Справа № 385/438/25
Провадження № 2/385/221/25
06.08.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого-судді Венгрина М. В.,
секретаря судового засідання Шевченко Л. О.
за участі:
представника відповідачів - адвоката Зіньковського В. В.
при розгляді у відкритому судовому засіданні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховської Тетяни Станіславівни, про усунення від права на спадкування,
в провадженні суду перебуває дана цивільна справа.
Ухвалою від 18.06.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання 14.07.2025 позивачка та її представник - адвокат Мелєзгінов Ю. В. не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого. Про причини неявки суд не повідомили.
Протокольною ухвалою від 14.07.2025 було відкладено судове засідання на 06.08.2025 о 10:00.
В судове засідання 06.08.2025 сторона позивача не з'явилась, від представника позивачки - адвоката Мелєзгінова Ю. В. надійшла заява про визнання причин неявки поважними та відкладення розгляду справи, долучено докази участі в іншій справі в іншому суді о 11:00 06.08.2025.
Ухвалою суду від 06.08.2025, зазначеною у протоколі судового засідання, суд відмовив в задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду і постановив залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача в судове засідання.
Відповідно до частини 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
На підставі наведеної процесуальної норми суд вважає за необхідне ухвалу суду від 06.08.2025, зазначену у протоколі судового засідання, оформити окремим документом.
Так при постановленні зазначеної протокольної ухвали суд врахував, таке.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторона позивача має сприяти розгляду справи, оскільки вона є найбільш зацікавленою в її розгляді.
При цьому суд зауважує, що сторона позивача, будучи ініціатором цього судового провадження повторно, двічі поспіль (14.07.2025 та 06.08.2025) в судове засідання не з'явилась, заяв про розгляд справи за їх відсутності - не подала.
При цьому сторона позивача була повідомлена про дату час та місце проведення судового розгляду, про що свідчить власноручна розписка про повідомлення на 14.07.2025 (а.с. 82), довідка про доставку електронного документу (а.с. 138) та подане представником позивачки клопотання про відкладення судового розгляду.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18, від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16, від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21, які суд приймає до уваги при постановленні даної ухвали.
Оскільки неявка належно повідомленої сторони позивача в судове засідання є повторною, то суд не надає оцінки поважності причини неявки представника позивачки в судове засідання.
У зв'язку з цим в задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Мелєзгінова Ю. В. про відкладення судового засідання слід відмовити.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, залишення позову без розгляду, в даному випадку, не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежного виконання позивачем своїх процесуальних обов'язків та певною мірою заходом суду для протидії здійсненим перепонам для руху справи.
У п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України поняття "може", "має право", "за власною ініціативою" та інші подібні за змістом законодавець не застосовує. Отже, процесуальним законом не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позову без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.
Отже, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду.
За викладених обставин, зважаючи на те, що сторона позивача, будучи повідомленою судом про дату, час та місце розгляду справи, двічі поспіль, не з'явилася в судові засідання, заяв про розгляд справи без їх участі не надходило, суд залишає позовну заяву без розгляду через повторну неявку сторони позивача в судове засідання.
Керуючись ст. 257 ЦПК України,
в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Веліховської Тетяни Станіславівни, про усунення від права на спадкування- залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачці, що вона має право звернутися до суду із позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Кропивницього апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Михайло ВЕНГРИН