Справа № 199/4548/25
(2/199/3217/25)
Заочне Рішення
Іменем України
10 червня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Дніпро цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра знаходиться цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал» (далі-позивач) до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 337880692 від 15.02.2022 року, в розмірі 12371,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 15.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова » та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 337880692 за яким відповідач отримав кредит в розмірі 7000,00 грн., шляхом перерахування на платіжну картку №5168-75….-0074. В подальшому право вимоги за вищевказаним договором було відступлено та 06.03.2025 року позивач на підставі Договору факторингу №060325-У, набув право грошової вимоги до Відповідача. Відповідно до укладеного Договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 337880692 від 15.02.2022 року, загальна сума заборгованості склала 12371,10 грн. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 12371,10 грн.., витрати по сплати судового збору, а також витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо розгляду справи в заочному порядку не надходило.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що 15.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі було укладено кредитний Договір № 337880692.
Зазначений договір підписано у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронним підписом відповідачки з використанням одноразового ідентифікатора (MNV396CY), що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит, а відповідачка зобов'язувалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надало 15.02.2022 року відповідачу грошові кошти в якості кредиту на споживчі цілі в сумі 7000 грн 00 коп шляхом перерахування їх за реквізитами платіжної картки №5168-75….-0074, наданої позичальником (споживачем).
Як вбачається з витребуваної у АТ КБ «ПриватБанк» інформації, платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім'я ОСОБА_1 , підтверджено зарахування 15.02.2022 року грошових коштів в розмірі 7000,00 грн.
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 337880692 від 15.02.2022 року, становить 12371,10 грн., з яких 7000 грн. - заборгованість по кредиту, 5371,10 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого був неодноразово продовжений на підставі додаткових угод до зазначеного договору, останній раз до 31.12.2024. Відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, в тому числі за кредитним договором №№ 337880692 від 15.02.2022.
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договорами, в тому числі за кредитним договором № 337880692 від 15.02.2022.
06.03.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу №060325-У, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договорами, в тому числі за кредитним договором № 337880692 від 15.02.2022.
Тобто до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за зазначеним кредитним договором в сумі 12371,10 грн. що вбачається з витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу.
Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунку відповідача за період з 06.01.2025 по 12.03.2025 та розрахунку заборгованості, наявна кредитна заборгованість в сумі 12371,10 грн.
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилась вищевказана заборгованість.
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.512 Цивільного кодексуУкраїни кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правовиком (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що ти) підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 ЗУ "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи викладене вище, те, що відповідач зобов'язання свої не виконав, суд вважає за необхідне стягнення з відповідачв на користь позивача заборгованість за кредитом в загальному розмірі 12371,10 грн..
Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн 40 коп.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Представник позивача підтвердив належними доказами понесення витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн 00 коп. Клопотання про зменшення розміру таких витрат до суду не надійшли. Отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки також витрати на правничу допомогу в суму 7000 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДОПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4 літ.А, оф.10, 01024) заборгованість за кредитним договором № 337880692 від 15.02.2022 року в розмірі 12371, 10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДОПОУ 43541163, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4 літ.А, оф.10, 01024) судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Кошля
10.06.2025