Провадження №2/359/1888/2025
Справа №359/1512/25
Іменем України
31 липня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
1. Короткий зміст позовних вимог.
В лютому 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 18 квітня 2024 року ТОВ «МІЛОАН» уклав з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №103630801. За яким ТОВ «МІЛОАН» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язалась протягом 345 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 3,65% річних на фактичну заборгованість за кредитом до 29 березня 2025 року, а починаючи з 30 березня 2025 року у розмірі 912,50% річних від фактичного залишку кредиту. ТОВ «МІЛОАН» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9000 гривень. Відповідач неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виник борг по поверненню кредиту у розмірі 32346 гривень 00 копійки. 30 липня 2024 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу №30072024/2. Згідно з яким ТОВ «МІЛОАН» відступив ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги за кредитним договором №103630801 від 18 квітня 2024 року. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 32346 гривень 00 копійки,що складається: з заборгованості за основною сумою боргу - 9000 гривень 00 копійок, заборгованості по відсоткам - 18846 гривень 00 копійки, штраф - 4500 гривень 00 копійок.
2. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача Кудіна А.В. направила до суду заяву, якою підтримала пред'явлений позов та просила суд його задовольнити у повному обсязі, розгляд цивільної справи просила здійснити за її відсутності.
Відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 18 квітня 2024 року ТОВ «Мілоан» уклав з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит №103630801. За умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 9000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 345 днів повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 3,65% річних на фактичну заборгованість за кредитом до 29 березня 2025 року, а з 30 березня 2025 року - у розмірі 912,50% річних від фактичного залишку кредиту (а.с6-11).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов'язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Встановлено, що договір про споживчий кредит №103630801 від 18 квітня 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан»в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
30 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» уклав з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договір факторингу №30072024/2 (а.с.17-18). За умовами якого сторони домовились про передачу права грошових вимог по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб - боржників від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги, яке мав до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103630801 від 18 квітня 2024 року. Дана обставина підтверджується копією Витягу з Реєстру боржників №2 до договору факторингу №30072024/2 від 30 липня 2024 року (а.с.20).
У такий спосіб ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув прав кредитора у зобов'язанні, які виникли на підставі договору про споживчий кредит №103630801 від 18 квітня 2024 року.
ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошове зобов'язання, тому у нього виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 9000 гривень, заборгованість за відсотками - 18846 гривень 00 копійок, штраф - 4500 гривень 00 копійок. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 32346 гривень 00 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 31 грудня 2024 року (а.с.21).
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.
Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 32346 гривень 00 копійок.
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції кредитового переказу коштів №93378 від 14 січня 2025 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатив судовий збір у розмірі 3028 гривень. Позов задоволений. З огляду на це, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 гривень.
На підставі викладеного та керуючись п.5 ч.1 ст.3, ч.3, ч.6 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.1 ст.1046, ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №103630801 від 18 квітня 2024 року у розмірі 32346 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати на оплату судового збору у розмірі 3028 гривні.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що розташовується за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014, п/р НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду - 05 серпня 2025 року.
Суддя В.В. Журавський