Справа № 190/1419/25
Провадження №2-о/190/48/25
30 липня 2025 року м.П"ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , останній на момент смерті проходив військову службу у лавах Збройних сил України. У зв'язку з чим, відповідно до діючого законодавства України вона має право на отримання грошової допомоги. Під час вивчення поданого нею пакету документів, працівниками ТЦК було встановлено, що в свідоцтві про смерть батька її чоловіка прізвище зазначено « ОСОБА_3 », тоді як прізвище її чоловіка - « ОСОБА_4 ». У зв'язку з виявленими розбіжностями у написанні прізвища звернулася з відповідною заявою до Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), але їй було відмовлено у внесенні змін до актового запису про смерть батька її чоловіка, оскільки вона є неналежним заявником та для уникнення порушення прав спадкоємців померлого (в актовому записі про народження онука написання прізвища співпадає з написанням прізвища діда - « ОСОБА_3 »). Оскільки відділ ДРАЦСГ не взмозі усунути вказану неточність, з метою забезпечення можливості реалізації її права на отримання відповідної грошової допомоги після смерті її чоловіка вона вимушена звернутися до суду.
Просить встановити факт неправильності запису в актовому записі про смерть №21 від 29.04.1996 року складеного виконавчим комітетом Саївської сільської ради народних депутатів П'ятихатського району Дніпропетровської області, щодо запису прізвища « ОСОБА_5 » замість вірного « ОСОБА_5 », зобов'язати Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до відповідного актового запису про смерть, змінивши в графі прізвище померлої особи з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутності, заяву підтримує в повному обсязі.
Заінтересована особа Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили.
Заінтересована особа Міністерство оборони України свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду направили заяву в якій зазначили, що задоволення заяви у порядку окремого провадження впливатиме на права та обов'язки спадкоємців померлого військовослужбовця, а також осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Свідок ОСОБА_6 в поданій до суду заяві пояснила, що вона є рідною матір'ю заявниці. ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 доводився їй зятем та вона була знайома з його батьком ОСОБА_5 , спілкувалися як свати.
Свідок ОСОБА_7 в поданій до суду заяві пояснила, що є рідною сестрою загиблого чоловіка заявниці ОСОБА_2 . Їй не відомо чому під час реєстрації актового запису про смерть батька ОСОБА_5 було зазначене прізвище - « ОСОБА_3 ».
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
13 січня 2023 року укладено шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після державної реєстрації шлюбу остання взяла прізвище нареченого - « ОСОБА_4 », про що свідчить копія свідоцтва про шлюб /а.с.23/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть /а.с.7/.
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , про що свідчить копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133, 135 Сімейного кодексу України /а.с.10/.
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_9 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть /а.с.9/.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.8/.
Згідно сповіщення сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_7 №3/ПТ/2843 від 02.08.2023 року повідомлено, що чоловік сержант ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебуваючи на тимчасовому місці проживання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 помер внаслідок інших причин, не пов'язаних з участю в бойових діях/а.с.11/.
Відповідно до копії погосподарської книги особового рахунку № НОМЕР_2 зазначено список членів сім'ї « ОСОБА_10 - глава семьи», « ОСОБА_11 - жена», « ОСОБА_12 - сын» /а.с.12/.
Згідно з висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану Вільногірського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 03.10.2024 року стану Вільногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відмовлено у внесенні змін до актового запису про смерть батька чоловіка заявниці, №21, складений 29 квітня 1996 року, виконавчим комітетом Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, а саме виправлення написання прізвища померлого з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » з наступних причин: для уникнення порушення прав спадкоємців померлого, а саме в актовому записі про народження онука написання прізвища співпадає з написанням прізвища діда - « ОСОБА_3 », у даному випадку заява подана особою, яка є неналежним заявником. Відмова у внесенні змін до актових записів цивільного стану може бути оскаржена у судовому порядку /а.с.14-21/.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 20 регіональної військово- лікарської комісії про встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця протокол №2369 від 31.10.2023 року встановлено, що захворювання сержанта ОСОБА_2 , 1968 року народження : «Ракова інтоксикація. Злоякісне новоутворення нирки, за винятком миски», послужило причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 - захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, пов'язана з- проходженням військової служби /а.с.22/.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)
Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23)).
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Відповідно до положень статті 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті
Відповідно до частин першої, шостої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, постанова адміністративного суду.
Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» судам роз'яснено, що «суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків)».
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, належно оцінивши надані заявником докази, суд приходить до висновку про те, що в них зазначена необхідна інформація, яка підтверджує неправильність вказаного в актовому записі про смерть на ОСОБА_5 , актовий запис №21 від 29 квітня 1996 року, складеного виконавчим комітетом Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області в частині прізвища померлої особи « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 », тому заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт неправильності запису в акті цивільного стану актовому записі про смерть на ОСОБА_5 , актовий запис №21 від 29 квітня 1996 року, складений виконавчим комітетом Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області в частині написання прізвища померлої особи « ОСОБА_3 » замість правильного - « ОСОБА_4 ».
Зобов'язати Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) внести зміни в актовий запис цивільного стану про смерть на ОСОБА_5 , актовий запис №21 від 29 квітня 1996 року, складений виконавчим комітетом Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, виправивши прізвище померлої особи з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса