Справа № 175/17311/24
Провадження № 2/175/2668/24
Іменем України
"06" серпня 2025 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Краматорської міської ради, Краматорський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорського районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про визнання батьківства,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гур'єва Владислава Миколайовича звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Краматорської міської ради, Краматорський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорського районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання батьківства.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що з 2017 року сторони проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син - ОСОБА_3 , батьком якого записаний відповідач. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька - ОСОБА_4 , проте відомості про батька дитини були записані зі слів матері у відповідності до ст. 135 СК України. 26.12.2022 року сторони зареєстрували шлюб, проте в подальшому спільне життя не склалося, сторони припинили проживати однією родиною та наразі жодних шлюбних відносин не підтримують. З огляду на те, що відповідач є біологічним батьком ОСОБА_4 , позивач звернулася до суду з позовом про визнання батьківства.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 року було зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22.04.2025 року поновлено провадження у справі.
У підготовче засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення на адресу суду не направляли.
Представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач засобами поштового зв'язку надіслав на адресу суду заяву про визнання позову, не заперечував проти визнання його батьком ОСОБА_4 .
Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Оскільки відповідач визнав пре'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, суд вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 14.05.2019 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис №618. Батьком записаний ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.02.2021 року, актовий запис №147. Батьком записаний ОСОБА_6 , матір'ю - ОСОБА_5 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька ОСОБА_4 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
26.12.2022 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , про що Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зроблено актовий запис №158, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Згідно висновку молекулярно-генетичної експертизи від 09.04.2025 року №47050, медико-генетичного центру «Мама Папа», проведеного відповідно до ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 року, ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 135 СК України визначено, що при народжені дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записується за її вказівкою.
Згідно ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при цьому заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 цього Кодексу.
Тобто, у разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття.
Відповідно до пункту 9 Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У пункті 13 вищевказаної Постанови Пленум Верховного Суду України зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Суд звертає увагу на те, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Аналогічні роз'яснення викладені у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі №478/690/18, постанові Верховного Суду від 23.10.19 року, справа № 382/2559/15-ц.
Також Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення від 7 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34).
Судом встановлено та підтверджено висновком молекулярно-генетичної експертизи, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_4 .
Крім того, суд враховує, що відповідач визнав той факт, що він є біологічним батьком ОСОБА_4 та визнав позовні вимоги.
Пунктами 2.13, 2.13.1 «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5», встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, дослідивши докази, надавши їм оцінку, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно ч. 1, 2 ст. 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 605 грн 60 коп. та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 142, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - служба у справах дітей Краматорської міської ради, Краматорський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорського районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Внести зміни до актового запису №147 від 16.02.2021 року, складеногоКраматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:
-в графі «відомості про дитину» змінити: прізвище « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 »;
-ім?я дитини, дату народження, по-батькові - залишити без змін;
-в графі «відомості про батька» вказати « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до квитанції 0101-8946-2320-5163 від 05.11.2024 року, що складає 605 грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель