Справа № 211/973/25
Провадження № 2/211/1108/25
05 серпня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сарат Н.О.,
при секретарі Зоріній С.М.,
у відсутність сторін, розглянувши в м. Кривому Розі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові операції" звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за Договором від 10.11.2023 року № 4130536 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.07.2024 року у розмірі 93590,00 гривень, яка складається з: - 24500,00 гривень - заборгованість за кредитом; - 19600,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами; - 49490,00 гривень - заборгованість за процентами нарахованими ТОВ "Українські Фінансові операції" за 101 календарний день в сумі 49490,00 грн. за період з 26.07.2024 року по 04.11.2024 року (включно), а також судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000, 00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 10.11.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492, місцезнаходження: Україна, 02081, місто Київ, вулиця Дніпровська набережна, будинок 25, приміщення 318) (надалі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (надалі - Відповідач) укладено Договір № 4130536 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір). На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 24500 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 10.11.2023 року по 04.11.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 24500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану Банком АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (детальна інформація викладена в розділі 4. «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту Відповідача»). Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір. Відповідно до реквізитів Договору № 4130536 від 10.11.2023 року, укладеного між сторонами, Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «7667». Таким чином, Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки Відповідач. Враховуючи зазначене, той факт, що Договір між первісним кредитором та Відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, відповідно до вимог чинного законодавства України, не може бути спростовано. Оскільки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України. За інформацією в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до зазначеного договору № 4130536 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 24500 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 . За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4130536 від 10.11.2023 року у період з 10.11.2023 року по 26.07.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 19600 грн. Враховуючи зазначене, станом на 26.07.2024 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором № 4130536 від 10.11.2023 року склала: тіло кредиту - 24500,00 грн., заборгованість за процентами - 19600,00 грн., загальною сумою 44100,00 грн. Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі поденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору. Умовами Договору, передбачено, що відповідно до п. 5.1.3. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта але з обов'язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № 1177 від 19.03.2019 року, видане Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на діяльність фінансової компанії з надання коштів та банківських металів у кредит, яка була видана Національним банком України від 21.03.2024 року.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (далі - ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», Позивач) є фінансовою установою, про що було отримано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК № В0000362 від 15.09.2021 року, видане Національним банком України, має ліцензію на діяльність фінансової компанії для здійснення діяльності з надання коштів та банківських металів у кредит та надання послуг факторингу, яка була видана НАЦКОМФІНПОСЛУГ від 26.01.2017 року. На підставі зазначеного ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» має право укладати договори факторингу. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Первісним кредитором, 26.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, шляхом повідомлення в особистому кабінеті Боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті Боржника електронну адресу та/або телефонний номер. На виконання вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024, листом від 29.07.2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за Договорами та передачу персональних даних ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» із зазначенням банківських реквізитів нового кредитора, а також направлення відповідного текстового повідомлення (SMS - повідомлення) боржникам, згідно реєстру SMS - повідомлень.
Враховуючи вищезазначене, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором. Отже, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором. Враховуючи зазначене, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» відповідно до укладеного Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4130536 від 10.11.2023 року загальна сума заборгованості склала 44100,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 24500,00 грн., заборгованості за процентами - 19600,00 грн. за Договором факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню у сумі 24500,00 грн. За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого Первісним кредитором, вбачається, що у період з дати укладання Договору, а саме: з 10.11.2023 року по 26.07.2024 року (Дата укладання Договору факторингу), у Відповідача перед Первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 19600,00 грн.
Враховуючи норми чинного законодавства України, а також те, що за Договором факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги заборгованості до Відповідача, вимоги Позивача щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами до Відповідача є доведеними та обґрунтованими, а отже заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами підлягає стягненню у сумі 19600,00 грн.
Пункт 1.1. Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року: За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4130536 строк кредиту 360 днів: з 10.11.2023 року по 04.11.2024 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024, строк дії Договору № 4130536 від 10.11.2023 року не закінчився в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 26.07.2024 року по 04.11.2024 року (101 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 49490,00 грн., 24500,00 грн * 2.00% = 490,00 грн*101 календарних дні = 49490,00 грн.
У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4130536 від 10.11.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 69090,00 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 19600,00 грн., проценти нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у сумі 49490,00 грн.).
Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» ані на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4130536 від 10.11.2023 року загальною сумою 93590,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 24500,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 19600,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 19 календарних днів 49490,00 грн.
На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв'язку із розглядом цієї справи, разом із позовною заявою до Суду надаються наступні документи: 1. Копія Договору про надання правової (правничої) допомоги № 08/11/2024-А від 08 листопада 2024 року, укладеного між Адвокатом Дідухом Є.О., та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»; 2. Рахунок-фактура за надання правової (правничої) допомоги до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 4130536 від 11.12.2024 року; 3. Копія Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої (правничої) допомоги № 4130536 від 11.12.2024 року. Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги № 4130536 від 11.12.2024 року, укладеного між Адвокатом Дідухом Є.О., та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», викладених в п. 4.4., факт наданих послуг підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним Договором, відповідно до п. 4.6 Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили. Враховуючи зазначене, до Суду разом із позовною заявою надаються документи, що підтверджують факт надання адвокатом правничої допомоги, згідно із якими, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 10 000,00 грн. Вказану заборгованість, судовий збір та витрати на адвоката позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.02.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача надіслав на електронну адресу суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з"явився, на адресу суду надійшов відзив, в якому вважає доводи позивача є безпідставними, відповідач посилається на те що, між ТОВ “Лінеура Україна» та Відповідачем було укладеного Договір № 413 05 36 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10 листопада 2023 року(надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.2. умов кредитного договору ТОВ “Лінеура Україна» надало Відповідачу грошові кошти у сумі 24 500,00 (Двадцяти чотирьох тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) гривень. Згідно із п. 1.3 Кредитного договору строк кредиту 360 (Триста шістдесят) днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 (Тридцять) днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до кредитного договору.
Стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредитного договору, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.1.4.1 кредитного договору).
Відповідно до п. 1.1. Договору його укладення здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет.
Згідно з п. 9.7 кредитного договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі.
Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Для підписання Договору Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор 7667, що підтверджується розділом 10 Договору.
26.07.2024 року між ТОВ “Лінеура Україна» та ТОВ “Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №26/07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ “Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ “Українські фінансові операції» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ “Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ “Лінеура Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 26.07.2024 заборгованість Відповідача становить 44 100,00 (Сорок чотири тисячі сто грн. 00 коп.) гривень, з яких: 24 500,00 (Двадцять чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) гривень - тіло кредиту, 19 600,00 (Дев'ятнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) гривень заборгованість за процентами, що також підтверджується витягом з реєстру боржників.
Загальна сума заборгованості Відповідача, згідно з позовною заявою Позивача за Кредитним договором, складає: 93 590,00 (Дев'яносто три тисячі п'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.), з яких: тіло кредиту 24 500,00 (Двадцять чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) гривень, заборгованість за процентами 19 600,00 (Дев'ятнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) гривень заборгованість за процентами та нарахованих процентів Відповідачем за 101 (сто) календарних днів 49 490,00 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп.) гривень.
Однак, в супереч законодавству України, Відповідачу противправно було нараховано, відсотки за користування кредитом.
Так у відповідності до посвідчення серія НОМЕР_3 від 22 липня 2021 року, Відповідач є учасником бойових дій та користується усім пільгами, як передбачені законодавством України.
Згідно із довідкою № 577/14 від 15.03.2023 року, Відповідач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .
У відповідності до довідки № 15920 від 19.11.2024 року, Відповідач у період з 30.11.2019 року по 10.09.2024 року проходив військову службу та у подальшому був звільнений за станом здоров'я.
Окрім того, у відповідності до довідки № 33/8-71-383д від 10.03.2023 року та довідка № 344 від 22.01.2024 року про обставини травми, Відповідач перебував у полоні та отримав відповідні травми здоров'я пов'язані із захистом Батьківщини.
У відповідності до частини 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що: “Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».
При цьому, пункт 15 статті 14 Закону України “Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.
Поняття особливого періоду визначено у Законі України “Про оборону України» та Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, стаття 1 Закону України “Про оборону України» визначає особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій».
Відповідно до статті 1 України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно частини 8 статті 4 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На підставі Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 “Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/202 від 24.02.2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, що є загально відомим фактом.
Таким чином, враховуючи, що на момент укладення Договору № 413 05 36 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10 листопада 2023 року, Відповідач був військовослужбовцем і на нього поширювалися пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Відповідач приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з нього процентів за користування кредитом не підлягають задоволенню, а отже, за вказаний період часу, який зазначений Позивачем у нього позовній заяву Відповідачу безпідставно нараховано проценти за користування кредитом у загальному розмірі: 69 090,00 (Шістдесят дев'ять тисяч дев'яносто грн. 00 коп.) гривень, які складаються із суми, що були нараховані Відповідачу після укладання договору факторингу у розмірі 49 490,00 (Сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто грн. 00 коп.) гривен та суми, яка була нарахована первісним кредитором у розмірі 19 600,00 (Дев'ятнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) гривень за кредитним договором.
Відповідач вважає, що його заборгованість становить 24 500,00 гривень, що є сумою тіла кредиту відповідно до кредитного договору.
Щодо стягнення витрат на правничу допомоги, які Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь. На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви Позивачем, долучено наступні докази: копію договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, укладеного між Відповідачем та адвокатом Дідухою Євгеном Олександровичем; детальний опис робіт (наданих послуг) № 4130536 від 11.12.2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг № 4130536 від 11.12.2024 року до договору про надання правової юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інших документів на підтвердження взаємовідносин пов'язаних із адвокатськими витратами між Позивачем та представником Позивача, не було подано. Так, відповідно до копії підписаних представником Відповідачем та адвокатом Дідухою Євгеном Олександровичем, сторонами було погоджено наступний обсяг наданих послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з Відповідача, а саме підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з Відповідача за кредитним договором у розмірі 10 000,00 (Десяти тисяч грн. 00 коп.) гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Відповідач вважає позов та витрати на правову допомогу такими, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що ТОВ “Лінеура Україна» та Відповідачем було укладеного Договір № 413 05 36 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10 листопада 2023 року(надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п.1.2. умов кредитного договору ТОВ “Лінеура Україна» надало Відповідачу грошові кошти у сумі 24 500,00 (Двадцяти чотирьох тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) гривень. Згідно із п. 1.3 Кредитного договору строк кредиту 360 (Триста шістдесят) днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 (Тридцять) днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до кредитного договору.
Стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредитного договору, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.1.4.1 кредитного договору).
Відповідно до п. 1.1. Договору його укладення здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет.
Згідно з п. 9.7 кредитного договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі.
Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Для підписання Договору Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор 7667, що підтверджується розділом 10 Договору.
26.07.2024 року між ТОВ “Лінеура Україна» та ТОВ “Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №26/07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ “Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ “Українські фінансові операції» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ “Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ “Лінеура Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 26.07.2024 заборгованість Відповідача становить 44 100,00 (Сорок чотири тисячі сто грн. 00 коп.) гривень, з яких: 24 500,00 (Двадцять чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) гривень - тіло кредиту, 19 600,00 (Дев'ятнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) гривень заборгованість за процентами, що також підтверджується витягом з реєстру боржників.
Згідно пункту 1.1. Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року: За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4130536 строк кредиту 360 днів: з 10.11.2023 року по 04.11.2024 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024, строк дії Договору № 4130536 від 10.11.2023 року не закінчився в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 26.07.2024 року по 04.11.2024 року (101 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 49490,00 грн., 24500,00 грн * 2.00% = 490,00 грн*101 календарних дні = 49490,00 грн.
Суд зазначає, що за змістом положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі-Закон) цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. При цьому, частина 4 статті 18 Закону не містить застереження щодо незастосування зазначених положень пункту 5 частини 3 цієї статті до умови договорів про надання споживчого кредиту.
Частинами 5 та 7 статті 18 Закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм, дає підстави для висновку про те, що нарахований позивачем розмір відсотків 49 490,00 грн., який вдвічі перевищує розмір тіла кредиту, та майже в тричі нараховані відсотки є несправедливим.
Суд вважає, що нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом в розмірі 49 490,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує її права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі № 132/1006/19.
Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Більше того, у відповідності до посвідчення серія НОМЕР_3 від 22 липня 2021 року, Відповідач є учасником бойових дій та користується усім пільгами, як передбачені законодавством України.
Згідно із довідкою № 577/14 від 15.03.2023 року, Відповідач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .
У відповідності до довідки № 15920 від 19.11.2024 року, Відповідач у період з 30.11.2019 року по 10.09.2024 року проходив військову службу та у подальшому був звільнений за станом здоров'я.
Окрім того, у відповідності до довідки № 33/8-71-383д від 10.03.2023 року та довідка № 344 від 22.01.2024 року про обставини травми, Відповідач перебував у полоні та отримав відповідні травми здоров'я пов'язані із захистом Батьківщини.
У відповідності до частини 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що: “Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».
При цьому, пункт 15 статті 14 Закону України “Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.
Поняття особливого періоду визначено у Законі України “Про оборону України» та Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, стаття 1 Закону України “Про оборону України» визначає особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій».
Відповідно до статті 1 України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно частини 8 статті 4 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На підставі Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 “Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/202 від 24.02.2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, що є загально відомим фактом.
А тому відсотки в сумі 19600,00 грн. нараховані у період з 10.11.2023 року по 26.07.2024 року не підлягають стягненню з відповідача, оскільки нараховані всупереч Закону.
Враховуючи наведене, суд, вважає, що заборгованість відповідача становить тіло кредиту 24500,00 грн.
Щодо вимог про відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн.
Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як передбачено ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 по справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 (провадження №61-44217св18), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Відповідач просить суд, зменшити розмір витрат на правову допомогу вказує, що на підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви Позивачем, долучено наступні докази: копію договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, укладеного між Відповідачем та адвокатом Дідухою Євгеном Олександровичем; детальний опис робіт (наданих послуг) № 4130536 від 11.12.2024 року; акт прийому-передачі наданих послуг № 4130536 від 11.12.2024 року до договору про надання правової юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інших документів на підтвердження взаємовідносин пов'язаних із адвокатськими витратами між Позивачем та представником Позивача, не було подано. Так, відповідно до копії підписаних представником Відповідачем та адвокатом Дідухою Євгеном Олександровичем, сторонами було погоджено наступний обсяг наданих послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з Відповідача, а саме підготовка та подача позовної заяви про стягнення заборгованості з Відповідача за кредитним договором у розмірі 10 000,00 (Десяти тисяч грн. 00 коп.) гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, пропорційність до предмета спору, значення справи для сторін, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 гривень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове відшкодування витрат на забезпечення професійної правничої допомоги.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеної частини позову (24500,00 грн. \ 93590,00 грн. * 2422,40 = 634,14 грн.).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 625, 626, 628,629, 631, 633, 634, 638, 530,610, 1049,1050, 1051,1054, ст. ст. 12, 13, 76,81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», (ЄДРПОУ 40966896, адреса 03045, м. Київ, вул. Набережна-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) заборгованість за кредитним договором № 4130536 від 10.11.2023 року у розмірі 24500 (двадцять чотири тисячі п'ятсот ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», (ЄДРПОУ 40966896, адреса 03045, м. Київ, вул. Набережна-Корчуватська, буд. 27, прим. 2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 634 (шістсот тридцять чотири) гривні 14 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог та стягненні витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н. О. Сарат