Справа № 212/8687/25
2/212/4704/25
06 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
за участю секретаря - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та непрацездатної дружини, -
Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та непрацездатної дружини, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що вона з 9 липня 2022 року перебуває у шлюбі із відповідачем, під час якого у сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки на тепер відносини між сторонами погіршились, то відповідач від матеріального забезпечення дитини з травня 2025 року самоусунувся, ухиляючись від покладеного на нього обов'язку утримувати свою дитину до досягненню повноліття, хоча отримує заробітну плату. При цьому з відповідача вже стягуються аліменти на утримання дитини від його першого шлюбу в сумі 1/6 частки від доходів ОСОБА_2 . Оскільки спільний для сторін син знаходиться на утриманні позивачки, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за сином, тому не працює, то просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття. Також відповідач ухиляється наразі від утримання самої позивачки у порушення ст. 84 СК України, з якою проживає спільна дитина, 2024 р. н., тобто до досягнення сином трьох років, маючи при цьому можливість надавати їй матеріальну допомогу. Отже, просила суд також стягнути з ОСОБА_2 аліменти на своє утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісяця до досягнення сином 3-х років.
Позивачка до судового засідання не з'явилась, надавши заяву з проханням провести розгляд справи без її участі, наполягаючи при цьому на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання також не з'явився, надавши заяву з проханням вирішити спір у його відсутність, не заперечуючи при цьому проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини та дружини по 1/6 частці від його доходів на кожного.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що з 9 липня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб сторін, актовий запис № 382 від 9 липня 2022 року.
Згідно із свідоцтвом про народження, виданим Покровським відділом ДРАЦС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 138 від 6 лютого 2024 року, вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якого зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Факт реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кв. АДРЕСА_1 разом із матір'ю, ОСОБА_1 , підтверджується витягами від 11.02.2025 року та від 12.02.2025 року з Реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу.
За таких фактичних обставин суд встановив, що на утриманні позивачки перебуває малолітня дитина, яку відповідач зобов'язаний утримувати до досягнення дитиною повноліття.
Також судом було встановлено, що рішенням від 27 березня 2025 року Великоолександрівського районного суду Херсонської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було стягнуто аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Суд зазначає, що за змістом ст. 18 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини кожна дитина має право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
На підставі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК) батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу платника аліментів і (або) у твердій грошовій сумі .
На підставі ч. 3 ст. 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За п. 1-4 ч. 1 ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, оскільки відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання своєї малолітньої дитини, маючи працездатний вік, то з урахуванням конкретних обставин справи, визнання відповідачем позову в цій частині, керуючись принципом справедливості та розумності, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки на утримання малолітнього сина в розмірі 1/6 частини від всіх видів доходів щомісячно до досягнення сином повноліття, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також суд зазначає, що за ч. 1 ст. 75 СК дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 80 СК аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
На підставі ч. 2 ст. 84 СК дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 84 СК право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
За ч. 6 ст. 84 СК право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Суд зважаючи на те, що позивачка не працює, потребуючи матеріальної допомоги відповідача до досягнення спільним сином трирічного віку, а оскільки ОСОБА_2 є працездатного віку, то він таку допомогу надавати може, отже відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1 до досягнення спільним сином трирічного віку.
За змістом ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» максимальний розмір відрахувань за аліментами з доходів боржника не може перевищувати 50%.
При цьому, враховуючи рішення від 27 березня 2025 року Великоолександрівського районного суду Херсонської області, а також визнання відповідачем позову в цій частині, який є працездатного віку, то з урахуванням конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що розмір аліментів на утримання непрацездатної дружини, ОСОБА_1 , який дорівнюватиме 1/6 частці від доходів відповідача щомісячно, відповідатиме інтересам як ОСОБА_2 , так й ОСОБА_1 , з якою мешкає спільний для сторін малолітній син, ОСОБА_6 .
Отже, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів підлягають задоволенню у повному обсязі.
За ст. 141 ЦПК з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та непрацездатної дружини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходів щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 липня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 28 липня 2025 року та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 6 серпня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: Д. О. Козлов