Справа № 196/757/25
№ провадження 2-а/196/12/2025
05 серпня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - поліцейський ВП №4 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Чубинець Олексій Вадимович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та в обґрунтування позовних вимог вказав, що 30.06.2025 р. він рухався на своєму мопеді у шоломі в с.Бабайківка і близько 12 години його зупинили працівники поліції, не назвавши законної причини зупинки та не представившись відповідним чином, почали вимагати від нього документи на транспортний засіб та посвідчення. Так, як зупинка була незаконною, він відмовився надавати документи, після чого працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №376977 від 30.06.2025 р. по ст.126 ч.5 КУпАП. У даному протоколі зазначено, що нібито він вчинив правопорушення повторно протягом року і на нього вже була складена постанова серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р.
Звертає увагу суду, що про існування оскаржуваної постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. він дізнався лише 30.06.2025 р., після того як працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ст.126 ч.5 КУпАП.
На обґрунтування оскаржуваної постанови зазначає, що 05.06.2025 р. він їхав на цьому самому мопеді у шоломі в с.Бабайківка і його також зупинили ці самі працівники поліції. Після зупинки працівники поліції, не назвавши законної причини зупинки відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» та не представившись відповідним чином, почали вимагати від нього документи на транспортний засіб та посвідчення. Так, як зупинка була незаконною, він відмовився надавати документи. Після 15-20 хвилин спілкування працівники поліції повідомили йому, що на нього буде складений протокол по ст.130 КУпАП і матеріали справи передадуть до суду.
Тобто, про існування оскаржуваної постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. він дізнався лише 30.06.2025 р., так як оскаржувану постанову винесли без його участі і він не знав і не міг знати про її існування.
01.07.2025 р. він звернувся до начальника ВП №4 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи стосовно постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. з можливістю зняття копій та надати копію даної постанови для її оскарження, але йому було відмовлено через завантаженість. 07.07.2025 р. він знову звернувся до відділу поліції, де йому повідомили, що не можуть надати матеріали справи, так як їх вже відправили до виконавчої служби. Письмової відмови йому надано не було.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП є незаконним та необґрунтованим, а оскаржувана постанова серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. є протиправною і такою, що підлягає скасуванню, виходячи з такого.
Під час зупинки 05.06.2025 р. працівники поліції не назвали йому законної причини зупинки відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», не представились належним чином, не надали для ознайомлення своє службове посвідчення встановленого зразка; не надали жодного доказу скоєння ним правопорушення; розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови проводилися без його присутності, чим було його позбавлено права на правову допомогу, не було роз'яснено право на оскарження та строк оскарження постанови.
Крім того, враховуючи що оскаржувана постанова була винесена 05.06.2025 р., а фактично він дізнався про її існування лише 30.06.2025 р. за обставин, зазначених вище, вважає, що є всі підстави для поновлення судом строку на її оскарження, як пропущеного з поважних причин.
Тому просить поновити строк на оскарження постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р., як пропущений з поважних причин; визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн., а справу закрити. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2025 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду з повідомленням сторін та витребувано від ВП №4 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 року за ч.2 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 27-28).
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - Новікова С.А. подала до суду відзив на позов, у якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Посилається на те, що позовні вимоги вважає необґрунтованими виходячи з такого.
Так, 05.06.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, поліцейський ВП № 4 ДРУП № 2 ГУНП сержант поліції Чубинець О.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4900127.
Статтею 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, у тому числі передбачених частиною 2 статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.06.2025 серії ЕНА № 4900127, якою зафіксовано порушення позивача, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.
Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається зі змісту постанови від 05.06.2025 серії ЕНА № 4900127, поліцейським ВП № 4 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Чубинцем О.В. зафіксовано, що 05.06.2025 о 14:48:00 в с. Бабайківка вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував мопедом MUSSTANG без мотошолому, при цьому не мав посвідчення водія категорії А1, тобто не мав право керувати таким транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п.п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно частини 2 статті 126 КУпАП передбачено наступне: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, вважає, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.
Крім того, повідомляє, що відповідно до п. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, - 30 діб.
Враховуючи вищевикладене надати відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР Монастиренком І.С. 05.06.2025 не представляється можливим у зв'язку з закінченням термінів зберігання.
Просить відмовити у задоволенні позову (а.с. 40-45).
Позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вважає, що відповідачем не спростовано обставини та твердження викладені ним у позовній заяві. Відповідач не подав до суду жодного доказу нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, що є ще однією підставою для скасування оскаржуваної постанови. Відповідач у своєму відзиві, окрім слів, не надав до суду жодного доказу того, що адміністративна справа розглядалася на місці нібито вчинення адміністративного правопорушення і що оскаржувана постанова також виносилася на місці нібито вчинення адміністративного правопорушення і в його присутності. Відповідач також не надав суду жодного доказу, що відповідь від ВП №4 ДРУП №2 ГУНП від 07.07.2025 була відправлена йому за місцем його мешкання засобами поштового зв'язку і була отримана (а.с. 61-69).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на його задоволенні (а.с. 71-72).
Представник відповідача - Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відзиві на позов представник відповідача просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, у задоволенні позову відмовити (а.с. 45).
Третя особа - поліцейський ВП №4 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Чубинець О.В. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 59, 81).
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 року, винесеної третьою особою у справі, позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 33).
У постанові вказано, що 05.06.2025 о 14:48:00 в с. Бабайківка, вул. Центральна водій ОСОБА_1 керував мопедом MUSSTANG без мотошолому, при цьому не мав посвідчення водія категорії А1, тобто не мав права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Позивач ОСОБА_1 не погодився з даною постановою і оскаржив її до суду.
Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена без складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВС від 27 червня 2019 у справі № 560/751/17, згідно якої визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на ті обставини, що під час зупинки 05.06.2025 р. працівники поліції не назвали йому законної причини зупинки відповідно до ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», не представились належним чином, не надали для ознайомлення своє службове посвідчення встановленого зразка; не надали жодного доказу скоєння ним правопорушення; розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови проводилися без його присутності, чим було його позбавлено права на правову допомогу, не було роз'яснено право на оскарження та строк оскарження постанови. Звертає увагу суду, що про існування оскаржуваної постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. він дізнався лише 30.06.2025 р., після того як працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопрушення за ст.126 ч.5 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, зокрема оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки, вирішує клопотання.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Право на захист особи, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, гарантоване пунктом 3 (с) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що включає право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Відповідно до усталеної практики у справах щодо України, поняття «кримінальне правопорушення» в практиці ЄСПЛ має автономне тлумачення, та кримінально-правова суть визнається не лише стосовно Кримінального кодексу, а й Кодексу про адміністративні правопорушення (Рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 53 та від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine).
З копії оскаржуваної постанови, наданої суду, у графі 8 про роз'яснення прав за ст.268 КУпАП, підпис ОСОБА_1 відсутній, стоїть відмітка - відмовився.
Доказів дотримання поліцейським вимог ст.268 КУпАП під час складання оскаржуваної постанови, відповідач не надав.
У зв'язку із зазначеним, суд доходить висновку про те, що поліцейський порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, відповідно порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВС від 18 лютого 2020 у справі № 524/9827/16-а, згідно якої порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на який посилається відповідач, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом оскарження та не може розглядатися як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно з п.9 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
З графи 7 оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається відео з бодікамери (а.с.33), однак відповідачем вищевказане відео, як доказ вчинення правопорушення та дотримання процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, до суду надано не було, у зв'язку з закінченням термінів зберігання.
Відсутність у матеріалах справи відеозапису вчинення правопорушення не дає можливості суду встановити дотримання поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення (Розділ VI п.1), а також встановити наявність події адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення є правовим висновком щодо дій певної особи, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення на підставі зібраних доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Відсутність належних та допустимих доказів викликає сумнів у правомірності винесеної поліцейським постанови, тому вона як безумовний та беззаперечний доказ на доведення вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення судом не приймається.
Верховний Суд у Постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз'яснив, що на підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення та винесення постанови не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву доводи позивача про те, що зупинка була без законних підстав, розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови проводилися без його присутності, чим було його позбавлено права на правову допомогу, не спростував, жодних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення надано не було.
Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Водночас будь-яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України, відповідачем суду не надано, у матеріалах справи як доказ наявна лише копія постанови, яка є предметом оскарження.
Таким чином, всупереч вимогам ст.77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 05.06.2025 року та не підтверджується жодними іншими доказами. Зазначена постанова є саме предметом оскарження та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
У постанові Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі № 537/2088/17 викладено правову позицію, згідно якої правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана.
Відповідач відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не довів законності прийнятого рішення.
За таких обставин, відповідачем не доведено, що в діях позивача 05.06.2025 року був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та подія правопорушення.
Суд доходить висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимоги ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП.
Встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача виконані вимоги вищевказаних приписів КУпАП, у зв'язку з чим доходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що не відповідає закону, постановленою на підставі неналежних доказів вини позивача, порушує його права, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Щодо заявленої позивачем клопртання про поновлення строку на оскарження постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р., як пропущеного з поважних причин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
На обґрунтування пропуску строку на оскарження постанови позивач посилається на те, що про винесену поліцейським постанову серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. він дізнався лише 30.06.2025 р., після того як працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за ст.126 ч.5 КУпАП. 01.07.2025 р. він звернувся до начальника ВП №4 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи стосовно постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. з можливістю зняття копій та надати копію даної постанови для її оскарження, але йому було відмовлено через завантаженість. 07.07.2025 р. він знову звернувся до ВП, де йому повідомили, що не можуть надати матеріали справи, так як їх вже відправили до виконавчої служби. Письмової відмови йому надано не було.
Як вбачається з наданої суду відповідачем копії листа від 07.07.2025 року «Про надання інформації» щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.07.2025 року, заяву останнього розглянуто. По результатам розгляду повідомлено, що за місцем його мешкання за вих. №72815-2025 від 09.06.2025 року було направлено копію постанови серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 за ч.2 ст.126 КУпАП, так як на місці вчинення адміністративного правопорушення він відмовився від її отримання. На даний час постанову серії ЕНА №4900127 за вих. №109020-2025 від 27.06.2025 направлено до Слобожанського ВДВС (а.с. 54, 74).
Однак, при цьому доказів направлення та вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду надано не було, як і доказів відмови від її отримання.
Приймаючи до уваги викладені позивачем обставини та надані докази на підтвердження вказаних обставин, враховуючи те, що докази вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови відсутні, тому суд вважає, що позов було подано в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 286 КАС України, строк звернення до суду з даним адміністративним позовом не було пропущено, тому підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні.
Згідно із ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн., а тому з відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату у розмірі 605,60 грн. (а.с. 1).
Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа - поліцейський ВП №4 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Чубинець Олексій Вадимович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4900127 від 05.06.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 грн., провадження по справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 20-а, код ЄДРПОУ 40108866).
Третя особа: поліцейський ВП №4 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області сержант поліції Чубинець Олексій Вадимович (робоча адреса: 51000, Дніпропетровська область, с-ще Царичанка, вул.Нагорна, 9).
Суддя Л.П. Бабічева