Справа № 369/13609/24
Провадження №2/369/3184/25
05.08.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок Столиці», ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У липні 2025 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову. Просив суд накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0424, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0425, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0426, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0427, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0428, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0416, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_7 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0417, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0418, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_9 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0419, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_10 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0420, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_11 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0421, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості. Накласти арешт на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_12 , кадастровий номер 3222482001:01:008:0422, заборонивши будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкту нерухомості.
Свою заяву мотивував тим, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 розпочато будівництво, яке на думку позивача здійснюється з порушенням норм. Проведення будівельних робіт на суміжній земельній ділянці спричинило позивачу суттєві порушення права на безпечне та сприятливе для життя середовище.
У подальшому позивачу стало відомо, що об'єкт нерухомого майна було поділено на 12 окремих одиниць та здійснено зміну суб'єктів права власності. Це свідчить про подальшу реалізацію забудовником схеми масового відчуження об'єкта, незважаючи на те, що питання щодо законності будівництва розглядається судом. Наведені обставини свідчать про реальну загрозу подальшого відчуження спірного майна третім особам, у тому числі добросовісним набувачам, що унеможливить або суттєво ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладені обставини у заяві просив суд задовольнити позов.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, а тому вирішення питання забезпечення позову здійснюється без присутності осіб, які беруть участь у справі.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У рішенні від 19 березня 1997 року заява № 18357/91 у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Як вбачається з матеріалів справи власниками житлових будинків, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 є ОСОБА_2 ; 20/2, 20/3, 20/4, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , 20/7, 20/8 є ТОВ «Затишок столиці»; 20/11 є ОСОБА_4 .
Сам по собі факт здійснення будівництва не може автоматично свідчити про те, що таке будівництво є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Звертаючись до суду з позовом позивач просить суд зобов'язати відповідачів за власний рахунок знести самочинно збудований об'єкт, а саме закінчений будівництвом об'єкт житловий будинок садибного типу, що факт є зблокованим житловим будинком типу «таунхаус», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_12 . При цьому позивач при зверненні до суду з вимогами про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинки не вказував яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення вимоги про зобов'язання знести об'єкти будівництва.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем при зверненні до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинки, про знесення якого заявлено позовні вимоги, не вказував, до неможливості ефективного засобу яких саме його прав може призвести невжиття заходів забезпечення позову.
Саме по собі посилання позивача на те, що відповідачі мають намір реалізувати будинки, які на його думку збудовано незаконно, не може бути підставою для накладення арешту, оскільки заявлений позивачем захід забезпечення позову не є співмірним до позовних вимог.
Враховуючи викладене заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159, 260, ЦПК України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок Столиці», ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Копію даної ухвали надіслати сторонам.
Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не Закону України припиняє її виконання.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ