Справа №345/3535/25
Провадження № 2/345/1654/2025
05.08.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дітей,
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить змінити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_2 в її користь аліменти в розмірі по 4000 грн. щомісячно на кожну дитину на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ними повноліття. Також просить стягнути 43980 гривень додаткових витрат.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30 липня 2009 року вона одружилась з відповідачем. Від спільного проживання у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та знаходяться на її утриманні й вихованні. Однак після декілька років спільного проживання їхній шлюб розпався, і 14.06.2021 Калуським міськрайонним судом було винесено рішення про розірвання шлюбу між ними. Відповідач не бере участі у вихованні дітей, оскільки близько двох років тому покинув територію України і фактично проживає за кордоном. Оскільки відповідач не цікавився їхніми спільними дітьми і жодної участі в їх вихованні не приймав, вона вимушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Після чого Калуський міськрайонний суд своїм рішенням ухвалив стягувати в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 в розмірі по 1500 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття. Однак з того моменту пройшло уже достаньо часу і відповідно відбулась інфляція. Враховуючи повномаштабне вторгнення російської федерації, змінився і ринок праці, і курси валют та індекс цін, що відповідно вплинуло на її матеріальне становище, тому вона вимушена була звернутись з позовом до суду щодо збільшення розміру аліментів. До того ж їхній син ОСОБА_3 часто хворіє, що призводить до постійних додаткових витрат. За останні два роки він двічі вимушений був робити операції в нижній частині тазової кістки, що коштували 35440 грн. та 26600 грн. кожна, і за які вона оплатила повністю свої кошти, хоча батьки повинні в рівних частках нести відповідальність за утримання та вихання дитини. Також нею в повному обсязі було оплачено консультації в офтальмолога щодо зору у їхнього спільного сина та дочки та призначення носіння окулярів для них, вартість яких становить 12235 грн. для дочки ОСОБА_4 та 13685 грн. для сина ОСОБА_3 . У неї склалося непросте матеріальне становище. Їй одній важко утримувати дітей. Вони ростуть, відповідно, зростають витрати на їх утримання та виховання. З часу фактичного припинення шлюбних відносин відповідач мало цікавиться їх вихованням, практично перестав матеріально допомагати, хоча є здоровою працездатною особою, повинен і має змогу утримувати своїх дітей.
Позивачка подала до суду заяву, в якій позовній вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі, а розгляд справи просить провести без її участі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 51). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання за участю сторін в порядку спрощеного провадження, встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.
Ухвалою суду від 23.07.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідача викликано в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
05.08.2025 позивачка подала до суду заяву, в якій позовній вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі, а розгляд справи просить провести без її участі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Від відповідача будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень не поступало, як і не повідомляв він про причини своєї неявки в судові засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивачки суду не надав, хоча був повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подавав, позивачка не заперечує проти заочного розгляду справи, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
сторони по справі є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а.с. 9-10).
Відповідно до довідки № 405 від 30.05.2025, виданої заступником начальника Калуського відділу ДВС, ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 за період з 01.11.2024 по 01.05.2025 аліменти у розмірі 18000,00 грн. згідно виконавчого листа № 345/4017/21, виданого 20.10.2021 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно до віку, щомісячно, починаючи з 13.09.2021 і до досягнення ними повноліття (а.с. 14).
Згідно з актом наданих послуг від 29.08.2024 до 30.08.2024 для ОСОБА_6 останньому було надано медичні послуги на загальну суму 35440,00 грн. (а.с. 15).
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2516/407 ОСОБА_6 у період з 29.08.2025 по 30.08.2024 перебував на лікуванні та йому проводилося оперативне втручання, у зв'язку з чим були надані відповідні лікувальні та трудові рекомендації (а.с. 16).
Згідно з актом наданих послуг від 13.03.2025 до 14.03.2025 для ОСОБА_6 останньому було надано медичні послуги на загальну суму 26600,00 грн. (а.с. 17).
Відповідно до замовлення № 3530 від 22.01.2025 було оплачено кошти у розмірі 4685,00 грн. за придбання лінз та послуги майстра, замовником яких є ОСОБА_7 (а.с. 18), а також було оплачено кошти за інші супутні товари, що у своїй сукупності становить 12235,00 грн. та підтверджується фіскальним чеком від 22.01.2025 (а.с. 18 на звороті)
Відповідно до замовлення № 3527від 22.01.2025 було оплачено кошти у розмірі 4685,00 грн. за придбання лінз та послуги майстра, замовником яких є ОСОБА_6 (а.с. 19), а також було оплачено кошти за інші супутні товари, що своїй сукупності становить 13685,00 грн. та підтверджується фіскальним чеком від 22.01.2025 (а.с. 19 на звороті).
Оцінка суду:
врахувавши позицію позивачки, висловлену в її позовній заяві, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Щодо збільшення розміру аліментів.
Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч. 7ст. 8 СК Українипередбачають, що під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини).
Відповідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Аналогічна норма викладена і вст. 8 Закону України "Про охорону дитинства".
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).
Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
В силу частини 3 статті 181, частини 1 статті 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне роз'яснення міститься у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, пов'язаних з обов'язком батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Наведений висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 682/3112/18 від 04 березня 2020 року.
При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан, як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3196,00 гривень на місяць.
Тобто, на даний час мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років становить 3196,00 гривень.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з позивачкою.
Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що з часу ухвалення судом 20.10.2021 рішення про стягнення аліментів в розмірі по 1500,00 грн. на кожну дитину щомісячно розмір утримання, якого потребують діти, зріс. Суми аліментів, яка визначена рішенням суду, на даний час не вистачає для того, щоб забезпечити нормальні умови їхнього життя, розвитку та харчування, оскільки змінилася економічна ситуація в країні, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, взуття, ліки, житлово-комунальні послуги, разом із тим потреби дітей з віком змінилися та збільшилися в силу їх росту та розвитку, а обов'язок по утриманню останніх не може бути покладений виключно на матір, з якою вони проживає, що створює для позивачки додаткове навантаження по догляду та вихованню дітей, у зв'язку з чим, певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва батьки для розвитку дітей, так, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку, матір.
Вищевказані обставини, на думку суду, вказують про погіршення матеріального становища позивачки.
Крім того, суд враховує, що з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів стан здоров'я сина сторін погіршився, зокрема, йому двічі проводили оперативне лікування.
Даючи оцінку викладеному, суд, враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача, приймає до уваги також твердження позивачки, що відповідач є працездатною особою та отримує високий дохід, а також те, що законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу дітям, оскільки діти ростуть і потребують більшого забезпечення, у зв'язку з чим потребують матеріальної допомоги батька, обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, відповідачем не надано.
А тому, визначений судом розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання їхніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн. щомісячно на кожну дитину, з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності не відповідають інтересам та потребам дітей.
З огляду на викладене, збільшуючи розмір стягуваних аліментів, враховуючи пріоритет інтересів дітей, рівність обов'язку обох батьків щодо їх утримання, матеріальне стан та сімейне становище сторін по справі, зокрема, погіршення матеріального становища позивачки, вік дітей, на утримання яких стягуються аліменти, стан їхнього здоров'я, ріст їхніх потреб, підвищення цін та ріст рівня мінімальних соціальних гарантій, суд вважає, що аліменти в стягнутому розмірі 1500,00 грн. є недостатніми, тому приходить до висновку, що справедливими та розумними, необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дітей буде стягнення аліментів з відповідача у розмірі по 4000,00 грн. щомісячно на кожну дитину.
Щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (ч. 2 ст. 185 СК України).
Аналіз відповідних норм вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, необхідно враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення.
Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.04.2022 у справі № 761/27222/20.
На підтвердження понесених додаткових витрат стороною позивачки надано акти наданих робіт, виписку з медичної карти, відповідні замовлення та фіскальні чеки про оплату наданих медичних послуг для дітей сторін на загальну суму 87960,00 грн.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачкою, можна вважати додатковими, оскільки такі витрати викликані лікуванням дітей і є обов'язковими, а не добровільним волевиявленням матері, та остання надала належні докази про необхідність таких витрат.
За таких обставин, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи обов'язок обох батьків утримувати неповнолітніх дітей, суд вважає, що з відповідача користь позивачки необхідно стягнути додаткові витрати на утримання дітей в розмірі 43980,00 гривень.
Розподіл судових витрат:
позивачка від сплати судового збору за позовними вимогами про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд вважає, що з відповідача в дохід держави необхідно стягнути мінімальний визначений законом судовий збір у даній категорії справ за дві позовні вимоги у розмірі 2422,40 грн. (1211,20 грн. х 2).
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184, 185 Сімейного кодексу України, ст.ст. 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дітей задоволити.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються згідно з виконавчим листом, виданим Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області на підставі рішення суду від 20.10.2021 в цивільній справі № 345/4017/21, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми по 1500,00 (одна тисяча п'ятсот) гривень до твердої грошової суми по 4000,00 (чотири тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили і проводити до досягнення дітьми повноліття, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за підставі рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області суду від 20.10.2021 в цивільній справі № 345/4017/21.
Виконавчий лист у справі за № 345/4017/21, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 43980,00 (сорок три тисячі дев'ятсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: