Справа № 219/818/15-к
Провадження № 1-в/211/179/25
іменем України
06 серпня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі подання начальника Відділу № 6 філії Державної установи "Центр пробації" у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для подальшого відбування покарання відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, засудженого: 06.02.2015 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ст.ст. 260 ч. 2, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
встановив:
до суду надійшло вказане подання, яке мотивоване тим, що вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2015 року набрав законної сили 11.03.2015 та 18.05.2015 копія вироку суду надійшла на виконання до органу кримінально-виконавчої інспекції, в цей же день засуджений був постановлений на облік, заведена особова справа. З покладеними на нього обов'язками був ознайомлений під час винесення вироку, однак не зважаючи на це, до жодного з підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, розташованого на території Донецької області, де органи державної влади здійснюють свої повноваження з приводу постановки на облік та виконання обов'язків суду не звертався. Тобто засуджений не прийняв жодних дій щодо виконання рішення суду і за відсутності контролю зі сторони відповідних органів державної влади України міг продовжити свою протиправну діяльність. Згідно з повідомленням Управління праці та соціального захисну населення артемівської райдержадміністрації гр. ОСОБА_3 на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб не перебуває та ніколи не перебував. Згідно з повідомленням Координаційної групи ОТУ «Донецьк» ОСОБА_3 в реєстрі дозволів для переміщення осіб в районі проведення АТО та на сайті СБУ не значиться. На підставі викладеного, просять суд вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_3 для подальшого відбування покарання.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.02.2015 ОСОБА_3 засуджений за ст.ст. 260 ч. 2,75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 3 роки.
На обліку в органі пробації засуджений ОСОБА_3 перебуває з 18.05.2015.
18.05.2015 засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, відповідальністю за ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.06.2017 оголошено розшук засудженого ОСОБА_3 .
Згідно зі ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з покладених на нього судом обов'язків.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що здійснює контроль за відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення
З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_3 не виконував покладених на нього судом обов'язків, на шлях виправлення не став, виправдовувальних документів не надав. Крім того, ухвалою суду засуджений був оголошений у розшук.
Суд вважає необхідним зазначити, що скасування звільнення від відбування покарання є погіршенням стану засудженого, а отже умисне невиконання покладених судом обов'язків, повинно бути ретельно перевірено працівниками органу пробації, на яких законом покладений обов'язок контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Незважаючи на те, що матеріали справи переконливо і в достатній мірі свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення та являються необхідною та достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, суд позбавлений можливості задовольнити подання, оскільки іспитовий строк в межах трьох років з 06.02.2015 року по 06.02.2018 року закінчився, а даний термін є імперативним та продовженню чи відтермінуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 78 КК України, ст.ст.164, 166 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
у задоволенні подання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1