Справа № 199/9975/25
(3/199/5330/25)
іменем України
06.08.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП
Неповнолітній ОСОБА_1 06.07.2025 о 21:54 годині за адресою: м. Дніпро, пр.Любарського, 2м, керував мопедом транспортним засобом «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , який не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху.
Неповнолітній ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, а також особисто під власноручний підпис, що підтверджується протоколом серії ЕПР1 № 383487 від 06.07.2025 (графа № 12). Також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383487 від 06.07.2025, відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти неповнолітнього ОСОБА_1 звинувачення. Крім того, як слідує з вказаного протоколу своїм підписом неповнолітній ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу він ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення неповнолітній ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (неповнолітньому ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- безперервним відеозаписом з бодікамер працівників поліції, відповідно до якого 06.07.2025 о 21:54 годині, працівниками поліції за адресою: м. Дніпро, пр. Любарського, 2м, був зупинений транспортний засіб «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , з підстав того, що вказаний автомобіль мав технічну несправність габариту, а також відсутністю бризговиків. Так, водієм вказаного автомобіля встановлено ОСОБА_1 , який є неповнолітній. Останній вказує, що дійсно він здійснює рух вулицями міста Дніпра, не маючи посвідчення водія, підтверджуючи, що це не вперше такі порушення з його сторони. В ході спілкування неповнолітній ОСОБА_1 просить поліцейських складати протокол за ч. 2 ст. 126 КУпАП без його участі, оскільки йому потрібно відвезти дівчину додому, на що отримує негативну відповідь.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За таких обставин дії неповнолітнього ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Як слідує з матеріалів справи на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 був неповнолітньою особою.
Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи містяться пояснення неповнолітнього ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений зі своїми правами, зокрема ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, враховуючи вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення на транспорті, серйозність загроз безпеки на дорозі, неналежну підготовку та негативні наслідки, які можуть виникнути, суд вважає, що неповнолітній ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності на загальних підставах, та по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із неповнолітнього ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафув розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко