Справа № 365/889/24
Номер провадження: 2/365/36/25
іменем України
06 серпня 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Кучерявої Л.М.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
представника позивача Лободи Т.О.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Петенака В.І.
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шевченка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 2 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної районної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
28 листопада 2024 року Служба у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, в особі начальника служби Лободи Т.О., звернулася до суду із зазначеним вище позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідачки ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 та передати малолітню органу опіки та піклування для подальшого влаштування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що малолітня ОСОБА_3 перебуває на обліку служби у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради, як така, що опинилася в складних життєвих обставинах у зв'язку з неналежним виконанням батьками батьківських обов'язків. Батько дитини ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в м. Києві, близько двох років з донькою не бачився, не спілкувався з нею, не приїздив до неї. Дитина перебуває на вихованні матері ОСОБА_1 і вони проживають у АДРЕСА_1 разом з матір'ю відповідачки - ОСОБА_4 , яка є піклувальником над неповнолітньою онукою ОСОБА_5 . Відповідачка ОСОБА_1 не забезпечила дитину належними умовами проживання: у дитини відсутнє окреме місце для відпочинку та навчання, на ліжку відсутня постільна білизна, ковдра, подушка. Дитина перебуває у занедбаному стані, брудна, волосся нерозчесане, одяг брудний, відчувається неприємний запах. У сім'ї між дорослими постійно виникають сварки, бійки, істеричні крики. ОСОБА_4 періодично виганяє відповідачку з дитиною з будинку, викидає їхні речі. З відповідачкою неодноразово проводилися бесіди щодо налагодження стосунків з матір'ю, уникнення конфліктів, створення належних умов проживання для доньки та необхідність відвідування дитячого садочка. До всіх рекомендацій ОСОБА_1 не прислухається, веде себе агресивно, неадекватно, спостерігаються перепади настрою, вона б'є свою доньку, тягає за волосся. Питання стану виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Згурівської селищної ради 13.03.2024, на якому ОСОБА_1 було попереджено про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків. 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 також була заслухана на комісії, ситуація не покращилась, навпаки погіршилась. Членами комісії було прийнято рішення про доцільність вилучення малолітньої ОСОБА_6 із сім'ї матері ОСОБА_1 . Був складений акт оцінки рівня безпеки дитини, за результатами якого дитина була влаштована до КНП «Згурівська лікарня Згурівської селищної рази» для медичного обстеження. Рішенням виконкому від 26.11.2024 № 375 малолітня ОСОБА_3 була вилучена із сім'ї ОСОБА_1 . З батьком дитини ОСОБА_2 проведено бесіду щодо влаштування малолітньої доньки до нього, але він відмовився, пояснивши, що не має можливості, що свідчить про його свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо доньки.
Суддя Згурівського районного суду Київської області своєю ухвалою від 13 січня 2025 року позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучила до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у місті Києві державної районної адміністрації, призначила підготовче судове засідання, встановила сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребувала від Служби у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради, як органу опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_7 , витребувала від Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у місті Києві державної районної адміністрації висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_7
21 січня 2025 року представник позивача направила до суду уточнену позовну заяву, в якій уточнення стосувалися лише дати народження відповідачки ОСОБА_1 , а саме: у позовній заяві, поданій 28.11.2024 вказано дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у уточненій позовній заяві - 06.09.1997.
10 березня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шевченка В.І., в якому він просить відмовити у задоволенні позову в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 . Додатково зазначає, що відповідач визнає наступні обставини, які викладені у позовній заяві: що він є біологічним батьком ОСОБА_3 ; рішенням виконкому Згурівської селищної ради від 26.11.2024 № 375 ОСОБА_3 вилучено із сім'ї ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 не забезпечила дитину належними умовами для проживання, відпочинку, навчання, відвідування дитячого садочка, вимоги служби у справах дітей та сім'ї не виконує та ситуацію не покращила; ОСОБА_3 перебувала на вихованні ОСОБА_1 ; місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 ; місцем реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 . Проте, ОСОБА_2 не визнає те, що з ним працівники служби у справах дітей та сім'ї у встановленому порядку проводили бесіди щодо влаштування ОСОБА_3 у його сім'ю та він відмовився; що він свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків; що він попереджався про відповідальність щодо невиконання батьківських обов'язків; що він останні два роки не спілкується з дитиною.
Крім того, вважає, що позивач у позовній заяві не вказав фактичні обставини у справі, які мають значення для вирішення спору, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ніколи не перебували у зареєстрованому шлюбі; 20.07.2023 він та його мати тимчасово виїхали до Німеччини та з того часу у м. Києві вони не проживають; по АДРЕСА_1 розташований житловий будинок та дві земельні ділянки, які належить йому на праві власності; без залучення державної виконавчої служби за рішенням суду він добровільно щомісячно сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 , заборгованості по аліментах немає, також періодично перераховує дитині додаткові кошти; в Україні він дуже часто зустрічався з донькою, спілкувався, гуляв з нею, купляв іграшки, одяг, продукти харчування, щороку організовував за власні кошти їй святкування днів народження; перебуваючи в Німеччині він неодноразово по телефону спілкується з дитиною, знає де вона зараз перебуває; він ніколи не відмовлявся від доньки, Службі у справах сім'ї надав письмове пояснення з цього питання; у м. Києві є двокімнатна квартира, яка належить його матері і яку він має намір використовувати для проживання з донькою до завершення будівництва будинку у с. Усівка; до нього ніколи не застосовувалися заходи впливу у вигляді попередження про необхідність змінити ставлення до дитини; під соціальним супроводом була сім'я ОСОБА_1 , а не його, ситуація в його сім'ї ніколи не розглядалася на комісії з питань захисту дітей; він ніколи не вчиняв дій, які становлять реальну загрозу ОСОБА_3 її здоров'ю та психічному розвитку; він не був своєчасно проінформований, що ОСОБА_3 опинилася в складних життєвих обставинах.
Зараз ОСОБА_2 тимчасово перебуває у Німеччині та не може з об'єктивних причин забрати до себе дитину, оскільки здійснює догляд за своєю восьмидесятирічною матір'ю, інвалідом 2 групи. Однак, незважаючи на це, він намагається підтримувати зв'язок з дитиною, спілкується з нею по телефону. При цьому, усвідомлює те, що він як батько повинен постійно піклуватися про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_3 , її навчання, виховання та забезпечувати усім необхідним. Він категорично не хоче, щоб донька залишилася без його батьківської любові та турботи. Звертає увагу на те, що матеріали цивільної справи не містять належних доказів винної та свідомої поведінки щодо нехтування ним своїх батьківських обов'язків. Висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав є необ'єктивним. Його поведінка свідчить про його спроможність та волевиявлення виконувати свої природні батьківські обов'язки.
На виконання ухвали суду від 13.01.2025 до Згурівського районного суду 21.01.2025 подано Службою у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 , затверджений рішення виконкому Згурівської селищної ради від 17.01.2025 № 14.
На виконання ухвали суду від 13.01.2025 до Згурівського районного суду Київської області від Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 22.01.2025 надійшла заява, в якій службою зазначено, що в ході проведеної роботи встановлено, що ОСОБА_2 вже декілька років не проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зі слів сусідів, відомо, що ОСОБА_2 здає вказане житло в оренду, а сам він виїхав за межі України. У зв'язку з вище зазначеним, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надати висновок не може.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 19.03.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судові засіданні відповідач ОСОБА_2 не з'являвся, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку. Його представник - адвокат Шевченко В.І. повідомив про неможливість ОСОБА_2 з'явитися у судові засідання, оскільки останній перебуває у Німеччині.
У судові засідання третя особа Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації свого уповноваженого представника не направила, подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність третьої особи.
У судовому засіданні представник позивача Лобода Т.О. підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначила, що відповідачці ОСОБА_1 неодноразово пояснювали, що у її будинку погана вода, що призвела до того, що ОСОБА_3 у такому ранньому віці втратила передні зуби, про необхідність купувати для дитини дитячу водичку. Однак, ОСОБА_1 не сприйняла цю інформацію. Щодо відповідача ОСОБА_2 пояснила, що невиконання ним батьківських обов'язків полягає у тому, що він не приїздить до дитини два роки, не приїхав на комісію у 2024 році, не надав довідки про те, що у нього немає заборгованості по аліментах, знаючи про умови проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 , не захотів забрати дитину у свою сім'ю. Станом на липень 2025 року поведінка відповідача ОСОБА_1 дещо змінилася, вона влаштувалась на роботу, змінила місце проживання, спілкується з дитиною в телефонному режимі і приїздить до неї в центр, прислухається до порад працівників ССДС. Відповідач ОСОБА_2 також спілкується з донькою в телефонному режимі, відправляє їй поштові відправлення.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шевченко В.І. підтримав позицію ОСОБА_2 , викладену у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснив, що відповідач ОСОБА_2 має намір приїхати влітку цього року в Україну і забрати дитину до себе. На даний час він цього зробити не може, оскільки здійснює догляд за своєю матір'ю, яка є інвалідом 2 групи.
У судовому засіданні 29.04.2025 відповідач ОСОБА_1 пояснила, що вона одружена з ОСОБА_2 не була. Проживала разом з ним всю вагітність і ще два місяці після народження дитини. Вони ніколи не сварилися, але їхні відносини припинилися. Через суд з 2021 року вона отримує аліменти на утримання дитини від ОСОБА_2 по 1400,00 грн щомісячно. Він поїхав в Німеччину, до себе її та доньку не пропонував забрати. Після вилучення дитини з її сім'ї, вона чотири рази на таксі їздила до неї, привозила одяг, цукерки. Один раз гроші для поїздки до доньки дав ОСОБА_2 . Пояснила, що вона та донька ОСОБА_3 , її мати ОСОБА_4 та племінниця, кіт та собака проживають у одній кімнаті у її матері в будинку, в кухні проживає ще її сестра. У доньки окремого ліжка немає, бо його немає де поставити. Постіль є, але лежить у шафі. У садочок вона не водить доньку, бо там годують дітей з ложки і їй, як матері, не можна перебувати у садочку. До лікаря-стоматолога водила, але він нічого не пояснив. Взяла кредит, щоб завезти дитину у лікарню до лікаря, на що потратила 19000,00 грн. Вона офіційно не працює, неофіційно ходить підробляє у людей. Купляла дитині іграшки і одяг. З матір'ю сварилася часто, зараз конфліктів не має. ОСОБА_2 купив доньці новий телефон, відправив дитячу косметику. Станом на липень 2025 року вона змінилася, працює, отримує заробітну плату, яку планує використати для підготовки доньки до відвідування дитячого садочку, проживає окремо від матері ОСОБА_4 однією сім'єю із ОСОБА_9 , який готовий прийняти у сім'ю її доньку ОСОБА_6 . У будинку, де вона зараз проживає, створено всі умови для життя доньки. Постійно прислухається до порад працівників Служби у справах дітей та сім'ї. Донька чекає щоб вона забрала її до себе. Просить не позбавляти її батьківських прав по відношенню до доньки.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Петенак В.І. заперечував щодо задоволення позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 . Зазначив, що станом на липень 2025 року ОСОБА_1 змінилася завдяки виховному впливу суду протягом розгляду справи, довела зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування про неї.
У судовому засіданні 29.04.2025 свідок ОСОБА_10 , яка є начальником сектору превенцій СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області показала, що про відповідачку ОСОБА_1 більше дізналася впродовж останнього року, оскільки на спецлінію 102 постійно надходять повідомлення про те, що в її сім'ї нездорова атмосфера, мати відповідачки виганяє останню з дитиною з будинку, забирає документи. Так, був випадок, що ОСОБА_1 перебувала тривалий час з дитиною на холоді, бо її вигнала мати з будинку. Поліцейські неодноразово мирили матір з відповідачкою, складали адміністративні матеріали за ст. 173-2 КУпАП. Було навіть таке, що ОСОБА_1 та її доньку поліцейські розміщували в лікарні, бо їм не було куди піти, привозили одяг для неї. У будинку, де проживає відповідачка з дитиною вона була дуже давно. На даний час особисто вона не бачила в яких умовах проживає малолітня дитина, але неодноразово чула від колег, що в будинку за місцем їх проживання не створено умов для проживання дитини, всі проживають в одній кімнаті разом з собаками і котами, ліжечка в дитини немає. В сім'ї постійно виникають сварки між відповідачкою та її матір'ю, при цьому дитина плаче, вони ведуть себе агресивно. ОСОБА_1 не виконує батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої ОСОБА_3 . Був випадок, що відповідачка ОСОБА_1 з мотузкою ходила під вікнами селищної ради погрожуючи самогубством, при цьому все знімала на відео. Навіть такий факт про погрозу вчинення самогубства свідчить про, те що вона може заподіяти шкоду життю самій дитині. Вважає правильним було вилучення малолітньої дитини із сім'ї ОСОБА_1 , її повернення назад в сім'ю є недоцільним, оскільки це загрожує здоров'ю і життю дитини. Щодо відповідача ОСОБА_2 , то про нього вона лише чула, що він є батьком дитини.
У судовому засіданні 29.04.2025 свідок ОСОБА_11 , яка є завідуючою відділенням соціальної роботи Центру надання соціальних послуг, показала, що сім'я ОСОБА_1 не охоплена соціальним супроводом сім'ї через те, що ні ОСОБА_1 , ні її мати категорично цього не хочуть. Їм неодноразово пропонувалися послуги служби, але вони на це агресивно реагували. У квітні 2024 року, коли почали виникати перші конфлікти в сім'ї ОСОБА_1 , проводилася комісія, на якій відповідачка пообіцяла виправитися. У листопаді 2024 року конфлікти у сім'ї посилились. У зв'язку з чим, Центром разом із представником позивача, складено оцінку ризиків для дитини, оглянуто місце проживання дитини. Від квітня 2024 року у будинку все лише погіршилось - антисанітарія, постільної білизни на ліжку не було, у кімнаті собаки. ОСОБА_12 було роз'яснено, що в таких умовах проживати дитина не може і дитину було вилучено. При цьому знову ОСОБА_1 було роз'яснено, що навіть після вилучення дитини, вона може все виправити і дитина буде повернута. У березня 2025 року знову було оглянуто будинок, однак нічого позитивного ОСОБА_1 не зробила: не влаштувала місце для відпочинку дитині, відсутнє ліжечко, засоби гігієни, продукти харчування, брудно, у будинку протікає дах, всі члени сім'ї сплять в одній кімнаті разом з собаками. Малолітня ОСОБА_3 соціалізована, але під час розмови з ОСОБА_1 , яка кричить і плаче, дитина також починає плакати. Дитина готова відвідувати дитячий садочок, але відповідачка цього не хоче. Вважає, що ОСОБА_1 не виконує своїх батьківських обов'язків, що виражається у відсутності гігієни за місцем проживання, незбалансованому харчуванні для дитини, у порушенні здоров'я дитини (через погану воду у дівчинки відсутні передні зуби), невжиття заходів для відвідування садочку, наявність конфліктів в сім'ї, які впливають на психологічний розвиток дитини. Щодо відповідача ОСОБА_2 , то пояснила, що 13.03.2024 під час проведення комісії староста села Усівка зателефонував ОСОБА_2 і повідомив про складні умови проживання дитини, на що ОСОБА_2 повідомив, що гроші для утримання дитини він надає, також допомагає дитині і її матері, бажання забрати дитину до себе він не висловив.
У судовому засіданні 29.04.2025 свідок ОСОБА_13 , який є поліцейським офіцером Згурівської громади, показав, що з ОСОБА_1 він спілкується майже кожного дня. Вона до нього зверталась через вилучення дитини, оскільки вважає його незаконним. До вилучення дитини із сім'ї ОСОБА_1 були постійні конфлікти між відповідачкою та її матір'ю у присутності дитини. У 2024 році він особисто возив ОСОБА_1 з дитиною в лікарню, бо їм не було де жити. Мати відповідачки виганяє її з будинку, вживає алкоголь. У будинку відсутні умови для проживання дитини, у кімнаті проживає чотири особи і останніх 2 місяці ще почав жити син ОСОБА_4 . У 2025 році тільки збільшилися повідомлення у поліцію про конфлікти у сім'ї. Вважає, що ОСОБА_1 необхідно позбавити батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_3 . Щодо відповідача ОСОБА_2 , то пояснив, що його зустрічав у 2023 році, більше про нього нічого не знає.
У судовому засіданні 08.05.2025 свідок ОСОБА_14 , який є начальником сектору реагування патрульної поліції СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області, показав, що він особисто по службі 2-3 рази на місяць був за місцем проживання ОСОБА_1 через виклики на спецлінію 102 (мати виганяє з будинку, забрала документи). Під час спілкування з ОСОБА_1 за викликами, малолітня ОСОБА_6 завжди знаходилася на руках у своєї матері, плакала. Дитина звикла до постійних конфліктів у родині ОСОБА_4 . Був випадок, що ОСОБА_4 вигнала з будинку ОСОБА_1 та малолітню ОСОБА_6 на вулицю. Він особисто надавав матеріальну допомогу ОСОБА_1 та її доньці. Після вилучення дитини, виклики на спецлінію 102 від ОСОБА_1 та її матері надходили на працівників Згурівської селищної ради. Будь-яких позитивних змін у будинку, де проживала малолітня дитина після її вилучення, він не побачив. Щодо ОСОБА_2 , то зазначив, що його він бачив чотири роки тому під час виклику поліції, коли мати ОСОБА_4 виганяла ОСОБА_1 з будинку.
У судовому засіданні 08.05.2025 свідок ОСОБА_15 , який є поліцейським офіцером Згурівської громади, показав, що за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 він був через виклики на спецлінію 102 за фактом вчинення домашнього насильства ОСОБА_4 до ОСОБА_1 в присутності дитини. Під час спілкування з ОСОБА_1 дитина виглядала переляканою, постійно плакала, відповідач ОСОБА_1 та її мати на зауваження працівників поліції не реагували. Вважає, що такі конфлікти у сім'ї шкодять психічному здоров'ю дитини. У будинку, де проживає ОСОБА_1 , не створено умов для проживання дитини (всі проживають у одній кімнаті, де є одне ліжко та один диван). ОСОБА_4 вживає алкогольні напої, в сім'ї хаос, крики, гупають дверима. Дитина виглядає неохайною, руки та обличчя забруднене. Вважає, що дитину повертати у сім'ю ОСОБА_1 не можна, матір ОСОБА_1 слід позбавити батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини. Він під час спілкування з ОСОБА_1 не бачив проявів любові до дитини. Ніяких позитивних змін після вилучення дитини він не бачить, продовжуються виклики на спецлінію 102, ОСОБА_1 поводить себе неадекватно, агресивно. Щодо ОСОБА_2 зазначив, що його особисто він не знає і ніколи не бачив, тому не може нічого сказати з приводу виконання/невиконання ним своїх батьківських обов'язків.
У судовому засіданні 08.05.2025 свідок ОСОБА_16 , який є головним спеціалістом юридичного відділу Згурівської селищної ради, показав, що в силу своїх посадових обов'язків він залучений до складу комісії по захисту дітей і бере безпосередню участь у засіданнях такої комісії. Так, навесні 2024 року було засідання комісії щодо розгляду питань, пов'язаних із ОСОБА_1 . Він особисто у листопаді 2024 року брав участь у обстеженні умов проживання малолітньої дитини. Під час обстеження було встановлено складні умови проживання дитини: хата маленька, тісна, але тепла, у одній кімнаті проживали чотири особи, постільна білизна чорна, у кімнаті два ліжка і шафа для одягу, на кухні посуд брудний, антисанітарія. Умови для проживання дитини є неправильними і небажаними. Працівники служби у справах дітей робили зауваження ОСОБА_1 , але нічого позитивного нею зроблено не було. Зі слів поліцейського знає, що ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_6 з будинку виганяла ОСОБА_4 , на них скаржаться сусіди. Підтвердив те, що на комісії ОСОБА_1 попереджали про наслідки невиконання батьківських обов'язків, надавали рекомендації для того щоб покращити становище дитини: пропонували влаштуватися на роботу у Цех «Благоустрою» Комунального підприємства «Згурівський ККП», винайняти окреме житло, водити дитину у садочок. Однак, ОСОБА_1 емоційно пояснювала, що вона інвалід, працювати не може, дитину у садочок водити не хоче, бо там дітей заставляють їсти. Після вилучення дитини із сім'ї ОСОБА_1 ніяких позитивних змін він не бачить, продовжуються крики, сварки у селищній раді. Вважає, що відповідач ОСОБА_1 навіть не має бажання щось змінити у своєму житті, тому є доцільним позбавити її батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_6 . Щодо ОСОБА_2 то зазначив, що у березні 2024 року під час засідання комісії староста села Усівка спілкувався з ним та повідомив про те, в яких умовах проживає дитина і те, що дитина може бути вилучена у матері, пропонувалось ОСОБА_2 забрати дитину до себе, але він не виявив такого бажання. Про своє місце перебування ОСОБА_2 комісію не повідомив. Особисто ОСОБА_2 він не знає і ніколи не бачив. Він не може точно вказати на факти, які підтверджують невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 , щодо позбавлення його батьківських прав покладається на розсуд суду.
У судовому засіданні 08.05.2025 свідок ОСОБА_17 , яка є головним спеціалістом служби у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради, показала, що ОСОБА_1 знає особисто з квітня 2024 року. З нею часто зустрічалася та обговорювала необхідність забезпечення дитини збалансованим харчуванням, соціалізацією, належним вихованням. На жаль їхні бесіди не привели до бажаних результатів - дитина не мала збалансованого харчування, брудна, в садочок не ходила, умови проживання не змінилися. Коли зустрічала ОСОБА_1 у селищі Згурівка, то дитина завжди була на руках у своєї матері, ховалася за її плечем. Вважає, що через відсутність спілкування дитини з дітками, вона не вміє комунікувати з людьми. До вилучення дитини від матері, ОСОБА_18 вона особисто та працівники служби у справах дітей попереджали про необхідність прийняти всі рекомендації, знайти окреме житло, на жаль нічого не змінилося, на шлях виправлення ОСОБА_1 не стала, сварки у сім'ї продовжуються, що негативно може вплинути на дитину, вона стане нервовою, неконтактною, замкненою. Вважає за доцільне не повертати дитину до матері і позбавити останню батьківських прав, не дивлячись на те, що між матір'ю і дитиною існує контакт. Щодо відповідача ОСОБА_2 , то його особисто вона не знає, однак вважає, що він не виконує покладені на нього батьківські обов'язки, а саме: він був завжди відсутній у сім'ї ОСОБА_1 , коли вона її відвідувала; жодного разу не звертався у службу у справах дітей з приводу своєї доньки та її виховання; не цікавиться її долею. Знає, що ОСОБА_2 спілкується по телефону з ОСОБА_1 , яка просить ключі від його будинку в с. Усівка для проживання в ньому з донькою.
У судовому засіданні 08.05.2025 свідок ОСОБА_19 , яка є лікарем-педіатром КНП «Згурівська лікарня Згурівської селищної ради» показала, що вона знає ОСОБА_20 з народження. До неї, як до педіатра, 4-5 разів за 2024 рік зверталися ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з приводу захворювання малолітньої ОСОБА_6 . Частіше дитину приводила бабуся - ОСОБА_4 . Дитина не перебувала у «запущеному» стані, їй призначалося лікування та визначався день повторного огляду, на який дитину приводили. Під час огляду дитини в лікарні, ОСОБА_6 не входила в контакт, була злякана, чиста, говорила небагато. ОСОБА_1 покрикувала на дитину, дитина плакала. Вона, ОСОБА_19 , робила зауваження ОСОБА_1 щодо кращого відношення до дитини. Однозначно стверджувати про невиконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків вона не може. Щодо ОСОБА_2 , то показала, що його не знає, бачила один раз коли він та ОСОБА_1 приносили немовля ОСОБА_3 на перший прийом.
У судовому засіданні 08.05.2025 свідок ОСОБА_4 , яка є матір'ю відповідача ОСОБА_1 , показала, що ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, навчалась в інтернаті. ОСОБА_2 не може вважатися батьком ОСОБА_6 , бо він участі у вихованні та догляді дитини не приймає. Із самого народження ОСОБА_6 була лише з ОСОБА_1 . Він взяв у ОСОБА_1 6000 грн. для будівництва будинку не для ОСОБА_21 . Він один раз дав гроші ОСОБА_21 щоб вона поїхала до дитини у дитячий будинок. У ОСОБА_1 бувають нервові зриви, однак її не слід позбавляти батьківських прав, бо за всі чотири роки вона нічого поганого дитині не зробила, не вбила, не пошкодила. Всі ті документи, які зібрані службою у справах дітей та сім'ї, слід анулювати, бо в них немає правди. Вважає, що ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_6 не зможе жити окремо від неї, оскільки у ОСОБА_21 немає великих на це коштів (аліменти - 1400 грн та пенсія - 2300 грн). ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 лише два дні, він не дозволяв ОСОБА_1 спілкуватися з нею. Поліцію часто викликають через конфлікти ( ОСОБА_22 хоче кудись йти, жити окремо). Вважає, що те, що вона виганяла ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з будинку, не є загрозою для життя та здоров'я дитини. Умови проживання у будинку не змінилися через те, що кошти витрачаються на відвідування дитини у дитячому будинку. Їх попереджали про можливість позбавлення батьківських прав, рішення комісії та висновок вони не оскаржували.
У судовому засіданні 29.05.2025 свідок ОСОБА_23 , яка є вихователем Усівської гімназії (дитячого садочка), показала, що у 2024 році ОСОБА_1 та її матір ОСОБА_4 написали заяву про зарахування ОСОБА_20 до садочка. 01 вересня 2024 року дитину привели перший день у садочок на свято. Крім 01.09.2024 за 2023-2024 навчальні роки ОСОБА_6 була у садочку лише три дні, за 2024-2025 - три дні. За цей період перебування у садочку дитина плакала без матері, не чула вихователя. Було навіть таке, що викликали матір щоб заспокоїти дитину. Всі дітки, які перший раз приходять у садочок, плачуть, а мати в такому випадку повинна поговорити з дитиною, пояснити. Вважає, що дитина не соціалізована у колективі, а у мами гіперопіка дитиною, що заважає ОСОБА_6 . Мати ОСОБА_1 нападала на помічника вихователя, через що його було замінено. На її, ОСОБА_23 , поради щодо виховання дитини ОСОБА_1 прислухалася, але можливо щось не врахувала. Роль садочка у вихованні дитини велика, це і соціалізація в колективі, і підготовка до школи, і навчання організованості і відповідальності. Відповідача ОСОБА_2 вона не знає.
У судовому засіданні 29.05.2025 свідок ОСОБА_24 , який є знайомим відповідача ОСОБА_2 , показав, що у 2018 році до нього приїхав ОСОБА_2 та попросив поставити паркан у с. Усівка на земельній ділянці ОСОБА_2 , що він і зробив. Пізніше у 2020-2021 він побудував з хлопцями ОСОБА_2 будинок, він зробив дах, оплату за послуги здійснював ОСОБА_2 . Зазначає, що ОСОБА_2 казав, що будинок будує для своєї доньки. Відповідача ОСОБА_1 бачив разом з ОСОБА_2 і їх дитиною в той період, коли будувався будинок.
У судовому засіданні 29.05.2025 свідок ОСОБА_25 , який є в.о. директора КНП «Згурівська лікарня Згурівської селищної ради» показав, що з відповідачем ОСОБА_1 перетиналася коли вона була ще дитиною, а він - лікарем-психіатром. ОСОБА_26 має певні розлади здоров'я, але сам факт встановлення певного діагнозу, не завжди є критерієм настання юридичних наслідків, оскільки такі питання може вирішувати лише експертиза. Дівчинку ОСОБА_6 побачив, коли її доставили в лікарню, бо їй було небезпечно залишатись вдома. Через три дні дитину віддали матері. Інформації з приводу того як мати займається лікуванням дитини, він не знає. Щодо відповідача ОСОБА_2 , то він його особисто не знає.
У судовому засіданні 02.07.2025 свідок ОСОБА_27 , який є старостою Усівського старостинського округу, показав, що відповідача ОСОБА_1 знає давно. Вона проживає разом із своєю матір'ю ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . Це сама безпокійна сім'я у селі. На адресу місця їх проживання постійно приїздить поліція, постійно там виникають скандали. Лише останній місяць, коли ОСОБА_21 влаштувалась на роботу, стало спокійно у них вдома і у селі. Щось позитивного щодо виховання дитини відповідачем ОСОБА_1 він сказати не може, дитина дуже прив'язана до матері через те, що мати її від себе не відпускає. Відповідача ОСОБА_2 він також знає. Зазначив, що коли ОСОБА_2 проживав у селі Усівка, то поведінка ОСОБА_21 була краща. Він, ОСОБА_21 та їхня дочка проживали деякий час у ОСОБА_2 , робили ремонт у будинку - було у них все нормально. Зі слів ОСОБА_2 конфлікти у них виникали через бабу ОСОБА_4 . У 2023 році під час війни ОСОБА_2 у селі не було. Останній раз він особисто спілкувався із ОСОБА_2 на засіданні комісії у березні 2024 року. На комісії він набрав на телефон ОСОБА_2 , включив гучномовець і запитував щодо його малолітньої доньки. Йому було роз'яснено, що дівчинку хочуть вилучити у матері, запропоновано, щоб він її забрав до себе. На що він відповів, що доля дитини його не цікавить, у село він не приїде, бо війна і його можуть забрати на війну. Про те, що він поїхав за кордон, він не повідомляв. Будь-які конкретні факти незабезпечення ОСОБА_2 медичним доглядом, харчуванням своєї доньки, які б негативно вплинули на неї, він назвати не може. Вважає, що якби повернувся ОСОБА_2 , то ні його, ні ОСОБА_1 позбавляти батьківських прав не потрібно. Однак, його немає, тому є всі підстави для позбавлення батьківських прав як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 .
Від допиту судовому засіданні свідка ОСОБА_28 представник позивача відмовилася, від допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Петенак В.І. відмовилися, дані відмови прийняті судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 16 т. 1 - копія свідоцтва про народження, а.с. 14-15 т. 1 - копія паспорту ОСОБА_1 , а.с. 143-146, 129 т. 1 - копія паспорту ОСОБА_2 ). ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає разом з матір'ю - відповідачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28 т. 1 - витяг з реєстру територіальної громади, а.с 29 т.1 - довідка № 1350). Із Витягу з протоколу № 3 комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету селищної ради від 13.03.2024 вбачається, що вказаною комісією було вирішено Службі у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради взяти на облік сім'ю ОСОБА_1 як таку, що опинилася в складних життєвих обставинах, Центру надання соціальних послуг Згурівської селищної ради сім'ю ОСОБА_1 взяти під соціальний супровід, попередити ОСОБА_1 про персональну відповідальність за налагодження позитивного мікроклімату в сім'ї та доброзичливих стосунків з дочкою ОСОБА_7 , попередити ОСОБА_1 про відповідальність за невиконання батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_6 (а.с. 175-176 т. 1 - витяг з протоколу). Наказом начальника Служби у справах дітей та сім'ї від 14.03.2024 № 03-24 поставлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, місцем походження якої є територіальна громада Згурівської селищної ради (а.с. 17 т. 1 - наказ). Із Витягу з протоколу № 16 комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету селищної ради від 22.11.2024 вбачається, що даною комісією було вирішено рекомендувати виконкому Згурівської селищної ради вилучити малолітню ОСОБА_3 із сім'ї ОСОБА_1 у зв'язку із загрозою її життю та здоров'ю при подальшому перебуванні в сім'ї, Службі у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради підготувати проєкт рішення виконкому селищної ради про вилучення малолітньої дитини із сім'ї матері та подати на розгляд виконкому (а.с. 177-178 т. 1 - витяг з протоколу). В акті обстеження умов проживання від 25.11.2025 за адресою: АДРЕСА_1 зазначено, що для дитини ОСОБА_3 не створено належних умов для проживання, дитина є свідком конфліктів, сварок, криків між бабою та донькою, які є психологічно травмуючими обставинами для дитини, подальше перебування дитини у сім'ї є неможливим, є підстави для винесення питання на засідання виконкому про вилучення дитини із сім'ї (а.с. 27 т. 1 - акт). 25 листопада 2024 року Службою у справах дітей та сім'ї складено Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та Висновок оцінки потреб сім'ї ОСОБА_3 , які стали підставою для вилучення малолітньої ОСОБА_3 із сім'ї та її влаштування до КНП «Згурівська лікарня Згурівської селищної ради» для медичного обстеження, надання висновку про стан здоров'я та вирішення питання про подальше влаштування (а.с. 20-24 т. 1 - акт, а.с. 25 т. 1 - висновок). Рішенням виконавчого комітету Згурівської селищної ради восьмого скликання від 26.11.2024 вилучено малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із сім'ї ОСОБА_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 , у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків матері, що може призвести до загрози життю та здоров'я малолітньої дитини (а.с. 18 - рішення). Відповідно до висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини від 27.11.2024 ОСОБА_3 встановлений остаточний висновок - хронічний аденотонзиліт (а.с. 19 т. 1 - висновок). Наказом Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» ОСОБА_3 зараховано до спискового складу вихованців Центру з 29.11.2024 та відповідно до акту про передачу дитини від 29.11.2024 ОСОБА_3 передано ОСОБА_29 , директорові Київського обласного центу соціально-психологічної реабілітації дітей на підставі зазначеного рішення (а.с. 173 т. 1 - наказ, а.с 174 т. 1 - акт, а.с. 172 т. 1 - характеристика вихованки).
Рішенням виконавчого комітету восьмого скликання Згурівської селищної ради від 17.01.2025 за № 14 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 (а.с. 56 т. 1 - рішення, а.с. 57-59 т. 1 - висновок).
Відповідач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 перебуває на обліку у Згурівському відділі управління соціальної та ветеранської політики Броварської районної державної адміністрації та отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.10.2024 по 31.03.2025, отримує соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства (а.с. 48 т. 1 - довідка від 14.10.2024, а.с. 52 т. 1 - довідка про отримання (неотримання) допомоги від 02.12.2024, а.с. 54 т. 1 - копія посвідчення інваліда з дитинства). Із медичного висновку № 12 від 10.02.2014, який є дійсним до 06.09.2015, вбачається, що ОСОБА_1 станом на 10.02.2014 страждала на легку розумову відсталість резидуально-органічного ґенезу (а.с. 50 т. 1). ОСОБА_1 станом на 27.12.2024 проживає по АДРЕСА_1 разом із своєю матір'ю ОСОБА_4 , сестрою ОСОБА_30 та донькою ОСОБА_3 , яка на даний час вилучена із сім'ї матері; відповідач за місцем проживання характеризується посередньо, має складні стосунки у родині, постійно вчиняє сварки із своєю матір'ю ОСОБА_4 (а.с. 51 т. 1 - довідка-характеристика № 39 від 10.12.2024). У доданому позивачем у судовому засіданні флеш-носії міститься відео від 13.01.2025, на якому відображено умови проживання ОСОБА_1 у своєї матері ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , які свідчать про те, що відповідачем не створені належні умови для проживання, навчання малолітньої ОСОБА_3 (а.с. 171 - флеш-носій). З повідомлення СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області від 30.01.2025 вбачається, що згідно облікових даних Національної поліції України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягалася: 22.01.2024, 21.01.2024, 25.10.2020, 19.08.2020 за ст. 183 КУпАП (а.с. 197 т. 1 - повідомлення). З повідомлення СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області від 27.04.2025 вбачається, що згідно облікових даних Національної поліції України ОСОБА_1 у березні-квітні до адміністративної відповідальності не притягалася, однак від неї надійшло 9 телефонних повідомлень про конфліктні ситуації з матір'ю ОСОБА_4 та працівниками Служби у справах дітей та сім'ї (а.с. 197 т. 1 - повідомлення). Згідно довідки виданої КП «Згурівський ККП» 02.07.2025 за № 108, ОСОБА_1 дійсно працює у КП «Згурівський ККП» робітником з благоустрою цеху «Благоустрій» з 14.05.2025 року та за період з 14.05.2025 по 30.06.2025 отримала дохід у розмірі 16838,24 грн. (а.с. 34, 75 т. 2- довідки). Станом на 25.07.2025 відповідач ОСОБА_1 змінила своє фактичне місце проживання та на підставі згоди ОСОБА_9 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 72 т. 2 - згода). За адресою: АДРЕСА_1 Лободою Т.О. , начальником ССДС Згурівської селищної ради, ОСОБА_17 , головним спеціалістом ССДС Згурівської селищної ради, вивчено умови проживання та складено Акт обстеження умов проживання від 25.07.2025, згідно з яким ОСОБА_1 та ОСОБА_9 проживають однією сім'єю у незареєстрованому шлюбі, сім'я забезпечена в достатній кількості меблями, постільною білизною, посудом, є окреме місце для дитини (а.с. 73 т. 2 - акт). Відповідно до довідки-характеристики від 24.07.2025 ОСОБА_1 працює на посаді працівника благоустрою КП «Згурівський комбінат комунальних підприємств», має малолітню доньку ОСОБА_3 , яка вилучена із сім'ї та влаштована до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків». ОСОБА_1 відвідує доньку в закладі, телефонує, цікавиться її життям, здоров'ям. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо, на даний час вона є більш спокійною, адекватно реагує на зауваження, сприймає інформацію від працівників ССДС. Відсутні конфлікти між ОСОБА_1 та іншими жителями громади (а.с. 74 т. 2 - довідка-характеристика).
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 35 т. 1 - інформація про зареєстроване місце проживання, а.с. 141 т. 1 - копія паспорту). У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 20.07.2023 тимчасово виїхав до Німеччини та на час розгляду справи перебуває за межами України і як стверджував його представник - адвокат Шевченко В.І., відповідач здійснює догляд за своєю матір'ю ОСОБА_31 (а.с. 109-111 т. 1 - дозвіл на перебування у Німеччині, а.с. 60 т. 2 - розрахунок нарахувань за червень 2025, а.с. 67, 78 т. 1 - заяви, а.с. 142, 142, 148 149 - інформація про ОСОБА_32 ). Відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (що є місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 та їх малолітньої доньки ОСОБА_3 ) на даний час не проживає. За вказаною адресою знаходяться земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, домоволодіння, власником яких є ОСОБА_2 (а.с. 131-138 т. 1 - державні акти, технічний паспорт, витяг). Крім того, за вказаною адресою ОСОБА_2 розпочав будівництво житлового будинку (а.с. 122-126 - фото). У судовому засіданні встановлено, що за вказаною адресою відповідач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 з їх малолітньою дочкою проживали разом у період вагітності ОСОБА_1 та два місяці після народження ОСОБА_3 . Однак, через непорозуміння ОСОБА_2 з матір'ю ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_1 переїхала назад до будинку АДРЕСА_1 . Із доданих до відзиву на позовну заяву фото у кількості 5 шт., вбачаються спільні фото ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_2 та матір'ю ОСОБА_1 (дівчинка усміхнена перебуває у кафе, на дитячому майданчику) (а.с. 117- 121 т. 1 - фото). 27 січня 2025 року відповідач ОСОБА_2 надіслав пояснення до Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, в яких він просить не позбавляти його батьківських прав, готовий повністю оплачувати утримання дочки ОСОБА_3 у дитячому будинку через військовий стан та обмеженням його прав на пересування Україною (а.с. 81, 127 - пояснення). Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 18.07.2025, батько малолітньої вихованки Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Сезенків» ОСОБА_3 звернувся до директора Центру з проханням дозволити йому спілкуватися з дочкою. Йому надано дозвіл на спілкування в усній формі в будь-який час. Батько телефонує та спілкується з дитиною щонеділі та щосуботи в телефонному режимі від 20 до 30 хвилин, присилає посилки з подарунками у вигляді продуктів харчування, іграшки, набори для розвитку дитини (а.с. 58 т. 2 - відповідь).
Заслухавши пояснення сторони позивача та сторони відповідачів, покази свідків, дослідивши всі докази, надані сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово підкреслював, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках у разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
11 липня 2017 року Європейським судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 кардинально змінила свою поведінку та ставлення до виконання батьківських обов'язків. Зокрема, відповідач ОСОБА_1 змінила місце проживання, що виключило виникнення конфліктних ситуацій між нею та її матір'ю ОСОБА_4 , та відповідно створила належні умови для життя, виховання та розвитку дитини; працевлаштувалась, що дає можливість їй забезпечувати доньку належними засобами для догляду, гігієни, одягу, харчування, розвитку; станом на липень 2025 року має позитивні зміни у своїй поведінці, спілкуванні з іншими людьми, прислухається до порад працівників Служби у справах дітей та сім'ї, що свідчить про її бажання стати добропорядною матір'ю; спілкується зі своєю донькою ОСОБА_3 , що свідчить про її небайдужість до життя та здоров'я дитини; була присутня на кожному судовому засіданні, що підтверджує її намагання повернути дитину в свою сім'ю. Відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи також змінив своє ставлення до доньки, налагодив стосунки із донькою, цікавиться її добробутом, життям, оскільки почав часто їй телефонувати, відправляти по пошті подарунки. Між відповідачем ОСОБА_2 та його малолітньою донькою покращились відносини, що свідчить про те, що він не ухиляється від виконання батьківських обов'язків, однак через велику відстань між місцями їх проживання, він не може повністю реалізувати свої можливості. Відтак, розірвання сімейних зв'язків дитини ОСОБА_3 з її батьками не відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Судом не може бути врахована минула поведінка відповідачів, як визначальна при прийнятті рішення, так само суд не погоджується із висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , оскільки він суперечить інтересам дитини.
Приймаючи таке рішення, суд виходить з того, що позбавлення відповідачів батьківських прав не відповідає інтересам їх малолітньої доньки ОСОБА_3 , оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінили своє ставлення до виконання своїх обов'язків, врахували всі рекомендації, надані Службою у справах дітей та сім'ї та дотримуються їх, що виключає підстави для позбавлення їх батьківських прав, про які було вказано у позовній заяві.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову повністю.
При цьому суд вважає за необхідне попередити та наголосити відповідачам про необхідність дотримуватися досягнутих змін в частині свого ставлення до виховання, розвитку, догляду, спілкуванні з дитиною, тобто у виконанні батьківських обов'язків.
Враховуючи відмову у задоволенні вимоги про позбавлення батьківських прав, до задоволення також не підлягають похідні вимоги про стягнення із відповідача ОСОБА_1 аліментів на користь малолітньої ОСОБА_3 та про передання дитини органу опіки та піклування для подальшого влаштування. При цьому суд звертає увагу на те, що оскільки у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відмовлено, то Службою у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради має бути вирішено питання про повернення малолітньої ОСОБА_3 в сім'ю матері ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 155, 164, 166, 167 СК України, ст. 2, 19, 81, 263, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач Служба у справах дітей та сім'ї Згурівської селищної ради, як орган опіки та піклування, адреса місцезнаходження: вулиця Українська, 10, селище Згурівка, Броварський район, Київська область, 07601, код ЄДРПОУ 43932833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної районної адміністрації, адреса місцезнаходження: бульвар Т. Шевченка, 26/4, місто Київ, 01054, код ЄДРПОУ 37470112.
Головуюча суддя Л.М. Кучерява