Справа № 215/6382/25
3/215/2263/25
06 серпня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка протягом року не притягалася до адміністративної відповідальності, яка навчається в КЛ №77 КМР, проживаючої за адресою:, АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП,-
17.07.2025 о 11:06 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. Пляжна біля буд.№ 1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Citroen C4 PICASSO, днз. НОМЕР_2 , не маючи права керування відповідної категорії. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 477458. Своїми діями неповнолітня ОСОБА_1 порушила пункт 2.1 «а» ПДР України, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Також, 17.07.2025 о 11:06 год. в м. Кривому Розі, Тернівському районі, по вул. Пляжна біля буд.№ 1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Citroen C4 PICASSO, днз. НОМЕР_2 , порушила вимогу дорожнього знаку 2.2, проїзд без зупинки заборонено та здійснила виїзд з вул. Пляжна на вул. Байрачна не здійснивши зупинки. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 477458. Своїми діями неповнолітня ОСОБА_1 порушила пункт 33 ПДР України, та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
ОСОБА_1 судове засідання з'явилася, підтвердила обставини викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, вину визнала
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 394177 від 17.07.2025 (а.с. 2), протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 394165 від 17.07.2025 (а.с. 11), рапорти працівника поліції (а.с. 4, 13), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 6, 15), приходить до висновку, що в діях неповнолітньої ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.п. 2.2, п. 33, ПДР України, забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ..., а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років
Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Дослідивши докази, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку про винуватість неповнолітньої ОСОБА_1 в скоєні даних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП, та про необхідність накладення на неї стягнення у межах санкцій ч.2 ст.126 КУпАП, тобто за більш серйозне з числа вчинених, яка передбачає накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. на користь держави.
В рішенні Європейського Суду з прав людини «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року, роз'яснено що, як зазначено у Кодексі України про адміністративні правопорушення та у подальших роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України, адміністративні правопорушення (тобто незначні правопорушення за законодавством України) караються арештом лише у виключних випадках (див. пункти 16 та 18), тобто адміністративне стягнення повинно бути пропорційним переслідуваній меті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 605,60 грн. із розрахунку (3028 *0,2).
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 279, 280, 283, 308 КУпАП, суддя, -
Адміністративну справу №215/6383/25; 3/215/2264/25 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, об'єднати в одне провадження з адміністративною справою № 215/6382/24; 3/215/2263/25 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП, яка знаходиться в проваджені судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О.
Неповнолітню ОСОБА_1 , 02.11.2008 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601), одержувач коштів (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати штрафу в добровільному порядку, не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови, штраф стягується у порядку примусового виконання в подвійному розмірі, а також стягуються витрати на облік правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.