Справа № 212/6516/25
2/212/3701/25
06 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого - судді Зіміна М.В., секретаря судового засідання Пелешенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
05 червня 2025 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») звернулось до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.04.2019 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №501131321. 12.08.2022 року загальними зборами АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на час звернення до суду виникла заборгованість в розмірі 48635,17 грн., з яких: 26840,99 грн. - заборгованість за кредитом, 7474,18 грн. - заборгованість по відсотках, 11520,00 - заборгованість по комісії, 2800,00 грн. - заборгованість по штрафам, які позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3864,96 грн.
17 червня 2025 року ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
09 липня 2025 року розгляд справи був відкладений у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не подав.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ч.1 ст.1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Судом встановлено, що 12.04.2019 ОСОБА_1 підписав оферту АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання кредиту та відкриття відновлювальної кредитної лінії №501131321. Тип кредиту «Кредит готівкою» на суму 30000,00 грн., строком на 24 місяці, під 21,99% річних, зі сплатою комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2,40% від суми кредиту, штраф за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів становить 100,00 грн., за кожне прострочення платежу, що триває 5 днів та більше становить 300,00 грн.
АТ «Альфа-Банк» 12.04.2019 року акцептувало пропозицію ОСОБА_1 на укладення Угоди про надання кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
При укладенні з АТ «Альфа-Банк» угоди ОСОБА_1 був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту та графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що засвідчено підписом відповідача.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» №2/2022 від 12.08.2022 р., вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
З Меморіального ордеру №643925 від 12.04.2019 вбачається, що відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 30000,00 грн. за умовами Кредитного договору №501131321 від 12.04.2019.
Згідно наданого позивачем розрахунку відповідач належним чином зобов'язання з повернення грошових коштів не виконував, в результаті чого станом на 17.03.2025 року виникла заборгованість в загальній сумі 48635,17 грн., з яких: 26840,99 грн. - заборгованість за кредитом, 7474,18 грн. - заборгованість по відсотках, 11520,00 - заборгованість по комісії, 2800,00 грн. - заборгованість по штрафам.
Враховуючи наведене та умови укладеної Угоди, суд дійшов висновку, що на правовідносини, які пов'язані з отриманням (поверненням) виданого ОСОБА_1 кредиту за Угодою про надання споживчого кредиту №501131321 від 12.04.2019 року поширюється Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.
Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Наведені приписи закону дають підстави для висновку, що спеціальні норми Закону України «Про споживче кредитування» ч. 4 ст.16 зазначеного Закону (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору та на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за Угодою) встановили обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, строк платежів яких не настав.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 26.05.2020 р. у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла до правового висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини 10 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції чинній до 10.06.2017р.), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього, як у позичальника, відсутній обов'язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.
Частина 10 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» фактично містить такі ж вимоги, як і частина 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», яка також встановлює обов'язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
До договорів про надання споживчого кредиту, які були укладені після 10.06.2017 р., норми Закону України «Про споживче кредитування» є спеціальними.
На адресу відповідача ОСОБА_1 було скеровано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань у відповідності до якої АТ «Сенс Банк» вимагає від останнього протягом 30 календарних дів з моменту отримання письмової вимоги банку, але не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, в саме: 45835,17 гривень.
Вказана вимога відповідачем проігнорована в повному обсязі, заборгованість за кредитом не сплачена.
Встановивши, що банком надано відповідь (акцепт) на пропозицію відповідача (оферту) від 12.04.2019 року на умовах, які зазначені в цій оферті, суд вважає, що таким чином, сторонами у розумінні ст. 643 ЦК України було укладено договір про надання кредиту, а саме договір споживчого кредиту.
За правилами ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача суму заборгованості станом на 17.03.2025 у розмірі 48635,17 грн.. Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості, який долучений до позовної заяви.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В зв'язку з тим, що позивачем доведено позовні вимоги, а відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягають стягненню неповернені кредитні суми, заборговані відсотки, комісії, штрафи з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано Договір про надання послуг №1006 від 28.01.2025, укладений з Адвокатським об'єднанням «СмартЛекс», згідно п. 3.1. якого за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %. З розрахунку, викладного в позовній заяві вбачається, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 3 864, 96 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 48 635,17 грн х 7,85 %).
Суд погоджується із наведеним розрахунком та доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 3864,96 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривні.
Керуючись ст. ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 18, 77-81, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №501131321 від 12.04.2019 року в сумі 48635,17 гривень (сорок вісім тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 17 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати з надання правової допомоги у розмірі 3864,96 гривень (три тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений та підписаний 06 серпня 2025 року.
Суддя: М. В. Зімін