"04" серпня 2025 р. Справа № 363/2848/25
04 серпня 2025 року м. Вишгород
суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного Управління ДПС у Київській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.05.2025 року № 1246/10-36-07-008, 25 квітня 2025 року о 13 год. 22 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 провадив господарську діяльність без державної реєстрації, як суб'єкта господарської діяльності, чим порушив: п.65.1 ст. 65, п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 03.06.2025 року, 23.07.2025 року та 01.08.2025 року від останнього до суду надійшли заяви про закриття провадження у справі, де зазначив, що не здійснював господарської діяльності в с. Новосілки, на розташованому по вул. Придорожній АЗС. Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення події не відповідають дійсності, не містять склад інкримінованого правопорушення та доказів вчинення ним цього правопорушення, зокрема отримання виручки від господарської діяльності на АЗС, належності йому двох резервуарів з паливом та систематичності дій по здійсненню господарської діяльності, що є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Також зауважив, що його не було повідомлено про час та місце складання протоколу, зазначений протокол було складено у його відсутність та без надання йому можливості реалізувати своє право на надання пояснень, та отримати роз'яснення його прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, під час складання протоколу. Окрім того, зазначив, що на момент розгляду справи у суді закінчився строк притягнення його до адміністративної відповідальності, встановлений ст. 38 КУпАП. Тож просив зарити провадження у справі з цих підстав та розглянути справу у його відсутність з урахування його клопотань про закриття провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення вже надходив до суду та постановою судді від 02.06.2025 року ухвалено адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП повернути до Головного управління ДПС у Київській області для належного оформлення з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ і до нього висуваються певні вимоги. Статтею 256 КУпАП передбачено перелік тих даних, що обов'язково повинні бути закріплені у протоколі для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його неможливо було заперечувати.
У даному випадку протокол про адміністративне правопорушення не у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення: прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням завдано матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.
Згідно до частини 4 ІІ розділу Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 02.07.2016 року №566, зміст протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
Однак, протокол № 1246/10-36-07-08 про адміністративне правопорушення складений 19.05.2025 року, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме, складений у відсутність ОСОБА_1 , відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особі не роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, під час складання протоколу. Про обізнаність з вищевказаним особою, що притягається до адміністративної відповідальності не поставлено у протоколі свій підпис, відсутні відомості щодо відмови поставити підпис та щодо належного повідомлення особи, про час та місце складання протоколу №1246/10-36-07-08 про адміністративне правопорушення.
У матеріалах справи відсутня інформація про виручку від продажу палива. А також, не долучено документи щодо вилучення виручки та товару з описом вилучених речей та їх місцезнаходження, що перешкоджає суду вирішити питання щодо застосування покарання у вигляді конфіскації.
Натомість зазначений матеріал надійшов до суду вдруге без виправлення зазначених в постанові судді від 02.06.2025 року недоліків. В супровідному листі заступник начальника ГУ ДПС у Київській області зазначив, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила 0,0 грн. На момент перевірки на АЗС за даними рівнеміра у двох резервуарах зберігалося 4753,0 л скрапленого газу.
Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами.
Стаття 164 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 55 того ж Кодексу визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Ними є, зокрема, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Ст. 42 ГК України визначено, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про підприємство» підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Допустимих, належних та достатніх у своїй сукупності доказів про те що ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю, а саме безпосередньою, самостійною, систематичною, на власний ризик діяльністю по продажу газу з метою отримання прибутку суду не надано.
Долученим до протоколу Актом фактичної перевірки від 25.04.2025 року зафіксовано лише один випадок продажу газу за безготівковий розрахунок.
Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами ГУ ДПС у Київській області не доведено наявності у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП України, не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст.280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і те чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні, у разі винесення постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ч.1 ст.38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та прийняття рішення про закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом обов'язковим є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Таким чином, закриття провадження у справі у відповідності до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП можливе лише за умови визначення вини особи для встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
При цьому, у разі недоведеності наявності події або складу адміністративного правопорушення в діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі саме за п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП), за якою в данному випадку і підлягає закриттю провадження у справі.
За таких обставин відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 164, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів з дня винесення.
Суддя Д.А. Свєтушкіна