Справа № 357/10437/25
Провадження № 2/357/4743/25
про передачу цивільної справи за підсудністю
06 серпня 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П. суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя -
І. У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, судом було встановлено, що копії документів, приєднаних до одного примірника позовної заяви не відповідають копіям документів, приєднаних до другого примірника позовної заяви, оскільки є копіями не всіх, а лише деяких із документів, прошитих в наданих звітах про грошову оцінку майна. З огляду на те, що документи, приєднані до другого примірника позовної заяви не були скріплені, не прошиті, не пронумеровані та не відповідали переліку документів, викладених в розділі позовної заяви «Додатки», було неможливо встановити виконання й на цій підставі вважати такими, що виконані вимоги ч.1 ст.177 ЦПК України. Крім того, матеріали позову містили документи, які не перелічені в додатках: нечитабельна (затемнена) копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та копія паспорта ОСОБА_1
18.07.2025 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення її недоліків.
31.07.2025 року до канцелярії суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву, до якої останньою додано завірені копії додатків до позовної заяви для другого примірника.
На розгляд судді Цукурову В.П. указану заяву передано 01.08.2025 року.
ІІ. Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про те, що при зверненні до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом позивачем не дотримано правила підсудності, визначені ст. 27 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
За правилами частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
ІІІ. У своїх позовних вимогах позивач ОСОБА_1 просить суд у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнати за нею та відповідачем ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини:
домоволодіння , загальною площею 286,0 кв.м 2006 року побудови; адреса: АДРЕСА_1 (вартість відповідно до доданого позовної заяви звіту про оцінку майна - 5224971,00 гривень);
земельної ділянки, площею 0,1499 га, кадастровий номер 3221455500010470005, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (вартість відповідно до доданого позовної заяви звіту про експертну грошову оцінку - 74462,00 гривень);
земельної ділянки, площею 0,0785 га, кадастровий номер 3221455500010470006, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (вартість відповідно до доданого позовної заяви звіту про експертну грошову оцінку - 45623,00 гривень);
житлового будинку загальною площею 111,4 кв.м., житлова площа 77,0 кв.м.; адреса: АДРЕСА_2 (вартість відповідно до доданого позовної заяви звіту про оцінку майна - 1172151,00 гривень);
земельної ділянки, площею 0,1002 га, кадастровий номер 26:236:879:01:01:001:0212, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (вартість відповідно до доданого позовної заяви звіту про експертну грошову оцінку - 129770,00 гривень).
З наведеного вбачається, що об'єкт нерухомого майна, вартість якого є найвищою, а саме: домоволодіння, загальною площею 286,0 кв.м 2006 року побудови, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ІV. Cелище Гребінки належить до Гребінківської селищної територіальної громади, яка у свою чергу входила до Васильківського району Київської області.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій, зокрема, Гребінківської селищної територіальної громади, що включає селище Гребінки.
У той же час, згідно з приписами пункту 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII (зі змінами), до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Таким чином, на даний час Васильківський міськрайонний суд Київської області продовжує здійснювати свої повноваження у межах визначеної територіальної юрисдикції.
V. Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки об'єкт нерухомого майна, відносно якого подано позов та вартість якого є найвищою, а саме: домоволодіння, загальною площею 286,0 кв.м 2006 року побудови, знаходиться у селищі Гребінки Київської області, то суд, керуючись указаними нормами ЦПК України, вважає за необхідне направити дану цивільну справу за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
VI. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 30, 31, 32, 352-354 ЦПК України, суд -
Справу №357/10437/25 провадження №2/357/4743/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя передати за належною підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області (вулиця Шевченка, будинок 8, місто Васильків, Київська область, 08606).
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя В. П. Цукуров