 - його матір'ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була видана футболка ТМ «New Balance», в якій він був одягнений 30.07.2025 (вказана футболка поміщена до коричневого паперового конверту Національної поліції України). Крім цього законним представником неповнолітнього ОСОБА_4 його матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була видана футболка, в якій він був одягнений 30.07.2025 (вказана футболка поміщена до коричневого паперового конверту Національної поліції України).
Прокурор зазначив, що постановою слідчого вказані вилучені речі, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні. Вказані вилучені речі необхідні для проведення відповідних судових експертиз для ефективного досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.
У судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву, якою підтримав клопотання в повному обсязі, просив суд його задовольнити та розглянути клопотання за його відсутності.
Власники майна в судове засідання не з'явилися.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутністю прокурора та власника майна.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання документи, якими прокурор обґрунтовує свою вимогу, матеріали справи за клопотанням про арешт майна, встановив наступне.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Судом встановлено, що в провадженні ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190001078 від 30.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за фактом того, що невстановлена особа, 30.07.2025 близько 18.00 год., знаходячись поблизу кафе «Freedom», за адресою: м. Харків, прозд Стадіонний, буд. 8, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинила хуліганські дії, пов'язані з нанесенням тілесних ушкоджень із застосуванням пневматичного пістолета та перцевого балончика до потерпілих.
Постановами слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 від 31.07.2025, вилучене майно, а саме: предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору, калібру 4, 5 мм, 177 та з надписом «MADE TAIWAN», номером - НОМЕР_1 , з позначкою на рукоятці у вигляді «зірочки»; балончик з написом «Терен-4», чорну сумку з надписом «Nike»; футболку ТМ «New Balance», футболку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні кримінальному провадженні за 12025221190001078 від 30.07.2025.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції", заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Втручання не повинно завдавати значної шкоди володільцю майна. Для цього держава повинна дотримуватись певного балансу при втручанні у право особи на мирне володіння майном та надавати відповідну компенсацію, оскільки останній починає нести певні збитки у разі втручання. Для цього втручання повинно здійснюватися з розумним співвідношенням та з обґрунтованою пропорційністю.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що арешт майна не має наслідком порушення права власності володільця цих речей, а лише тимчасовим обмеженням цього права.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч. 1 ст. 174 КПК).
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221190001078 від 30.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - задовольнити.
Накласти арешт (позбавити права на відчуження та розпорядження) на предмет ззовні схожий на пістолет чорного кольору, калібру 4, 5 мм, 177 та з надписом «MADE TAIWAN», номером - НОМЕР_1 , з позначкою на рукоятці у вигляді «зірочки» (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), балончик без надписів чорного кольору (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), балончик з написом «Терен-4» (поміщено до коричневого паперового конверту Національної поліції України), чорну сумку з надписом «Nike» (поміщена до сейф пакету експертної служби RAW 0013696), які були вилучені під час огляду місця події 30.07.2025 за адресою: м. Харків, проїзд Стадіонний, буд. 8.
Накласти арешт (позбавити права на відчуження та розпорядження) на футболку ТМ «New Balance», (поміщена до коричневого паперового конверту Національної поліції України), футболка (футболка поміщена до коричневого паперового конверту Національної поліції України), які належать потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та були добровільно видані їх законними представниками.
Визначити місце зберігання вилученого майна - камеру схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 06.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1