Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1827/25
Провадження № 3/376/733/2025
05 серпня 2025 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон №2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого трактористом ПП «Агротехазот», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційни код НОМЕР_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП № 362218, 15 червня 2025 року о 02.37 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 по вул.Центральна 11 в с.Рогізна Білоцерківського району Київській області з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, провину не визнав, зазначивши, що він не керував вказаним транспортним засобом, знаходився біля автомобіля, під'їхала поліція запропонувала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, він відмовився та пояснив їм, що автомобілем не керував, автомобіль стоїть припаркований по вулиці за місцем його проживання. Просив закрити провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об'єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, у відповідності до ст. 252 КУпАП, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та докази наявні у матеріалах справи, переглянувши відеозапис правопорушення з нагрудної відеокамери, який міститься на DVD-R-диску, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог п. 2.5 ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись. ОСОБА_1 у своїх поясненнях категорично заперечував факт керування транспортним засобом 15.06.2025 о 02.37год. по вул.Центральній 11 в с.Рогізна Білоцерківського району Київської області.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362218 від 15.06.2025, у провину ОСОБА_1 ставиться вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке полягає в керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмові від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності такої ознаки цього адміністративного правопорушення, як керування транспортним засобом.
Відтак, особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, при тому відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку.
Проте суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення має узгоджуватись із наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом з точки зору їх допустимості в ході розгляду справи.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом повинні бути підтверджені чи спростовані відповідними доказами, оскільки керування транспортним засобом є необхідною умовою для притягнення до адміністративної відповідальності заст. 130 КУпАП.
В свою чергу жодними наявними у справі доказами (показами свідків, записами з бодікамери) не було підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортними засобами у вказаний день та вказаний час.
Суд вважає неналежним доказом відеозапис наданий працівниками поліції, оскільки на ньому не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 автомобілем марки Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 15.06.2025 о 02.37год.
Разом з тим, матеріали справи також і не містять жодних відомостей про підстави зупинки того вечора транспортного засобу Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 , за умови керування транспортним засобом, особою, щодо якої складено протокол.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 до того ж і не було відсторонено від керування транспортним засобом, що саме по собі, а також в сукупності з іншими матеріалами справи, свідчить про обґрунтований сумнів в частині самого факту керування транспортним засобом.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі».
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що він, як водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і був зупинений працівниками поліції в процесі руху за порушення ПДР України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів, на підставі яких об'єктивно можна встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, в зв'язку з відсутністю обов'язкової ознаки (елемента) зазначеного правопорушення - суб'єкта такого правопорушення, а саме водія транспортного засобу, або іншої особи, яка керувала транспортним засобом.
При таких обставинах, враховуючи те, що вина особи не була доведена належними доказами та поза розумним сумнівом, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст.7, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Г. Батовріна