Справа № 629/4734/25
Провадження № 2/629/1380/25
06.08.2025 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, суд, -
Представник позивача звернувся до суду з вище вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №9565273933 в розмірі 10144,44 грн., за кредитним договором №С-001-072613-19-980 в розмірі 10099,29 грн., а також понесені судові витрати при зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29.07.2025 року вищевказана позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.
06.08.2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Омельянової Є.Ю. надійшла заява про усунення недоліків, у якій представник позивача просить долучити дану заяву та відкрити провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надану стороною позивача заяву про усунення недоліків та матеріали справи суд приходить до наступного.
У своїй заяві представник вказує, що причиною залишення позову без руху стало те, що позивачем при подачі позовної заяви було надано квитанцію про сплату судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру у розмірі 3028 грн, тоді коли позивач просить стягнути заборгованість за двома кредитними договорами. Посилаючись на п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вказує, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. Вказав, що по справі № 629/6572/24 позивачем подано 1 позовну заяву, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за всіма кредитними договорами, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме: всі два правочини укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України. Тому вважає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Окрім того зауважив, що суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Однак суд, не приймає вказану заяву представника позивача в якості належного доказу усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 29.07.2025.
Так, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є стягнення заборгованості за двома окремими договорами, укладеними відповідачем: Кредитним договором № 9565273933 від 02.03.2021 року з ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та за Кредитним договором № 072613-19-980 від 17.10.2019 року з АТ «Ідея Банк», кожен з яких має самостійну заборгованість, сукупний розмір якої позивачем визначено у сумі 20243,73 грн. При цьому позивач просить стягнути на свою користь заборгованість за кожним кредитним договором окремо.
У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що для визначення тотожності вимог враховуються три компоненти: тотожність предмету, тотожність підстави та тотожність сторін.
Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Згідно абз. 3 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є основними або похідними позовними вимогами. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Згідно з положеннями абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Згідно абз. 2 п.13 цієї Постанови, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн., що відповідає розміру судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру.
Тому судом було проведено розрахунок судового збору самостійно, наведено суму судового збору, який підлягає до сплати, зазначено рахунок, на який належить сплатити судовий збір з встановленням терміну такої сплати (10 днів з моменту отримання ухвали про усунення недоліків), про що зазначено в ухвалі від 29.072025 року та роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали. При цьому суд не роз'єднував окремо позовні вимоги.
Ухвала суду від 29.07.2025 року була доставлена 29.07.2025 року на електронну адресу ТОВ «ФК «ЄАПБ» та представника товариства та доведена до їх відома, про що свідчить заява про усунення недоліків від 06.08.2025 року.
Станом на 06.08.2025 року позивач ухвалу суду не виконав, вказані недоліки не усунув.
Статтею 18 ЦПК України закріплено принцип обов'язковості судових рішень, відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, -і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом
Статтею 258 ЦПК України визначено види судових рішень, до яких належать, зокрема, ухвали.
Ухвала суду від 29.07.2025 року у відповідності до норм ЦПК є такою, що не підлягає оскарженню, тому набирає законної сили негайно.
Відтак, у позивача виник обов'язок виконати вказане рішення суду, а не рецензувати його.
У відповідності до ч.3 ст. 185 ЦПК України, у випадку якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що оскільки позивачем відповідно до ухвали суду не виконано вимоги ст. 185 ЦПК України та не усунуто недоліки , тому дану заяву необхідно повернути позивачу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Керуючись вищевикладеним та ст. 185, ст. 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 15-денний строк з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Наталія ЦЕНДРА