Справа № 199/10435/25
(1-кп/199/1130/25)
06.08.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12025042220000650 від 17.06.2025 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 та обвинуваченого - ОСОБА_3
29.07.2025 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшло кримінальне провадження № 12025042220000650 від 17.06.2025 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах його утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, із визначенням розміру застави, достатнього для забезпечення обвинуваченим виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона обвинувачення зазначила, що злочини в яких обвинувачується ОСОБА_3 відносяться до тяжких.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.06.2025 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах його утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, строком дії до 15.08.2025.
Прокурор вважає, що в даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: останній може переховуватися від суду, оскільки обізнаний щодо можливого виду покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яким передбачено позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того обвинувачений, якому стало відомо особисті дані та адреси місця мешкання свідків, може впливати своїми порадами, вказівками на свідків, які недопитані судом, щодо відмови від надання свідчень, зміни їх змісту або надання неправдивих свідчень по справі. Також останній може вчинити інше кримінальне правопорушення або його продовжити, з метою матеріального збагачення, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, в тому числі за скоєння тяжких злочинів проти власності, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, не відбувши призначеного за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.08.2024 покарання, повторно вчинив умисні кримінальні правопорушення проти власності через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі.
На думку прокурора, в разі не продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи суть обвинувачення - вчинення тяжких злочинів проти власності, обвинувачений ОСОБА_3 , який не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, може вчинити інше кримінальне правопорушення або його продовжити, з метою матеріального збагачення.
А тому сторона обвинувачення убачає, що з метою запобігання спробі ухилення від суду та з метою забезпечення можливості виконання процесуальних рішень, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та належної процесуальної поведінки, є всі підстави для продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах його утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник-адвокат ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора та просили змінити раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що зазначені стороною обвинувачення ризики не підтверджені належними доказами по справі. Крім того, захисник-адвокат ОСОБА_5 просив залишити без змін розмір застави обвинуваченому, встановлений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 19.06.2025, у разі, якщо суд не погодиться із необхідністю зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу на домашній арешт.
Суд, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 в умовах його утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, а також клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з'явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»).
Так, відповідно до змісту обвинувального акта раніше неодноразово судимий ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднані з проникненням у сховище, вчинені повторно, в умовах воєнного стану та у незакінченому замаху на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднані з проникненням у житло, вчинені повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, санкція яких передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.06.2025 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах його утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, строком дії до 15.08.2025.
Враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, йому може бути призначено покарання відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з чим останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, можуть переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства, як і те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні корисливих злочинів проти власності, з метою отримання прибутку злочинних шляхом, а тому може повернутися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_3 , володіючи відомостями щодо осіб свідків сторони обвинувачення, які не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів чи відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 3) ч. 1 ст.177 КПК України.
Враховуючи відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше неодноразово судимий, в тому числі за скоєння тяжких злочинів проти власності, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, знову обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану та незакінченого замаху на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану в період іспитового строку за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.08.2024, не має офіційного працевлаштування та офіційно-підтверджених джерел доходів, є підтвердженим ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_3 під вартою будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило, як і не надано суду відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків ОСОБА_3 чи іншого комплексу обставин, які би переважали ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Таким чином, наявність на цей час ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, в сукупності з обсягом висунутого ОСОБА_3 обвинувачення вказує на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Тому суд, враховуючи вік, задовільний стан здоров'я обвинуваченого, відсутність постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків та обґрунтоване обвинувачення у повторному вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) та незакінченого за маху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаних з проникненням у сховище та житло, в умовах воєнного стану, тобто вчинення злочинів проти власності, свідчать про те, що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу не вбачається, вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою буде доцільним для обвинуваченого ОСОБА_3 та зможе забезпечити у подальшому останньому належну процесуальну поведінку.
Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З огляду на зазначене, суд вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 в умовах його утримання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів та відмовити в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах встановлених п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України.
Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.06.2025 ОСОБА_3 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти одного прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 63588 гривень.
При визначенні ОСОБА_3 розміру застави судом враховано тяжкість та обставини злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_3 , його особу, вік та майновий стан, а тому на переконання суду застава у розмірі двадцяти одного прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 63588 гривень є відповідною і достатньою для обвинуваченого ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні, а також є прийнятною з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Отже за висновком суду, враховуючи обставини даного кримінального провадження, існування ризиків, встановлених судом, виправдовує прагнення суду забезпечення присутності обвинуваченого в суді, у разі внесення ним застави, у зв'язку з чим встановлення саме такого розміру застави з урахуванням усіх обставин справи є пропорційним у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 194, 331, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти на строк 60 днів - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 60 днів, тобто до 04 жовтня 2025 включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 21 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 63588 (шістдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будуть покладені обов'язки:
-не відлучатися з міста Дніпра без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, перебування та проходження військової служби;
-не відвідувати розважальні заклади.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесені кошти будуть звернені в дохід держави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін обов'язків, у разі внесення застави, визначити до 04.10.2025 включно.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які перебувають під вартою, - з моменту вручення їм копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Повний текст ухвали буде оголошено 06.08.2025 о 14:00 годині.
Суддя: ОСОБА_1