Справа № 215/6180/25
3/215/2235/25
06 серпня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, працюючого ПрАТ "ЦГЗК" ЦСО, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 122-2 КУпАП,-
09.07.2025 о 20:59 год. в Дніпропетровській області, у м. Кривому Розі, Тернівському районі по вул. Пляжна біля буд. №2, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, днз НОМЕР_2 , не зупинився на вимогу працівника поліції, вимога про зупинку була подана у встановленому порядку світлового та звукового сигналу, водій проігнорував вимогу, продовжуючи рух. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 477469, 471838, відеореєстратор Ксіомі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пп. 2.4 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення в яких вказав, що на пляжі, поблизу вул. Пляжна, його зупинили працівники поліції через те, що він подавав на ТЗ звуковий сигнал, який мав ознаки спеціального, однак ОСОБА_1 вважав вимогу працівника поліції незаконною, тому почав рух до свого гаражу, а в подальшому він все ж таки виконав вимогу про зупинку.
Суддя, дослідивши, письмові пояснення правопорушника, матеріали адміністративної справи а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 386684 від 09.07.2025 (а.с. 3), рапорт працівника поліції (а.с. 4), довідку, якою встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 5), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 6), приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п. 8.9 ПДР України, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частина 1 ст.122-2 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Як вбачається з переглянутого судом відеозапису, працівниками поліції був зупинений ОСОБА_1 з приводу незаконного обладнання ТЗ засобу спецільним звуковим сигналом, про що було повідомлено останнього.
Після чого ОСОБА_1 , в ході розмови із поліцейськими, о 21:08 почав рух керованого ним ТЗ, на що працівники поліції почали кричати, щоб він зупинився, потім сіли до свого службового автомобіля та почали прямувати за ТЗ ОСОБА_1 , подавали світлові та звукові сигнали для зупинки керованого ОСОБА_2 транспортного засобу, але в порушення п. 8.9 ПДР України, ОСОБА_1 продовжував рух, що свідчить про не виконання вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу та спростовує пояснення водія ОСОБА_1 про дотримання ним вимог зупинки.
Дослідивши докази, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, письмові пояснення правопорушника, суддя приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєні даного правопорушення та необхідність накладення на нього стягнення у межах санкцій ч.1 ст. 122-2 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 грн. на користь держави.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 605,60 грн. із розрахунку (3028*0,2).
Керуючись ст.ст. 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Р/Р отримувача (IBAN): UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету:21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.